№ 57372563, 19.04.2016, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/3875/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Корнієнко Я.В., за участю представника позивача Хащіної Г.О., представника відповідача Галкіної Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРСУС ОЕ" до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАРСУС ОЕ" (далі по тексту - позивач або ТОВ "ТАРСУС ОЕ") звернулось до суду з адміністративним позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та фірмою "ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK АМВ. INSAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. STI." (Туреччина) укладено контракт від 05.11.2015р. №003/2015-TR на поставку в Україну свіжих овочів, фруктів, ягід врожаю 2015-2016р.р. та інших продуктів харчування. Попередній асортимент, кількість та вартість товару, що постачається за контрактом обумовлюється в рахунках - фактурах.

На виконання умов цього договору 09.12.2015р. до морського порту Скадовськ доставлено товар: апельсини свіжі сорту Washington, вирощені в Туреччині, врожаю 2015 року, розфасовані у 3300 пластмасових ящиків, які розміщені на 48 палетах з деревини, чиста вага нетто - 44000кг, загальна вага брутто 47000кг, Торгівельної марки Eryilmaz Narenciye, фірма-виробник - "ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK АМВ. INSAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. STI." та апельсини свіжі сорту Navelina вирощені в Туреччині, врожаю 2015 року, розфасовані у 3300 пластмасових ящиків, які розміщені на 48 палетах з деревини, чиста вага нетто-44000кг, загальна вага брутто 47000кг, Торгівельної марки Eryilmaz Narenciye, фірма-виробник - "ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK АМВ. INSAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. STI.".

Позивачем 14.12.2015 р. подано до митного поста "Скадовськ" Херсонської митниці електронну митну декларацію №508030303/2015/003921, в якій зазначено вартість апельсинів сорту Washington 22000 доларів США що складає (за курсом доларів США на день поставки 23,860094 грн.) - 524922 грн. 07 коп., та вартість апельсинів сорту Navelina 22000 доларів США, що складає (за курсом доларів США на день поставки 23,860094 грн.) - 524922 грн. 07 коп., а також надано всі необхідні документи. Митну вартість товарів було визначено позивачем за ціною контракту.

Проте, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації у митному оформленні товарів за №508030303/2015/00006 та ТОВ "ТАРСУС ОЕ" відмовлено у прийнятті митної декларації №508030303/2015/003921 від 14.12.2015 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №508030303/2001/000007/2 від 14.12.2015р., а також сформовано коригуючи митну декларацію №508030303/2015/003922 від 14.12.2015 року.

Внаслідок коригування рівень митної вартості товарів склав 0,90 USD/кг замість заявлених в інвойсі 0,50 USD/кг. Внаслідок чого, на підставі ст.55 Митного кодексу України, було скориговано митну декларацію №508030303/2015/003922 та збільшено вартість товару, з 22000дол.США до 39600 дол. США за 44000 кг апельсинів сорту Washington та з 22000 дол. США до 39600 дол. США за 44000 кг апельсинів сорту Navelina, тобто на загальну суму 79200 дол. США, що перевищує заявлену митну вартість товару на 35200 дол. США.

Відповідачем визначено митну вартість товарів за резервним методом, що позивач вважає протиправним, так як подані ним для митного оформлення товарів документи містили всі необхідні дані і не мали розбіжностей або неточностей.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що адміністративний позов не визнає, в запереченнях вказав, що визначити митну вартість товару за основним методом виявилось неможливим у зв'язку з виявленням в документах розбіжностей, а саме, у контракті 003/2015-TR від 05.11.2015р. зазначено BANKA BILGILERI: T.IS.BANKASI ERZIN SUBESI, а в рахунку фактурі №006785 від 26.11.2015р. вказано BANKА : ISBANК/. У зв'язку з спрацюванням автоматизованої системи аналізу та управління ризиків, а саме критерію 106-2, щодо можливого заниження митної вартості товару, який був розрахований відповідно до ПКМУ від 16.09.2015 № 724 та для недопущення можливого заниженням бази оподаткування витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. З наданих документів встановлено, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, в комерційній пропозиції б/н від 05.11.2015р зазначена ціна за вид продукції, а в рахунку фактурі №006785 від 26.11.2015 р., розгалужена по сортах "Washington" та "Novalina". На підставі вказаного відповідач прийшов до висновку, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення підтримав та просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного: між ТОВ "Тарсус ОЕ" та фірмою "ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK АМВ. INSAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. STI." (Туреччина) укладено контракт від 05.11.2015р. №003/2015-TR на поставку в Україну свіжих овочів, фруктів, ягід врожаю 2015-2016р.р. та інших продуктів харчування. Попередній асортимент, кількість та вартість товару, що постачається за контрактом обумовлюється в рахунках - фактурах.

09 грудня 2015 року в межах вказаного контракту до Скадовського морського торговельного порту доставлено товар:

- апельсини свіжі сорту "Washington", вирощені в Туреччині, врожаю 2015 року, розфасовані у 3300 пластмасових ящиків, які розміщені на 48 палетах з деревини. Чиста вага нетто - 44000 кг. Загальна вага брутто - 47000 кг. Торговельна марка - "ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK АМВ. INSAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. STI.".

