№ 57428535, 13.04.2016, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/98/16

13 квітня 2016 року м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. за участю секретаря судового засідання Єрмошкіна Л.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Коритнюк В.О.,

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю " Рівненський комбінат будівельних матеріалів" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненський комбінат будівельних матеріалів» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному) про скасування податкового повідомлення - рішення від 30.10.2015 р. № 0002231504 та № 0002241504.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити повністю виходячи з того, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті не у спосіб та з порушенням повноважень податкового органу, а саме проводячи перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання податковий орган вийшов за межі наданих йому повноважень і діяв поза межами правового поля. Крім того, зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення було прийнято поза межами строків визначених п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України. За таких обставин просив позов задовольнити.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких позовні вимоги не визнає, зазначив, що в зв'язку з затримкою сплати узгодженої суми грошового зобов'язання нарахованого згідно звітних податкових декларацій (орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) було складено акт № 188 від 20.10.2015 р. про своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності та у відповідності до ст. 126 Податкового кодексу України було винесено податкові повідомлення - рішення № 0002231504 та № 0002241504. В судовому засіданні 29.02.2016 року представник відповідача зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення були винесенні на підставі акту від 20.10.2015 р. № 188, який був складений за результатами камеральної перевірки, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області проведена перевірка сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський комбінат будівельних матеріалів» код ЄДРПОУ 21744667 про що складено акт від 20.10.2015 р. № 188.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, а саме, сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання нарахованих згідно звітних податкових декларацій (орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) в розмірі 323476,15. із запізненням від 31 календарних днів та сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по нарахованих згідно звітних податкових декларації (орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) в розмірі 14197,2 грн. із запізненням до 26 календарних днів.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м Рівному прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2015 р. № 0002231504, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 323476,15 грн. зобов'язано відповідача сплатити штраф в розмірі 20% у сумі 64695 грн. 23 коп. та податкове повідомлення - рішення № 0002241504 яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 14197,2 грн. зобов'язано відповідача сплатити штраф в розмірі 10% у сумі 1490 грн. 72 коп..

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом враховано, що відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України - одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

В акті перевірки від 20.10.2015 року № 188 містяться відомості про те, що перевірка проведена на підставі пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, однак не зазначається який є вид перевірки проведено та в якому порядку проводиться така перевірка.

В судовому засіданні 29.02.2016 року представник відповідача зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення були винесенні на підставі акту від 20.10.2015 р. № 188, який був складений за результатами камеральної перевірки.

Поряд з тим судом враховано, що підпунктом 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Особливості проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 Податкового кодексу України.

Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України).

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України).

Пунктами 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже з системний аналіз наведених положень Податкового кодексу України, що діяли на час спірним правовідносин, дає підстави стверджувати, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання.

Разом з тим, своєчасність усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів повинна перевірятись під час проведення документальних перевірок, порядок яких визначений ст.77, ст.78 Податкового кодексу України.

Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду викладеною в ухвалі від 10 листопада 2015 року по справі № К/800/19897/15.

В позовній заяві позивач вказує на те, що податковим органом не приймалося будь-яке рішення, що оформлене наказом керівника податкового органу, про проведення перевірки, копія наказу про проведення не була вручена (надіслана) посадовим особам позивача, податковим органом не було надіслано (вручено) посадовим особам позивача письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п.81.3 ст.81 Податкового кодексу України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Доказів, які б свідчили про проведення документальної перевірки у відповідності до ст. 77, ст. 78 ст. 79 Податкового кодексу України, а саме рішення керівника податкового органу про проведення документальної перевірки відповідачем суду надано не було.

Судом також враховується, що на момент проведення перевірки (20.10.2015 року) діяв наказ Міністерства доходів і зборів від 14 червня 2013 року N 165 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця» (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з п. 2.1 Методичних рекомендацій камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, проводиться протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Зразок форми Акта/Довідки про результати камеральної перевірки наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій.

Судом встановлено, що форма акту перевірки не затверджена жодним наказом ДФС України, а самостійно розроблена відповідачем.

У відповідності до ч.3 ст.70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

А тому, зафіксована інформація у акті перевірки від 20.10.2015 р. № 188 не може бути взята до уваги судом у відповідності до ч.3 ст.70 КАС України, оскільки така інформація одержана з порушенням закону.

Крім того судом враховано, що при визначені податкового зобов'язання в сум 42940 грн. 11 коп. згідно податкового повідомлення - рішення від 30.10.2015 р. № 0002231504 та розрахунку нарахованих штрафних санкцій податковий орган вийшов за межі строків визначених п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України, а саме:

Як свідчать обставини справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненський комбінат будівельних матеріалів» подало до Державної податкової інспекції у м. Рівному податкову декларацію з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік 28.01.2011 року та податкову декларацію з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік 02.02.2012 р. (зазначені обставини підтверджуються деклараціями, що знаходяться у матеріалах справи).

