№ 57198097, 15.04.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/991/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом департаменту комунальної власності Одеської міської ради до управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Козлова Юрія Вікторовича, треті особи: Одеська міська рада, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов департаменту комунальної власності Одеської міської ради до управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Козлова Юрія Вікторовича, треті особи: Одеська міська рада, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 30 листопада 2015 року № 26614476, що прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Козловим Юрієм Вікторовичем;

- зобов'язати управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вул. Старицького, 10-а, м. Одеса, 65036) скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на квартиру АДРЕСА_1;

- зобов'язати управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції (вул. Старицького, 10-а, м. Одеса, 65036) здійснити реєстрацію прав за територіальною громадою м. Одеси, в особі Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26597691) на квартиру АДРЕСА_1, на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 06.10.2014 р. по справі № 520/11370/14-ц.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що квартира № 23, загальною площею 34,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Для проведення державної реєстрації права на нерухоме майно за територіальною громадою м. Одеси, Департамент, як уповноважений орган з управління комунальним майном, звернувся із заявою про державну реєстрацію прав.

Рішенням від 30.11.2015 року за № 26614476 державним реєстратором прав на нерухоме майно Козловим Ю. В. відмовлено у державній реєстрації, із підстав, що подані документи не підтверджують виникнення права власності.

Вказане рішення позивач вважає протиправним, яке підлягає скасуванню, і як наслідок просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії щодо реєстрації об'єкту.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача (управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області) проти позову заперечував. Надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що процедура державної реєстрації права власності на нерухоме майно на момент виникнення спірних правовідносин регламентована "Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 868.

Відповідно до п. 37 Порядку № 868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є зокрема, рішення суду, що набрало законної сили щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно приписів ст. 278 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

Позивач (заявник) надав під час звернення ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2015 р. по справі № 520/11370/14-ц про виправлення описки в рішенні суду, однак вказане рішення не містить відомостей щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав надані письмові заперечення та просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник третьої особи (Одеська міська рада) підтримав заявлений адміністративний позов, зазначивши, що оскаржуване рішення порушує права територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, та відповідно її виконавчого органу, департаменту, на який покладено виконання повноважень зі здійснення управління та обліку відумерлою спадщини у порядку встановленому радою та чинним законодавством, оскільки відсутність офіційного визнання та підтвердження державою факту існування права власності обмежує останніх у розпорядженні означеного нерухомого майна.

Представник третьої особи (Головне територіальне управління юстиції в Одеській області) підтримала позицію представника управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Відповідач по справі (державний реєстратор прав на нерухоме майно Козлов Ю. В.) до судового засідання не з'явився. Про дату час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

З урахуванням приписів ст. 128 КАС України, суд вирішив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06.04.2014 р. , за заявою прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради визнано спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_2, відумерлою та передано у власність територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.

З метою проведення державної реєстрації права на нерухоме майно за територіальною громадою м. Одеси, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, як уповноважений орган з управління комунальним майном 24.11.2015 р. звернувся із заявою про державну реєстрацію прав.

Згідно, переліку документів поданих із заявою (картка прийому заяви № 26403559) державному реєстратору надано ухвалу суду (2 оригінали), серія та номер: 520/11370/14-ц, винесену Київським районним судом м. Одеси 17.09.2015 року.

Рішенням від 30.11.2015 року за № 26614476 державним реєстратором прав на нерухоме майно Козловим Ю. В. у державній реєстрації було відмовлено, із підстав, що у поданих заявником документах відсутній документ на підставі якого у заявника виникає право власності на об'єкт нерухомості.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень.

Процедура державної реєстрації права власності на нерухоме майно на момент виникнення спірних правовідносин регламентована «Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 868.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно ч.1 ст. 15 Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації

прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Пунктом 6 Порядку № 868 визначено, що відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у документах, поданих для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, несе заявник.

Приписами ст. 2 Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону, документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 37 Порядку № 868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ст. 278 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

Так, передача спадкового майна у власність територіальної громади є визначеною приписами ЦПК України підставою переходу майна у комунальну власність громади, яка повинна бути зазначена у рішенні суду, оскільки право на майно переходить на підставі судового рішення, яке повинно відповідати ст. ст. 213 - 215 ЦПК України.

При цьому, слід зазначити, що визнання спадщини відумерлою відбувається не автоматично за наявності вказаних обставин, а лише за наявності рішення суду, яке в свою чергу, приймається за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таке рішення заявником не надано. Заявник надав ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2015 по справ № 520/11370/14-ц про виправлення описки в рішенні суду щодо загальної площі квартири.

Міністерство юстиції України в роз'ясненні від 22.06.2007 р. № 19-32/30 вказало, що рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлювальними

документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна слід визначити, що судове рішення - це вирок, рішення, постанова, ухвала, що ухвалені (постановлені) судами у кримінальних, цивільних, господарських

справах, у справах адміністративної юрисдикції та у справах про адміністративні правопорушення, а також судовий наказ.

Згідно зі статтею 208 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення викладаються у двох формах:

1) ухвали;

2) рішення.

Рішення суду є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно.

Крім того, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється (виноситься) ухвала.

Отже, "основне" рішення суду, яким визнано право власності, та ухвала суду про виправлення описок чи арифметичних помилок у цьому рішенні є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності. Тобто, при подачі документів для реєстрації прав власності на нерухоме майно необхідно подавати зазначене рішення суду та ухвалу суду про виправлення описок чи арифметичних помилок у цьому рішенні.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановленого у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що відповідач по справі довів правомірність прийняття рішення, а відтак підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.