Постановление суда № 57066119, 29.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року м. Київ К/800/18930/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Костенка М.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу

Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 у справі № 820/1804/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вударт" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області,

про скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вударт" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування наказу № 223 від 23.02.2015 про проведення позапланової виїзної перевірки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 позовні вимоги задоволено, скасовано наказ № 223 від 23.02.2015.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 змінено в частині підстав та мотивів для задоволення позовних вимог, в іншій частині постанову залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що на момент направлення платнику податків письмового запиту з питань надання інформації та її документального підтвердження у відповідача були відсутні передбачені чинним законодавством підстави для його направлення.

Відповідач звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідач звернувся до позивача із письмовим запитом № 1340/10/20-38-22-04-06 від 29.01.2015 про надання пояснень та їх документального підтвердження для з'ясування реальності операцій та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях за листопад 2014 року.

Зазначений лист надійшов на адресу підприємства 02.02.2015.

Позивач 09.02.2015 повідомив контролюючий орган, що підприємство позбавлено можливості надати повну та обґрунтовану відповідь на запит у зв'язку з тим, що запит податкового органу складений з порушенням п. 73.3 ст. 73 ПК України та не містить вказівок на чіткі норми Податкового кодексу України.

У зв'язку з тим, що позивачем до контролюючого органу не надано документальне підтвердження щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з контрагентами у податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2014 року та на підставі п. 78.1.1 ст.78, п. 75.1.2 ст. 75 ПК України відповідачем був прийнятий наказ № 223 від 23.02.2015 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП „Вударт" та видано направлення № 198 від 23.02.2015 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства, яке разом з копією наказу було вручено уповноваженому представнику підприємства 23.02.2015.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України (в редакції, чинній на час направлення запиту) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Згідно з положеннями пункту 78.1.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014, який набув чинності 01.01.2015, внесені зміни до п. 78.1.1 ст. 78 ПК України, а саме з редакції п. 78.1.1 ст. 78 Кодексу щодо обставин, за наявності яких може бути проведена позапланова документальна перевірка (у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи), зазначеним Законом № 71-VIII вилучено слово "можливі".

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

З аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби та можлива за одночасної наявності таких двох умов: виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, або якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Наявність другої умови має місце у тому випадку, коли платник податків не надав на письмовий запит органу державної податкової служби пояснень та документів протягом 10 робочих днів. 10 робочих днів обраховуються з дня, коли платник податків фактично отримав запит.

Судами встановлено, що в тексті оскаржуваного позивачем наказу № 223 від 23.02.2015 зазначено, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, на адресу підприємства ПП „ВУДАРТ" був направлений запит № 1340/10/20-38-22-04-06 від 29.01.2015.

На вказаний запит до відповідача підприємством була надана відповідь, проте, документального підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з контрагентами у податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2014 року надано не було, що стало обґрунтуванням висновку відповідача про наявність підстав для призначення позапланової документальної перевірки підприємства позивача.

В запиті від 29.01.2015 не міститься фактів, що свідчать про порушення платником податків законодавства, з наведенням конкретних норм податкового та іншого законодавства, яке порушено, лише вказано на можливе порушення вимог податкового законодавства, а в самому наказі податковим органом застосовані положення п. 78.1.1 ст. 78 ПК України у редакції, яка на момент виникнення спірних правовідносин зазнала суттєвих змін, які стосуються обставин, за наявності яких може бути проведена позапланова документальна перевірка.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що на момент направлення платнику податків письмового запиту у податкового органу були відсутні передбачені чинним законодавством підстави для його направлення.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Костенко М.І.