№ 57456714, 27.04.2016, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/2115/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, за участю третьої особи Державної казначейської служби України про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що 31.12.2014 року Головне управління Держземагенства у Херсонській області видало наказ № 21-2178/18-14-СГ. Згідно додатку 2 члену фермерського господарства «ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ» (код ЄДРПОУ 38473135) ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства по угіддям (рілля, сіножаті) із земель, що перебувають в оренді ОСОБА_3 для створення та ведення фермерського господарства на території Каланчацької селищної ради Каланчацького району.

На підставі вищезазначеного наказу було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність у розмірі земельних часток (паїв) для ведення фермерського господарства членам фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ" загальною площею 53,5554 га, який після погодження відповідно до вимог ст. 186-1 Земельного кодексу України подано 17.04.2015 року на затвердження до Головного управління Держземагенства у Херсонській області .

Листом Держземагенства у Херсонській області від 29.04.2015 року № 19-21-0.102-652/15-15-СГ в затвердженні проекту землеустрою та передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 7,9407 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства - відмовлено з мотивів відсутності в проекті землеустрою плану зонування чи детального плану територій. Дана вимога відповідача про необхідність надання до проекту землеустрою план зонування або детальний план території не відповідає приписам діючого законодавства і є незаконною.

Вважає відмову відповідача у затвердженні проекту землеустрою незаконною та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі:

- визнати незаконною відмову Головного управління Держземагенства Херсонській області в прийнятті рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) для ведення фермерського господарства членам фермерського господарства «ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ» загальною площею 53,5554 га, розташованих в адміністративних межах Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області;

- визнати протиправним ненадання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 7,9407 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок у власність у розмірі земельних часток паїв) для ведення фермерського господарства членам фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ" загальною площею 53,5554 га, розташованих в адміністративних межах Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області, та надання у власність земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 7,9407 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства;

- стягнути з Державного бюджету України 15000 (п'ятнадцять тисяч ) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої протиправними діями органу державної влади;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Відповідач по суті позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що з 01.01.2015 року відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності " у разу відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Відсутність плану зонування або детального плану території є прямою підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Представники позивача та відповідача надали до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник третьої особи до суду не прибув, письмових заперечень на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

31.12.2014 р. ГУ Держземагенства у Херсонській області видано наказ "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою" № 21-2178/18-14-СГ. Згідно додатку 2 до вказаного наказу ОСОБА_1, як члену фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ", надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки паю для ведення фермерського господарствам по угіддям (рілля, сіножаті) із земель, що перебувають в оренді ОСОБА_3, для створення та ведення фермерського господарства на території Каланчацької селищної ради Каланчацького району.

На підставі вищевказаного наказу членами фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ", у тому числі позивачем, було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність у розмірі земельних часток (паїв) для ведення фермерського господарства членами ФГ "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ" загальною площею 53,5554 га, який після погодження відповідно до вимог ст. 186-1 Земельного кодексу України 17.04.2015 р. подано на затвердження до ГУ Держземагентства у Херсонській області.

Згідно з висновком від 12.02.2015 р., складеним відділом Держземагентства у Каланчацькому районі Херсонської області щодо погодження документації із землеустрою стосовно земельної ділянки загальною площею 53,5554 га, розташованої в межах Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області, зі змісту якого слідує, що вказана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, об'єкти нерухомого майна на земельних ділянках відсутні.

Листом ГУ Держземагенства у Херсонській області від 29.04.2015 р. № 19-21-0.102-652/15-15-СГ відмовлено в затвердженні проекту землеустрою та передачі ОСОБА_1 у власність земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 7,9407 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства. Вказана відмова мотивована тим, що у проекті землеустрою відсутні план зонування чи детальний план території, чим порушено частину 3 статті 24 та частини 6-1 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У висновку за результатами розгляду проекту землеустрою від 14.05.2015 р. № 14/05-15, складеним відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій Каланчацької РДА, зазначено, що не потребують розроблення детальних планів території використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, тобто земельних ділянок, що не підлягають капітальній забудові, не передбачені для містобудівних потреб.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Так, частиною 3 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038- VI) встановлено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Згідно із п. 6-1 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дія частин третьої та четвертої статті 24 цього Закону до 1 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

За приписами статті 1 Закону № 3038- VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (ч. 1 ст. 18 Закону № 3038- VI).

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів (ч. 2 ст. 19 Закону № 3038- VI).

Таким чином, наведені вище приписи Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлюють обов'язковість надання плану зонування або детального плану території у разі передачі земельної ділянки у власність для містобудівних потреб, тобто вказана містобудівна документація розробляється для земельних ділянок, на яких передбачається здійснювати будівництво.

Вирішуючи спірне питання, суд позбавлений повноважень на зобов'язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, зважаючи також на ту обставину, що вказаний проект розроблений на земельну ділянку загальною площею 53,5554 га, до складу якої входять земельні ділянки інших шести членів ФГ "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ".

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд, враховуючи вимоги ст. ст. 11, 162 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та захистити права позивача шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 7,9407 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства членами фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ" із земель сільськогосподарського призначення.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 15000 грн., слід зазначити наступне.

У постанові Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Обґрунтування відшкодування моральної (немайнової) шкоди повинно містити, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивачем не надано суду належних та беззаперечних доказів того, що відмовою затвердити проект землеустрою відповідач заподіяв ОСОБА_1 таких душевних страждань, які змінили ритм та порядок його життя, порушили нормальні життєві зв'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держземагентства у Херсонській області щодо відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельних часток (паїв) площею 7,9407 га кадастровий номер НОМЕР_1 із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства членами фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ".

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 7,9407 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства членами фермерського господарства "ВЕЛЕТЕНЬ ЗЕТ".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Варняк С.О.

кат. 6.3