Решение № 57030607, 04.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/2059/15-ц 22-ц/774/223/К/16

Справа № 215/2059/15-ц Головуючий в 1-й інстанції Провадження № 22-ц/774/223/К/16 Камбул М.О.

Категорія № 27 (4) Доповідач - Братіщева Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Братіщевої Л.А.

суддів: Грищенко Н.М., Зубакової В.П.

при секретарі: Євтодій К.С.

за участю: представника позивача ПАТ «Златобанк» - Кісільової Ірини Вікторівни,

представника відповідача СФГ «Павел» - Безпеки Мирослава Ігоровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в режимі відеоконференції, апеляційні скарги Селянського (фермерського) господарства «Павел» та ОСОБА_4 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 21 жовтня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Селянського (фермерського) господарства «Максим», ОСОБА_4, Селянського (фермерського) господарства «Антоненко В.П.», Селянського (фермерського) господарства «Павел» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2015 року позивач Публічне акціонерне товариство «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - ПАТ «Златобанк») звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів: Селянського (фермерського) господарства «Максим» (надалі - СФГ «Максим»), фізичної особи ОСОБА_4, Селянського (фермерського) господарства «Антоненко В.П.» (надалі - СФН «Антоненко В.П., Селянського (фермерського) господарства «Павел» (надалі - СФГ «Павел»), в обґрунтування якого зазначив, що згідно кредитного договору № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року Банк надав СФГ «Максим» кредит у розмірі 16000000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,00% річних, з кінцевим терміном повернення до 16.09.2015 року, включно.

30.09.2013 року, 30.10.2013 року, 24.01.2014 року, 29.01.2014 року, 06.06.2014 року, 15.07.2014 року, 30.09.2014 року, 21.11.2014 року та 25.12.2014 року між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Максим» були укладені Договори про внесення змін до кредитного договору та встановлено кінцевий термін повернення кредиту до 16.12.2016 року, включно.

17.09.2013 року для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 248/16/13-KL/Р-1, згідно якого ОСОБА_4 зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання СФГ «Максим» своїх зобов'язань за кредитним договором. 21.11.2014 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено Договір про внесення змін до Договору поруки 1, за умовами якого виклали п. 2.1.1 Договір поруки 1 у новій редакції.

Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, ПАТ «Златобанк» та СФГ «Антоненко В.П.» уклали 30.09.2013 року договір поруки № 248/16/13-KL/Р-2, згідно якого СФГ «Антоненко В.П.» зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання СФГ «Максим» своїх зобов'язань за кредитним договором. 21.11.2014 року між Банком та СФГ «Антоненко В.П.» було укладено Договір про внесення змін до Договору поруки 2, за умовами якого виклали 2.1.1 Договір поруки 2 у новій редакції.

30.09.2013 року з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, між Банком та СФГ «Павел» був укладений договір поруки № 248/16/13-KL/Р-3, згідно якого СФГ «Павел» зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання СФГ «Максим» своїх зобов'язань за кредитним договором. 21.11.2014 року між Банком та СФГ «Павел» було укладено Договір про внесення змін до Договору поруки 3, за умовами якого виклали 2.1.1 Договір поруки 3 у новій редакції.

У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань по кредитному договору № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року, станом на 28.04.2015 року заборгованість за договором становить 17631331,36 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 16000000,00 грн., заборгованості за процентами в сумі 1575958,91 грн., пені в сумі 50372,45 грн., штрафу за неналежне виконання зобов'язань в сумі 5000,00 грн. Вказану суму боргу просили стягнути з відповідачів в солідарному порядку, а також стягнути з відповідачів судовий збір.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 21 жовтня 2015 року, позов задоволений та стягнуто в солідарному порядку з Селянського (Фермерського) господарства «Максим», ОСОБА_4, Селянського (Фермерського) господарства «Антоненко В.П.», Селянського (Фермерського) господарства «Павел» на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» заборгованість станом на 28.04.2015 року за кредитним договором № 248/16/13/-KL від 17.09.2013 року в сумі всього: 17631331 грн. 36 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 16000000 грн., заборгованості за відсотками в сумі 1575958,91 грн., пені в сумі 50372,45 грн. та штрафу в сумі 5000 грн.

