Постановление суда № 57492759, 06.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2016 р. м. Київ К/800/35921/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,

представника відповідача - Петричук І.М.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі № 826/7185/15 за позовом Державного підприємства "Червононенский завод продтоварів" до Державної фіскальної служби України про скасування податкової консультації,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Червононенский завод продтоварів" (далі - ДП "Червононенский завод продтоварів") звернулось в суд з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) в якому просило визнати недійсною та скасувати податкову консультацію ДФС від 05 березня 2015 року № 4682/6/99-99-19-03-03-15.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі № 826/7185/15, задоволено позовні вимоги.

В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП "Червоненський завод продтоварів" є юридичною особою, яка здійснює виробництво та реалізацію компоненту моторного палива альтернативного ( далі - КМПА ) на підставі ТУ У 24.6-30219014-009:2007 і Технологічного регламенту виробництва КМПА

05 лютого 2015 року позивач звернувся до відповідача із запитом про надання податкової консультації, в якому просив повідомити: 1) чи підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації КМПА (ТУ У 24.6-30219014-009:2007); 2) за якими ставками сплачується акцизний податок з операцій з реалізації КМПА (ТУ У 24.6-30219014-009:2007); 3) чи підлягає застосування ставка 0 гривень за літр, у відповідності до п. 229.1.1 Податкового кодексу України, у разі використання КИПА (ТУ У 24.6-30219014-009:2007) для виробництва бензинів моторних сумішевих, або виробництва біопалива.

На вказаний запит, відповідачем надано податкову консультацію № 4682/6/99-99-19-03-03-15, в якій зазначено, що КМПА з концентрацією спирту не менше 90 об. відс. та за наявності денатуруючої добавки класифікується у товарній позиції 2207, згідно УКТ ЗЕД та відповідно належить до підакцизних товарів, перелік яких визначено у статті 215 Податкового кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що постановою Окружного адміністративного суду мкиєва Києва від 07 квітня 2015 року у справі № 826/1844/15, яка набрала законної сили, визначено, що ДП "Червоненський завод продтоварів" виробляє КМПА, який має код класифікації УКТ ЗЕД 3811 та не є підакцизним товаром, таким чином відповідності до частини першої статті 72 КАС України, дані обставини не підлягають доказуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду вважає такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 14 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд касаційної інстанції зазначає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову закріплений нормами статті 7, частини четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з того, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року у справі № 826/1844/15, висновки якої покладені в основу оскаржуваних рішень, скасована в касаційному порядку, колегія суддів приходить до висновку, що для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження подальшого вирішення справи № 826/1844/15.

Зі змісту частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, належним чином перевірити доводи сторін, дати оцінку як вже приєднаним до справи доказам, так і новим доказам, що будуть виявлені в судовому розгляді справи, з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України та зробити юридично правильний висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі № 826/7185/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній