Постановление суда № 57297041, 20.04.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1046/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Белінська І. М.

УХВАЛА

20.04.2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

ОСОБА_2 головуючої,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

при секретареві Постоєнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Кіровського районного суду м.Кіровограда від 03 березня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 11 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви та залишено позов без руху для сплати позивачкою судового збору .

Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 03 березня 2016 року зазначену позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв?язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позову без руху.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати зазначену ухвалу та повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Посилається на порушення судом норм процесуального права. Вказує на те, що надала суду достатньо доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, проте суд першої інстанції не врахував її майновий стан при вирішенні зазначеного питання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява подається у письмовій формі і до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору

Згідно зі ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач, відповідно до ухвали судді у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивачкою не долучено документів про оплату судового збору.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI та ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сімї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

20 січня 2016 року ОСОБА_5 подала до суду заяву про відстрочення судового збору. На підтвердження свого тяжкого матеріального становища, позивачка надала довідку КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м.Кіровограда» про те, що вона знаходиться на амбулаторному обстеженні (а.с.9), та довідку Управління пенсійного фонду в м.Кіровограді Кіровоградської області, відповідно до якої пенсія позивачки становить 1785,10 грн., проте наведені докази не свідчать про тяжкий матеріальний стан позивачки, який би не дозволяв їй сплатити судовий сбір у розмірі 1532 гривень або заявити клопотання про розстрочення його сплати, сплативши під час подачі позову певну його частину ( в межах фінансової можливості).

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що оскільки матеріали позовної заяви не містять даних про тяжке матеріальне становище ОСОБА_5, які б давали підстави для прийняття позовної заяви без оплати судового збору, суд першої інстанції обґрунтовано визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачці, тобто ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_4 проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року (п.147) та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (п.53).

У зазначених рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У звязку з наведеним, вимога суду з підстав, передбачених ст. 119 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки судом постановлено ухвалу у відповідності до вимог ст. 121 ЦПК України.

Наявність цієї ухвали не перешкоджає позивачці після усунення недоліків позовної заяви звернутися до суду з новим позовом в установленому законом порядку з дотриманням вимог закону.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, ухвалу Кіровського районного суду м.Кіровограда від 03 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧА: І.М.Белінська

СУДДІ: В.А.Франко

ОСОБА_4