Постановление суда № 57267708, 19.04.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8674/15-ц 2-з/335/35/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., при секретарі Кудряшовій Ю.І., розглянувши заяву ПАТ АКБ «ІндустріалБанк» про забезпечення позову по справі за позовом ПАТ АКБ «ІндустріалБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

28.08.2015 року ПАТ АКБ «ІндустріалБанк» подано до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя цивільний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

15.09.2015 року відкрито провадження у справі.

19.04.2016 року позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки їх несвоєчасне вжиття може утруднити чи зробити взагалі неможливим виконання рішення суду. Заявник просить суд накласти арешт на рухоме майно ОСОБА_1, а саме транспортний засіб ЗАЗ 110207, 2006 року випуску, д.нз. АР 1359 АК, та накласти арешт на рахунки відкриті у банках на імя ОСОБА_1, ОСОБА_2 як фізичних осіб, так і фізичних осіб- підприємців в межах ціни позову. Забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно є необхідним для виконання можливого позитивного рішення суду, оскільки з метою уникнення повернення грошових коштів відповідачі можу здійснити відчуження майна третій особі, що зробить неможливим виконання судового рішення.

Згідно ч.1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, враховуючи вимоги ч. 3ст.152 ЦПК України, відповідно до якої види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами, суд вважає, що заява представника позивача підлягає частковому задоволенню в частині накладення арешту на тарнспортний засіб.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст.152 ЦПК України ).

Згідно ч. ч. 3, 5ст. 153 ЦПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, може вимагати від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

У відповідності до п.1 ч.1ст. 152 ЦПК Українипозов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

У заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт рухоме майно ОСОБА_1, а саме транспортний засіб та накласти арешт на рахунки відкриті на імя ОСОБА_1, ОСОБА_2 як фізичних осіб так і фізичних осіб підприємців в межах ціни позову.

Так, з наданих сторонами документів вбачається, що між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначає, що заборгованість за позовом складає 34330 доларів США 82 цента та 310206 грн. та враховуючи обсяг заборгованості та позицію відповідачів по ігоноруванню боргових зобовязань, відповідачі можуть вчинити дії по відчудженню свого майна, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, на імя ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб ЗАЗ 110207, днз АР 1359 АК.(а.с.111)

Враховуючи, що вжиття заходів забезпечення позову являється правом суду та не призведе до впливу на стан майна, а сприятиме реальному виконанню рішення, суд вважає, що клопотання представника позивача слід задовольнити частково, а саме шляхом накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1.

В частині вимог про накладення арешту на розрахункові рахунки відкриті на імя ОСОБА_1, ОСОБА_2 як фізичних осіб так і фізичних осіб підприємців в межах ціни позову, то у задоволенні цих вимог суд відмовляє з тих причин, що позивачем не доведено співмірність цих заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами через відсутність відомостей про розмір коштів на вказаних рахунках та з врахуванням накладення арешту на транспортний засіб та наявність у іпотеці позивача нерухомого майна відповідачів.

Крім того, у своїй заяві, позивач не привів мотивів про необхідність застосування таких заходів забезпечення позовуяк накладення арешту на рахунки відповідачів.

Згідно з роз'ясненнями викладеними в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідальності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Враховуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкту користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Суд вважає, що накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на банківських рахунках відповідачів як фізичних осіб-підприємців, може перешкодити їх діяльності як фізичної особи-підприємця, про яку позивач безпосередньо зазначає у заяві про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України -

У Х В А Л И В:

Заяву ПАТ АКБ «ІндустріалБанк» про забезпечення позову по справі за позовом ПАТ АКБ «ІндустріалБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Накласти арешт на транспортний засіб ЗАЗ 110207, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , № двигуна 24570060612199, № кузова 24570060612199 зеленого кольору, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , ІН-2950901985.

В решті частині вимог відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Строк предявлення до виконання до 19 квітня 2017 року.

Ухвала видана 19 квітня 2016 року.

Копію ухвали направити до Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції та Регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суд Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в порядку, передбаченому ст.ст. 292-296 ЦПК України протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Ю.В. Апаллонова