Решение № 5703188, 14.05.2008, Вознесенський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Петровський районний суд м. Донецька)

Справа №2-838/2008р.

РІШЕННЯ

іменем України

14 травня 2008 року Петровський районний суд м. Донецька у складі:

головуючего судді Бабакова В.П.

при секретарі Дівів'євої Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за позовом Донецького

міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої

допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 серпня 2006 року до Петровської районної філії Донецького міського центру зайнятості звернулась відповідачка за сприянням у працевлаштуванню 30 серпня 2006 року відповідачці надано статус безробітної, та згідно наказу № НТ 060830 було надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю. Перевіркою Петровської районної філії Державного міського центру зайнятості 28 грудня 2007 року, було встановлено, що відповідачка у період знаходження на обліку у Петровській районній філії Донецького міського центру зайнятості у якості безробітної, а саме з 30.08.2006 року по 02.04.2007 року, навчалась на денному стаціонарі Донецького професійного гірничого ліцею з 01.09.2006 року по 30.06.2007 року, тобто належала до зайнятого населення, про що складено акт № 27 від 28.12.2007 року. За цей період відповідачці була нарахована допомога по безробіттю на суму 3894 грн. 20 коп. Наказом Петровської районної філії Донецького міського центру зайнятості від 28 грудня 2007 року № 57, прийнято рішення про повернення коштів по безробіттю сплачених відповідачці. В добровільному порядку відповідачка заборгованість не сплатила. Тому позивач просить стягнути з відповідачки на користь Донецького міського центру зайнятості 3894 грн. 20 коп.

Представник позивача Донецького міського центру зайнятості Попов А.О. позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що дійсно навчалась в Донецькому гірничому ліцеї з 01.09.2006 року. Про те, що вона навчається неодноразово повідомляла про це інспектора центру зайнятості. Інспектор не відреагував, на те що це був ліцей, а не училище, технікум чи інститут. Також інспектор центру зайнятості не повідомив відповідачці, що не можна навчатись згідно Закону України «Про зайнятість населення», довідку з ліцею не вимагали. Відповідачці було запропоновано піти навчатись на касира від центру зайнятості, але вона відмовилась, оскільки має вищу економічну освіту. Факт навчання відповідачка не приховувала. З цих підстав відповідачка просить суду відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд важає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

2

Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» затвердженого постановою КМУ від 20.03.2006 року № 357 у разі встановлення цент рами зайнятості, відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії найнятих, така особа знімається з обліку, як безробітна у встановленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що випливають на умови виплати.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка з 01.09.2006 року по 30.06.2006 року навчалась на денному стаціонарі Донецького професійного гірничого ліцею, тобто згідно пп. «є» п.3 ст. 1 ЗУ «Про зайнятість населення» належала до зайнятого населення.

Згідно довідок позивача за період навчання відповідачці нараховано та сплачено матеріальної допомоги по безробіттю на загальну суму 3894 грн. 20 коп, яку необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сплачені при подачі позовнох заяви та на користь держави 51 грн. судового збору.

Керуючись ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, ст. 213-215 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позов Донецького міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центру зайнятості 3894 грн. 20 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на розрахунковий рахунок 37176002023 в УДК України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511. Всього 3924 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. судового сбору.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до Петровського районного суду м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд м Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.