Стягнуто з Селянського (Фермерського) господарства «Максим», ОСОБА_4, Селянського (Фермерського) господарства «Антоненко В.П.», Селянського (Фермерського) господарства «Павел» на користь держави судовий збір в сумі по 913,51 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі відповідач СФГ «Павел», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин по справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та закрити провадження в частині вимог, що стосуються стягнення заборгованості з СФГ «Павел».

Вважає, що суд не врахував той факт, що позивачем до Господарського суду Дніпропетровської області подані позовні заяви до СФГ «Максим» та СФГ «Антоненко В.П.», до Господарського суду Миколаївської області - до СФГ «Павел», а також до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу - до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового виконання зобов'язань за спірним кредитним договором з ціною позовів 17631331,36 грн., що має вплив за правильність та законність рішення у даній справі, оскільки у випадку задоволення вказаних позовних вимог, ціна позову у даній справі підлягає зменшенню на вартість предметів іпотеки. Зазначає, що до вирішення вказаними судами справ про звернення стягнення на предмет іпотеки, неможливо було розглянути дану справу, оскільки ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того, звертає увагу, що в позовній заяві Банк просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 152/12-KL від 22 червня 2012 року, а суд, задовольняючи позов, вирішив стягнути заборгованість станом на 28.04.2015 року за кредитним договором № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року, тобто не розглянув справу в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Також зазначає, що суд повинен був закрити провадження у справі в частині вимог, що стосуються стягнення заборгованості з відповідачів - юридичних осіб, так як стягнення заборгованості за кредитним договором в цьому випадку відноситься до юрисдикції господарських судів, а не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, на його думку, стягуючи солідарно з відповідачів суму заборгованості, суд не врахував, що солідарна відповідальність поручителів не передбачена ані договорами поруки, ані законодавством України.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин по справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Зазначає, що в позовній заяві Банк просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 152/12-KL від 22 червня 2012 року, а суд, задовольняючи позов, вирішив стягнути заборгованість станом на 28.04.2015 року за кредитним договором № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року, тобто зовсім за іншим кредитним договором та задовольнив позовні вимоги, які не заявлені позивачем.

Крім того, суд не врахував той факт, що позивачем до Господарського суду Дніпропетровської області подані позовні заяви до СФГ «Максим» та СФГ «Антоненко В.П.», до Господарського суду Миколаївської області - до СФГ «Павел», а також до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу - до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового виконання зобов'язань за спірним кредитним договором з ціною позовів 17631331,36 грн., що має вплив за правильність та законність рішення у даній справі, оскільки у випадку задоволення вказаних позовних вимог, ціна позову у даній справі підлягає зменшенню на вартість предметів іпотеки. Зазначає, що до вирішення вказаними судами справ про звернення стягнення на предмет іпотеки, неможливо було розглянути дану справу, оскільки ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Вважає, що суд дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, зазначених у позовній заяві і також для солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача суми заборгованості.

В запереченнях на апеляційні скарги СФГ «Павел» та ОСОБА_4, ПАТ «Златобанк» просить вказані апеляційній скарги відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги СФГ «Павел» та ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню а рішення суду - скасуванню та закриттю провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Селянського (фермерського) господарства «Антоненко В.П.», Селянського (фермерського) господарства «Павел» про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову до Селянського (фермерського) господарства «Максим» та ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Проте суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим рішення в даній справі неможна вважати повністю законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 17 вересня 2013 року між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Максим» був укладений кредитний договір № 248/16/13-KL відповідно до якого ПАТ «Златобанк» надав відповідачу кредит у розмірі 16000000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,00 % річних, з кінцевим терміном повернення до 16.09.2015 року, включно (а.с. 6-16 том 1).

Згідно п. 3.4.2 Договору, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим кредитним договором, згідно з умовами кредитного договору.

Пунктом 3.4.3 Договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі у випадку настання несприятливих обставин/подій.

Відповідно до п. 3.4.4 Договору, позичальник зобов'язаний безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші санкції, відшкодувати заподіяні Банку збитки, завдані невиконанням/неналежним виконанням умов кредитного договору.

Згідно п. 4.1 Договору, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, Банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості.

30 вересня 2013 року було укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Максим», відповідно до умов якого змінені предмети, стосовно яких укладалися договори поруки/застави/іпотеки та їх кількість, які раніше були вказані в договорі для забезпечення по кредитному договору зобов'язань, додано пункт, відповідно до якого позичальник зобов'язується укласти з Банком/забезпечити укладання між Банком та поручителями, наступні договори застави в термін не пізніше 25.01.2014 р., а саме: договору застави жниварок для збирання кукурудзи в кількості 5 одиниць, що належить СФГ «Павел» (а.с. 18 том 1).