Згідно поданих декларацій грошове зобов'язання із земельного податку було сплачено:

- по терміну сплати 30.08.2011р., сплачено 30.09.2015р. на суму 7941,23 грн., (кількість днів затримки 1397 дні);

- по терміну сплати 30.09.2011р. сплачено 30.09.2015р. на суму 7721, 45 грн., (кількість днів затримки 1366 дні);

- по терміну сплати 30.09.2011р., сплачено 30.09.2015р. на суму 2027,52 грн., (кількість днів затримки 1366 дні);

- по терміну сплати 30.10.2011р., сплачено 30.09.2015р. на суму 9748,97грн., (кількість днів затримки 1336 дні);

- по терміну сплати 30.11.2011 р., сплачено 30.09.2015р. на суму 9748,97грн. (кількість днів затримки 1305 дні);

- по терміну сплати 30.12.2011р., сплачено 30.09.2015р. на суму 9748.97 грн., (кількість днів затримки 1275 дні);

- по терміну сплати 30.01.2012 р. сплачено 30.09.2015р. на суму 3839.09 грн. (кількість днів затримки на 1244 дні);

- по терміну сплати 30.01.2012 р. сплачено 30.09.2015р. на суму 5909.78 грн. (кількість днів затримки на 1244дні);

- по терміну сплати 02.03.2012 р. сплачено 30.09.2015р. на суму 9748.97 грн. (кількість днів затримки на 1212 дні);

- по терміну сплати 30.03.2012 р. сплачено 30.09.2015р. на суму 9748.97 грн., (кількість днів затримки на 1184 дні);

- по терміну сплати 30.04.2012 р. сплачено 30.09.2015р. на суму 9748.97 грн., (кількість днів затримки на 1153 дні);

- по терміну сплати 30.05.2012р., сплачено 30.09.2015р. на суму 9748,97 грн., (кількість днів затримки на 1123 дні);

- по терміну сплати 30.06.2012 р., сплачено 30.09.2015р. на суму 9748,97грн., (кількість днів затримки на 1092 дні);

- по терміну сплати 30.07.2012 р., сплачено 30.09.2015р. на суму 9748.97грн., (кількість днів затримки на 1062 дні);

- по терміну сплати 30.08.2012 р., сплачено 30.09.2015р. на суму 9748.97грн., (кількість днів затримки на 1031 дні);

- по терміну сплати 30.09.2012 р., сплачено 30.09.2015р. на суму 9748.97грн., (кількість днів затримки на 1000 дні);

- по терміну сплати 30.10.2012 р., сплачено 30.09.2015р. на суму 9748.97грн., (кількість днів затримки на 970 днів);

- по терміну сплати 30.11.2012 р., сплачено 30.09.2015р. на суму 9748.97грн., (кількість днів затримки на 939 днів);

- по терміну сплати 30.12.2012 р., сплачено 30.09.2015р. на суму 9748.97грн., (кількість днів затримки на 909 днів);

- по терміну сплати 30.01.2013 р., сплачено 30.09.2015р. на суму 9748.97грн., (кількість днів затримки на 878 днів).

Перевірка була проведена відповідачем 20.10.2015 року, про що складено акт № 188, а податкові повідомлення-рішення прийняті 30.10.2015 року.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненський комбінат будівельних матеріалів» подало до Державної податкової інспекції у м. Рівному податкову декларацію з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік 28.01.2011 року та податкову декларацію з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік 02.02.2012 р., в яких були задекларовані суми податкових зобов'язань по земельному податку, визначення штрафних санкцій в розмірі 42940 грн. 11 коп., які найшли своє відображення в податковому повідомленні - рішенні від 30.10.2015 р. № 0002231504 суперечить вищенаведеним положенням п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

Зазначена позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалі від 04 червня 2015 року у справі К/800/9090/15

Відповідно до ст.72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області не доведено правомірності проведення камеральної перевірки та прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, враховуючи, що податковий орган вийшов за межі наданих йому повноважень і діяв поза межами правового поля, що у свою чергу нівелює наслідки проведення такої перевірки у вигляді прийнятих податкових повідомлень-рішень, а також винесення податкового повідомлення - рішення без дотримання норм податкового законодавства то як наслідок податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДФС форми «Ш» від 30.10.2015 р. № 0002231504, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 323476,15 грн. зобов'язано ТОВ «Рівненський комбінат будівельних матеріалів» сплатити штраф в розмірі 20% у сумі 64695 грн. 23 коп. та № 0002241504 яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 14197,2 грн. зобов'язано ТОВ «Рівненський комбінат будівельних матеріалів» сплатити штраф в розмірі 10% у сумі 1490 грн. 72 коп. є протиправними та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 30.10.2015 №0002231504 та №0002241504.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбінат будівельних матеріалів" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.