- апельсини свіжі сорту "Navelina", вирощені в Туреччині, врожаю 2015 року, розфасовані у 3300 пластмасових ящиків, які розміщені на 48 палетах з деревини, чиста вага нетто-44000кг, загальна вага брутто 47000кг, Торгівельної марки Eryilmaz Narenciye, фірма-виробник - "ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK АМВ. INSAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. STI.".

Товар, що продається за дійсним Контрактом, поставляється автомобільним або морським транспортом переважно на умовах CFR- Скадовськ, CIF-Скадовськ (Україна), CFR- Іллічівськ, CIF-Іллічівськ (Україна) в редакції Інкотермс -2010, а також можливі поставки на інших умовах, які будуть обумовлені в рахунках -фактурах (інвойсах) на кожну партію товару (п. 2.1. контракту).

Пунктом 3.1 контракту № 003/2015-ТR передбачено, що попередній осортимент, кількість і ціна товару, який поставляється по вказаному контракту, обумовлюється в рахунках - фактурах (інвойсах) на кожну партію товару.

Оплата за товар здійснюється в доларах США шляхом переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця, умовою оплати є відстрочка платежу на 90 календарних днів з моменту випуску товару у вільний обіг на території України; товаросупровідними документами є фітосанітарний сертифікат, рахунок-фактура (інвойс), сертифікат походження, товаросупровідний документ ( 4.1, 4.2, 5.2 контракту).

09.12.2015 року на виконання умов Контракту до морського порту Скадовськ доставлено апельсини свіжі сорту "Washington", вирощені в Туреччині, врожаю 2015 року, розфасовані у 3300 пластмасових ящиків, які розміщені на 48 палетах з деревини, чиста вага нетто - 44000 кг, загальна вага брутто 47000 кг, Торгівельної марки Eryilmaz Narenciye, фірма-виробник "ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK АМВ. INSAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. STI." та апельсини свіжі сорту "Navelina" вирощені в Туреччині, врожаю 2015 року, розфасовані у 3300 пластмасових ящиків, які розміщені на 48 палетах з деревини, чиста вага нетто- 44000 кг, загальна вага брутто 47000 кг, Торгівельної марки Eryilmaz Narenciye, фірма-виробник - "ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK АМВ. INSAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. STI.".

14 грудня 2015 року до Херсонської митниці ДФС митного посту Скадовськ товариством ТОВ "Тарсус ОЕ» надано митну декларацію №508030303/2015/003921, в якій зазначено вартість апельсинів сорту "Washington" 22000 доларів США що складає (за курсом доларів США на день поставки 23,860094 грн.) - 524922 грн. 07 коп., та вартість апельсинів сорту "Navelina" 22000 доларів США, що складає (за курсом доларів США на день поставки 23,860094 грн.) - 524922 грн. 07 коп, а також надано всі необхідні документи.

Митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту.

До митної декларації уповноваженою особою позивача було додано: коносамент (Bill of Lading) від 07.12.2015р., рахунок-фактура (інвойс) №006785 від 26.11.2015 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №003/2015 - TR від 05.11.2015 року та комерційна пропозиція від 05.11.2015р.; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 07.12.2015 року, інформація про позитивні результати проведення ветеринарно-санітарних контролю (державного контролю) всіх харчових продуктів від 07.12.2015р., сертифікат про походження товару форми А від 26.11.2015 року, копія митної декларації країни відправлення від 03.12.2015 року та митна декларація, вартість в якій була визначена на підставі вказаних документів (договір та інвойс).

За результатами перевірки поданих документів митний орган прийшов до висновку про наявність у них розбіжностей, так, в контракті 003/2015-TR від 05.11.2015 року, вказані банківські реквізити фірми продавця товару відмінні від тих, які вказані в рахунку фактурі №006785 від 26.11.2015р., а саме: у контракті 003/2015-TR від 05.11.2015р. зазначено BANKA BILGILERI: T.IS.BANKASI ERZIN SUBESI, а в рахунку фактурі №006785 від 26.11.2015р. вказано BANKА: ISBANК/.

У зв'язку з цим Митницею 14.12.2015р. надіслано позивачу запит про надання підтверджуючих складові митної вартості документів, в якості яких відповідач визначив виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

14.12.2015р. позивачем надано комерційну пропозицію б/н від 05.11.2015 р.

За результатами розгляду наданого документу відповідачем встановлено, що в комерційній пропозиції б/н від 05.11.2015р зазначена ціна за вид продукції, а в рахунку фактурі №006785 від 26.11.2015., розгалужена по сортах "Washington" та "Novalina". На підставі вказаного відповідач прийшов до висновку, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

Відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товару апельсини сортів "Washington" та "Novalina" №508030303/2015/000007/2 від 02.01.2016р., митну вартість скориговано, та визначено за резервним методом на підставі інформації, наявної у митного органу МД від 09.11.2015 № 125110011/2015/17532. Рівень митної вартості складає 0.90 USD/кг.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.

Статтею 248 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до ст. 257 Митного Кодексу, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 1-3, 6 статті 54 Митного кодексу України).

