Решение № 57168728, 14.04.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 р. Справа № 923/172/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення 41803,78 грн,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 (представника за дорученням),

від відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_3 (представника за дорученням),

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 41803,78 грн, з яких: 18500 грн заборгованості з наданого кредиту, 9803,38 грн заборгованості зі сплати процентів за його користування, 12001,71 грн пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів та 1498,69 грн заборгованості зі сплати комісії. Безпосередньо позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за укладеним між сторонами 11.04.2013 договором кредиту щодо своєчасного повернення суми кредиту, сплати відсотків за його користування та комісійних за надані послуги.

Відповідачем зазначені вимоги визнаються частково, а саме відносно основної суми кредиту в розмірі 18500 грн. В іншій частині вимог ним висловлені заперечення, а саме щодо:

наданого позивачем розрахунку суми заборгованості, який не містить розшифровки складових частин заборгованості;

пропуску позивачем строку позовної давності відносно стягнення пені;

проходження відповідачем в період з 31.03.2014 по 21.03.2015 військової служби, у звязку з чим у відповідності до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пеня та проценти за користування кредитом не підлягали нарахуванню в цей період.

Крім викладеного судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та приватним підприємцем ОСОБА_1 11.04.2013 укладено договір банківського обслуговування, який складається із заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 11.04.2013 та заяви на відкриття рахунку від 11.04.2013, в яких висловлена заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_2 банку, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, за яким позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26002052307343 та зобовязався встановити і обслуговувати кредитний ліміт в розмірі 18500 грн.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.1. Умов та правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Згідно з пунктом 3.2.1.1.3. Умов та правил надання банківських послуг кредит надається в обмін на зобовязання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в максимальному розмірі кредитного ліміту 18500 грн, підтвердженням чому є Виписка по рахунку № 26002052307343 за період з 11.04.2013 по 01.04.2016, натомість, за обліковими даними позивача позичальник не виконав взяті на себе зобовязання за договором щодо повернення кредиту та сплати процентів, на підставі чого заборгував станом на 18.01.2016 18500 грн заборгованості по кредиту та 9803,38 грн заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 03.03.2014 по 18.01.2016, що вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості.

При цьому суд зазначає, що позивачем нарахування процентів за користування кредитом в період з 02.06.2014 по 01.04.2015 не здійснювалося, проте, в період з 1 квітня по 2 червня 2014 року вони нараховані в сумі 754,61 грн.

Вирішуючи даний спір суд зазначає, що за своєю юридичною природою укладений між позивачем та відповідачем договір є кредитним договором, правовідносини за яким витікають з положень статті 1054 Цивільного кодексу України, за якою за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 3.2.1.4. Умов та правил надання банківських послуг сторони встановили, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо піддягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

За пунктом 3.2.1.4.9. Умов та правил надання банківських послуг розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом.

Також відповідач зобовязався сплатити банку винагороду відповідно до пунктів 3.2.1.4.4. - 3.2.1.4.6. Умов та правил надання банківських послуг.

Поряд з цим, відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобовязаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобовязань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Таким чином, несплата суми кредиту в розмірі 18500 грн, процентів за користування ним в період з 03.03.2014 по 31.03.2014, в період з 21.03.2015 по 18.01.2016 в розмірі 9048,77 грн та комісійних в розмірі 1498,69 грн є порушенням взятих позичальником на себе зобовязань за договором та положень частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, згідно з якими одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахування позивачем процентів за період з 1 квітня по 2 червня 2014 року в сумі 754,61 грн суд зазначає про безпідставність такого нарахування, оскільки згідно з довідки військової частини польова пошта В 4067 від 23.03.2015 ОСОБА_4 в період з 31.03.2014 по 21.03.2015 проходив військову службу у військовій частині польова пошта В 4067, а тому за цей період у відповідності до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом не повинні нараховуватися.

За невиконання відповідачем зобовязань за договором позивачем нарахована пеня в розмірі 12001,71 грн відповідно до наданого розрахунку станом на 18.01.2016 за період з 10.01.2014 по 18.01.2016. При цьому позивачем нарахування пені в період з 02.06.2014 по 01.04.2015 не здійснювалося, проте, в період з 1 квітня по 2 червня 2014 року вона нарахована в сумі 17,97 грн.

Зокрема, за умовами пункту 3.2.1.5.1. Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом будь-якого із зобовязань по сплаті відсотків, винагороди за користування кредитом, строків повернення кредиту, останній сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3., від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до положень статті 230 Господарського кодексу України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 3.2.1.5.4. Умов та правил надання банківських послуг сторони встановили, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобовязань, передбачених пунктами 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобовязання мало бути виконано клієнтом.

За таких обставин вимоги про стягнення пені є правомірними та підлягають задоволенню в частині її стягнення в розмірі 11983,75 грн, а в іншій в розмірі 17,97 грн, яка нарахована за період з 1 квітня по 2 червня 2014 року час перебування відповідача на військовій службі її нарахування є безпідставним.

Водночас, при вирішенні спору відносно стягнення суми нарахованої пені, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 233 Господарського кодексу України, а також пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо права суду зменшити розмір штрафних санкцій.

Так, принцип свободи договору декларується в статтях 3, 627 ЦК України. Разом з тим, здійснення особами цивільних прав певним чином обмежується. Зокрема, згідно статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобовязана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені цією статтею, суд може застосувати наслідки, встановлені законом, а саме за статтею 16 ЦК України, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень статті 13 цього ж Кодексу.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (аналогічні положення містяться в статті 551 ЦК України). При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В даному спорі позивач не надав суду належних доказів спричинення збитків для банківської установи у звязку із невиконанням відповідачем обовязків по кредитному договору, тим самим не вказав про їх взагалі наявність, а тому суд оцінює співвідношення розміру основних зобовязань зі сплати кредиту та процентів в сумі 18303,38 грн та суми пені 11983,75 грн, що більше ніж 50 %, у звязку з чим, враховуючи матеріальний стан відповідача щодо неможливості сплачувати кредит, перебування на військовій службі по мобілізації протягом 1 року, а також його інтереси відносно подальшого ведення підприємницької діяльності для погашення заборгованості за кредитом, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 1000 грн, яка є достатньою сатисфакцією для позивача за допущені відповідачем порушення договору.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволено частково (71,88% від заявлених вимог), сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 990,51 грн.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (адреса: 75600 Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка, вул. Колгоспна, буд. 1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; ідентифікаційний код 14360570) 18500 грн заборгованості по кредиту, 9048,77 грн заборгованості зі сплати процентів, 1000 грн пені, 1498,69 грн заборгованості зі сплати комісії та 990,51 грн компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 14.04.2016

Суддя М.К. Закурін