№ 57204079, 01.04.2016, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3027/15

01 квітня 2016 року 15 год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник Голос С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Гощанської ОДПІ Головного Управління ДФС у Рівненській області про скасування вимоги , -ВСТАНОВИВ :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі іменується - позивач) звернулася до суду з позовом до Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 01.04.2015 №17/0001181700 на суму 3870 грн. 96 коп.

У позові зазначає, що Гощанською ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області була проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за період з 01 січня 2013р. по 31 грудня 2014р щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів та дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вимог валютного та іншого законодавства, за наслідками якої був складений акт документальної виїзної перевірки за № 30/1742/НОМЕР_2 від 31.03.2015р. та виставлена вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 01.04.2015р. за № 17/0001181700 на суму 3870,96 грн.

У судовому засіданні представник позивача доводів в обґрунтування позовних вимог не навів, доказів не надав. Пояснив суду, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 фактично не оспорює цю суму, однак позов не відкликав і від позову не відмовився. Попри те, що позивач не надав доказів обґрунтування, просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав та подав письмові заперечення. Представник відповідача у судовому засіданні вказав, що перевіркою правильності нарахування Єдиного соціального внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок, встановлено заниження єдиного соціального внеску на суму 3870,96 грн. Єдиний соціальний внесок нарахований у відповідності до норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI. Вказує, що вимоги позивача є безпідставними. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно встановивши обставини адміністративної справи відповідно до норм матеріального права на підставі досліджених судом у судовому засіданні доказів, з дотриманням норм процесуального права, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судом встановлено, що Гощанською ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області була проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року, за наслідками якої був складений акт документальної виїзної перевірки за № 30/1742/НОМЕР_2 від 31.03.2015 року.

Перевіркою правильності нарахування Єдиного соціального внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок, встановлено заниження єдиного соціального внеску на суму 3870,96 грн. в тому числі: 885,73 грн. за 2013 рік та 2985,23 за 2014 рік по компенсаціях за невикористану відпустку при звільненні найманих працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5ОСОБА_6та ОСОБА_7

За висновками акту перевірки, фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 була надіслана вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 01.04.2015 року за №17/0001181700 на суму 3870,96 грн.

Не погодившись із вимогою Гощанської ОДНІ ГУ ДФС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 01.04.2015 року за №17/0001181700 підприємцем було подано скаргу на адресу ГУ ДФС у Рівненській області та ДФС України.

Рішеннями Головного управління ДФС у Рівненській області про розгляд скарги №423/14/17-00-10-04-04/72 від 06.05.2015 року, №629/14/17-00-10-04-04/72 від 13.07.2015 року та рішенням ДФС України про результат розгляду скарги №7831/с/99-99-10-01-07-25 від 13.08.2015 року, скаргу ФОП ОСОБА_3 залишено без задоволення, а вимогу №17/0001181700 від 01.04.2015 року - без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ (далі - Закон №2464) із змінами та доповненнями, визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 1 ст.4 Закону №2464 визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

До членів сім'ї фізичної особи - підприємця, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності, належать дружина (чоловік), батьки, інші утриманці, які досягли 15-річного віку, не перебувають у трудових або в цивільно - правових відносинах з такою фізичною особою - підприємцем, але спільно з ним проводять підприємницьку діяльність і отримують від цього частину доходу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно ч.11 ст.8 Закону №2464, розмір єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини 1 статті 4 Закону , встановлюється у розмірі 34.7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 4 цього закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно п.3 ст.9 Закону №2464, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

Відповідно до акту перевірки від 31.03.2015 року №30/1742/НОМЕР_2 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено порушення вимог п.2 ч.1 ст.7, ч.5 ст.8, п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 та ч.4,5 ст.7, ч.4,8,11 ст.8, ч.2 ст.9 Закону №2464, в результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 3870,96 грн.

Сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки встановлені Законом №2464, відтак є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та штрафів.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем по справі доведено правомірність та обґрунтованість прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 01.04.2015 року за № 17/0001181700 на суму 3870,96 грн.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у задоволенні адміністративного позову до Гощанської ОДПІ Головного Управління ДФС у Рівненській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 01.04.2015 року №17/0001181700 відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.