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має, зокрема, містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (п. 2 ч.2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але в межах визначених законом зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

При цьому, митні органи мають право витребовувати документи лише ті, перелік яких передбачено статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Частиною 1 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: визначено митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд зазначає, що аналогічний правовий висновок щодо застосування наведених норм Митного кодексу України викладений у постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року (справа №21-127а15) та від 30 червня 2015 року (справа №21-591а15).

Як установлено судом з документальних доказів та пояснень відповідача, викладених у письмових запереченнях та наданих в судовому засіданні, підставою для коригування митної вартості ввезеного позивачем товару слугували висновки митного органу про розбіжності у поданих для митного оформлення документах, а саме у контракті 003/2015-TR від 05.11.2015р. зазначено BANKA BILGILERI: T.IS.BANKASI ERZIN SUBESI, а в рахунку фактурі №006785 від 26.11.2015р. вказано BANKА : ISBANК/.

При цьому відповідач також виходив з факту спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження рівня митної вартості товарів, оскільки у митного органу наявна інформація про митне оформлення товару мандарини відповідно до митної декларації від 09.11.2015р. №125110011/2015/17532, за якою митна вартість становить 0,90 доларів США з одиницю.

Після опрацювання документів відповідачем було витребувано у позивача додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

На вказаний запит позивачем надано комерційну пропозицію б/н від 05.11.2015р., аналізом якої встановлено, що в комерційній пропозиції зазначена ціна за вид продукції, а в рахунку фактурі №006785 від 26.11.2015., розгалужена по сортах "Washington" та "Novalina" та повідомлено про неможливість надання інших документів.

На підставі викладеного відповідач прийшов до висновку про не підтвердження позивачем заявленої митної вартості товару та про неможливість застосування інших методів визначення митної вартості, ніж резервний.

Так, щодо розбіжностей у поданих документах суд зазначає, що відповідач вважає, що у поданих документах є розбіжності, а саме, у контракті 003/2015-TR від 05.11.2015р. зазначено BANKA BILGILERI: T.IS.BANKASI ERZIN SUBESI, а в рахунку фактурі №006785 від 26.11.2015р. вказано BANKА : ISBANК/ та те, що у комерційній пропозиції зазначена ціна за вид продукції, а в рахунку фактурі №006785 від 26.11.2015., розгалужена по сортах "Washington" та "Novalina".

Щодо розбіжностей назви банку, а саме, у контракті 003/2015-TR від 05.11.2015р. з BANKA BILGILERI: T.IS.BANKASI ERZIN SUBESI, а в рахунку фактурі №006785 від 26.11.2015р. вказано BANKА : ISBANК/ суд зазначає, що при порівнянні змісту рахунку фактури №006785 та п.12 контракту щодо банківських реквізитів продавця встановлено ідентичність номера банківського рахунку та найменування банку, в якому він відкритий, ISBANK ERZIN SUESI це філія ISBANK, скорочено IS.

Представником відповідача вказаного не спростовано.

Щодо встановлення розбіжностей, а саме, що у комерційній пропозиції зазначена ціна за вид продукції, а в рахунку фактурі №006785 від 26.11.2015, розгалужена по сортах "Washington" та "Novalina" суд зазначає, що перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, серед яких є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).

Рахунок-фактура (англ. invoice, account, final invoice, франц. facture,нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ.

На час виникнення спірних правовідносин затвердженої форми рахунку-фактури та вимог щодо його заповнення законодавством України не передбачено.

Отже, суд вважає безпідставними посилання відповідача, що продукція розгалужена по сортах "Washington" та "Novalina".

Щодо не надання запитуваних документів для підтвердження складових митної вартості суд зазначає, що як видно з електронного запиту від 14.12.2015р. про надання виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікацій, прейскурантів, прайс-листів виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару.

Однак, по-перше, судом встановлено відсутність розбіжностей, на які посилався відповідач, а по-друге, витребувані документи за своїм характером не мають здатності усувати такі розбіжності.

Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що факт їх ненадання позивачем навіть на запит митниці не надавало відповідачу права вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Щодо посилань на факт спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження рівня митної вартості товарів у зв'язку з наявністю у митного органу інформації про митне оформлення товару "апельсини" відповідно до митної декларації від 09.11.2015р. №125110011/2015/17532, за якою митна вартість була вищою і становила 0,90 доларів США з одиницю суд не приймає до уваги, оскільки відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів ЗЕД, товарів і умов їх продажу. Тому такі дані не можуть мати пріоритетного значення над наданими декларантом первинними документами про товар. Наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, якщо відсутні інші законні підстави для витребовування додаткових документів, не може бути підставою для такого витребовування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку відповідачем не доведено законність своїх дій.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 17, 18, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови у митному оформлені товарів № 508030303/2015/00006 від 14.12.2015 р. та рішення про коригування митної вартості товарів № 508030303/2015/000007/2 від 14.12.2015 р., які прийняті Херсонською митницею ДФС м/п Скадовськ.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРСУС ОЕ" (код ЄДРПОУ 39195479) судові витрати в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39624611) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 квітня 2016 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 5.2.2