Постановление суда № 57372648, 25.04.2016, Рівненський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

Справа № 817/612/16

25 квітня 2016 року м. РівнеСуддя Рівненського окружного адміністративного суду Гломб Ю.О., перевіривши виконання вимог статті 106 КАС України за позовною заявою

Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Державної фіскальної служби України, орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Державна податкова інспекція у місті Рівному доДержавного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" про стягнення заборгованості,В С Т А Н О В И В:

Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної фіскальної служби України, орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Державна податкова інспекція у місті Рівному з адміністративним позовом до Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" про стягнення заборгованості.

1. Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 (далі Закон № 1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1697-VII, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Згідно з ч. 4 вказаної статті повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Як встановлено із приписів ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин має бути обґрунтована прокурором.

Відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №236 від 21.05.2014, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основним завданням ДФС є, зокрема, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів.

ДФС відповідно до покладених на неї завдань здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів; здійснює погашення податкового боргу платників податків, а також стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску з платників єдиного внеску.

ДФС для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, звертатися у передбачених законом випадках до суду.

ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Таким чином, Державна фіскальна служба України та Державна податкова інспекція у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області є субєктами владних повноважень, які не позбавлені можливості самостійно звернутись до суду із відповідним адміністративним позовом.

Предявляючи до суду позовні вимоги про стягнення податкового боргу, прокурор, діючи в інтересах держави в особі державного органу, фактично підмінює функції цього органу (як органу державного контролю).

Суду не надано доказів на підтвердження звернення Державної фіскальної служби України чи Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області із адміністративним позовом про стягнення з Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" податкового боргу в розмірі 1 157 190,26 грн. або наявності поважних причин, які унеможливлюють самостійне звернення зазначених суб'єктів владних повноважень до адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Суд не бере до уваги покликання заступника прокурора на те, що у період з вересня 2015 року по 17 березня 2016 року ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області позовна заява про стягнення податкового боргу в розмірі 1157190,26 грн. не подавалась, що свідчить про неналежне здійснення зазначеним органом захисту інтересів держави, оскільки строки для стягнення податкового боргу визначені ст.102 Податкового кодексу України та фіскальним органом не пропущені.

2. Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Мінімальна заробітна плата з 01.01.2016 становить 1378,00 грн.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що заступник прокурора просить стягнути з Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" на користь ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області податковий бор в розмірі 1157190,26 грн. Таким чином, позовна заява містить вимогу майнового характеру.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано субєктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати - 1378,00 грн.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 17 357,85 грн.

Вказаний судовий збір слід перераховувати за наступними реквізитами: р/р 31211206784002; одержувач: УДКСУ у м. Рівному (м. Рівне) 22030101; банк одержувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області; код ЄДРПОУ одержувача: 38012714; МФО: 833017.

Всупереч викладеному, Заступником військового прокурора Рівненського гарнізону не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору.

В позовній заяві заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору. В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до довідки військової прокуратури Західного регіону України від 20.01.2016 №44 на даний час кошти на рахунках військової прокуратури Західного регіону України для сплати судового збору відсутні.

Розглянувши клопотання заступника прокурора, дослідивши матеріали позовної заяви, суддя зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України зобовязано органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Законом України №484-VIII від 22.05.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" статтю 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI викладено у новій редакції, відповідно до якої органи прокуратури виключено з переліку пільговиків по сплаті судового збору. Відтак, з моменту набрання чинності новою редакцією статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI органи прокуратури зобов'язані сплачувати судовий збір при зверненні до суду.

Пунктом 2 Закону України №484-VIII від 22.05.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, фінансування державних органів відповідними коштами для сплати судового збору передбачено законом.

Лише у виняткових випадках суд може звільнити особу від сплати судового збору не порушуючи принципу юридичної рівноваги та враховуючи скрутне матеріальне становище викликане обєктивними обставинами, що підтверджуються відповідними доказами. Попри це, Заступником військового прокурора Рівненського гарнізону не надало суду жодних доказів на підтвердження обставин покладених в основу доводів про скрутне матеріальне становище та неможливість сплати судового збору.

Крім того, суд зазначає, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

За таких обставин клопотання про відстрочку сплати судового збору є безпідставним, а тому до задоволення не підлягає.

3. Згідно з ч.4 ст.106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Позовну заяву підписав Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону капітан юстиції ОСОБА_1, однак документів на підтвердження його повноважень як особи, якій надано право підписання позовної заяви, суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху. Заступнику прокурора недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 17 357,85 грн.; доказів на підтвердження наявності поважних причин, які унеможливлюють самостійне звернення Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області до адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів; документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву.

Для усунення недоліків судом встановлюється строк до 10 травня 2016 року.

Керуючись ст.8 Закону України "Про судовий збір", ст.88 та ч.1 ст.108 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону про відстрочення сплати судового збору у справі №817/612/16 - відмовити.

Позовну заяву Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Державної фіскальної служби в Україні, орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Державна податкова інспекція у місті Рівному до Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Встановити Заступнику військового прокурора Рівненського гарнізону строк для усунення недоліків позовної заяви - до 10 травня 2016 року.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась з позовом.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Гломб Ю.О.