№ 57428519, 05.04.2016, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3140/15

05 квітня 2016 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування арешту коштів на рахунку платника податків , -ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ФОП ОСОБА_1) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ДПІ у м.Рівному ГУ ДФС у Рівненській області), про застосування арешту коштів на рахунку платника податків.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу №574 від 23.09.2015 ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про перенесення термінів проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 та направлень № 146/552/17-16-14-01, № 147/553/17-16-17-01, № 148/554/14-16-17-01, від 23.09.2015 працівники контролюючого органу прибули за фактичним місцезнаходженням фізичної особи-підприємця. Однак, ФОП ОСОБА_1 не допустила до проведення позапланової виїзної перевірки та відмовилася від надання будь-яких письмових пояснень. Факт відмови відповідача від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення позапланової виїзної перевірки зафіксовано актом №9 від 24.09.2015. Податковим органом прийнято рішення №20605/17-16-17-01 від 25.09.2015 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, позивач просить суд застосувати арешт коштів на рахунках платника податків ФОП ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 30.09.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 13.10.2015 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду по справі №817/3149/15.

27.01.2016 ухвалою суду провадження у справі поновлено, оскільки відповідно до постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 у справі №817/3149/15 адміністративний позов задоволено: скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 23.09.2015 за №574 "Про перенесення термінів проведення позапланової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013".

Відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області повернено разом із доданими матеріалами та копією цієї ухвали.

В матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи без участі уповноваженого представник позивача, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Керуючись частиною четвертою статті 122 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у матеріалах справи належних і допустимих доказів, зміст і обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

На підставі частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, судом встановлено наступне.

Наказом керівника Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області від 23.09.2015 №574 (далі - наказ №574) (а.с. 8-10) постановлено провести позапланову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013. Також, податковим органом оформлено направлення на перевірку від 23.09.2015 № 146/552/17-16-17-01, № 147/553/17-16-17-01, № 148/554/17-16-17-01 (а.с. 13-15).

Під час виходу посадових осіб контролюючого органу за фактичною адресою фізичної особи-підприємця встановлено присутність ФОП ОСОБА_1, яка не допустила посадових осіб контролюючого органу до перевірки, про що було зазначено в направленнях на перевірку.

Фіскальним органом складено Акт щодо засвідчення факту не допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 24.09.2015 №9 (далі - Акт №9 від 24.09.2015) (а.с. 17).

Керівником Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області винесено Рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків від 25.09.2015 №20605/17-16-17-01 (а.с. 21), яким застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків - ФОП ОСОБА_1

Позивач звернувся до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - ФОП ОСОБА_1, на підставі не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, в порядку статті 94 ПК України.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.13 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (пункт 81.2 статті 81 Податкового кодексу України).

Таким чином, відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є наслідком невиконання останніми визначених законом передумов, що дозволяють приступити до її проведення.

Податковий кодекс України встановлює виключний перелік підстав для відмови платника податків у допуску до проведення перевірки, якими є, ненадання документів, перелічених у пункті 81.1 статті 81 цього Кодексу або надання таких документів, оформлених із порушенням вимог даної норми.

Приписами статті 4 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Статтею 94 вищевказаного кодексу визначено поняття, умови та порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Абзацом 4 пункту 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Отже, адміністративний арешт коштів є видом арешту майна платника податків, особливістю якого є те, що він застосовується виключно за рішенням суду.

Відповідно до пункту 94.5 статті 94 ПК України, арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №568 арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу доходів і зборів.

За наявності однієї з наведених обставин керівник органу доходів і зборів (його заступник) приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

25.09.2015 податковим органом на підставі не допуску відповідачем до перевірки посадових осіб контролюючого органу прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 25.09.2015 №20605/17-16-17-01, яким застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків - ФОП ОСОБА_1.

Судом встановлено, що не погоджуючись з підставами для проведення перевірки та діями посадових осіб податкового органу щодо призначення проведення перевірки, позивач оскаржив наказ про проведення перевірки у судовому порядку.

Так, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 у справі №817/3149/15 адміністративний позов задоволено: скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 23.09.2015 за №574 "Про перенесення термінів проведення позапланової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р.". Відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області повернено разом із доданими матеріалами та копією цієї ухвали. Тобто, судове рішення, яким скасовано наказ ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області від 23.09.2015 № 574, набрало законної сили.

Згідно з статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За наведених обставин, враховуючи протиправність проведення перевірки, у суду відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Підстави для застосування ст.94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування арешту коштів на рахунку платника податків - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.