31 жовтня 2013 року було укладено договір про внесення змін № 2 до кредитного договору № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Максим», відповідно до умов якого додано договір іпотеки житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Енергетиків, 27, який повинен бути укладений для забезпечення договірних зобов'язань (а.с. 19 том 1).

24 січня 2014 року між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Максим» укладено договір про внесення змін № 3 до кредитного договору № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року, відповідно до якого виключено пункт 2.1.1 з кредитного договору № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року (а.с. 20).

Згідно договору від 29 січня 2014 року про внесення змін № 4 до кредитного договору № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року укладеним між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Максим», для забезпечення договірних зобов'язань додано договір застави транспортного засобу у кількості 1 шт. з СФГ «Максим» (а.с. 21 том 1).

06 червня 2014 року між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Максим» укладено договір про внесення змін № 5 до кредитного договору № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року, згідно якого пункт 2.5 договору виклали в новій редакції: «2.5 Позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по п'ятнадцяте число (включно) місця, що слідує за місцем нарахування процентів» (а.с. 22 том 1).

Згідно договору від 15 липня 2014 року про внесення змін до кредитного договору № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року укладеного між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Максим», пункт 2.5 договору виклали в новій редакції: «2.5 Позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по двадцять п'яте число (включно) місця, що слідує за місцем нарахування процентів» (а.с. 23 том 1).

30 вересня 2014 року між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Максим» укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року, пункт 2.5 договору виклали в новій редакції: «2.5 Позивальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти, нараховані за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року сплачуються по «10» жовтня 2014 року. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по двадцять п'яте число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів» (а.с. 24 том 1).

Відповідно до договору від 21 листопада 2014 року про внесення змін до кредитного договору № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року, укладеного між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Максим», змінено пункт 1.4 кредитного договору: «1.4 Кінцева дата повернення кредиту: не пізніше «16» грудня 2016 року включно» (а.с. 25 том 1).

25 грудня 2014 року між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Максим» укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року, пункт 2.5 договору виклали в новій редакції: «2.5 Позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти, нараховані за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року сплачуються по «31» серпня 2015 року включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по двадцять п'яте число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів» (а.с. 26 том 1).

17 вересня 2013 року, з метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань, які виникають з кредитного договору, між ПАТ «Златобанк» та фізичною особою ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 248/16/13-KL/Р-1, згідно умов якого відповідач ОСОБА_4 поручається перед Банком відповідати за виконання відповідачем СФГ «Максим» усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору (а.с. 27-35 том 1).

21 листопада 2014 року між ПАТ «Златобанк» та фізичною особою ОСОБА_4 укладено договір про внесення змін до договору поруки № 248/16/13-KL/Р-1, відповідно до якого пункт 2.1.1(а) договору поруки виклали в новій редакції: «2.1.1 (а) Повернення основної суми кредиту, наданого боржнику за кредитним договором. Боржник зобов'язаний повернути кредиторові суму всіх отриманих боржником кредитних коштів, наданих у формі кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 16000000,00 грн. не пізніше «16» грудня 2016 р. (включно), чи в інші строки, встановлені в кредитному договорі» (а.с. 36 том 1).

З метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань, які виникають з кредитного договору, 30 вересня 2013 року між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Антоненко В.П.» був укладений договір поруки № 248/16/13-KL/Р-2, згідно умов якого відповідач СФГ «Антоненко В.П.» поручається перед Банком відповідати за виконання відповідачем СФГ «Максим» усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору (а.с. 37-45 том 1).

21 листопада 2014 року між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Антоненко В.П.» укладено договір про внесення змін до договору поруки № 248/16/13-KL/Р-2, відповідно до якого пункт 2.1.1 (а) договору поруки виклали в новій редакції: «2.1.1 (а) Повернення основної суми кредиту, наданого боржнику за кредитним договором. Боржник зобов'язаний повернути кредиторові суму всіх отриманих боржником кредитних коштів, наданих у формі кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 16000000,00 грн. не пізніше «16» грудня 2016 р. (включно), чи в інші строки, встановлені в кредитному договорі» (а.с. 46 том 1).

З метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань, які виникають з кредитного договору, 30 листопада 2013 року між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Павел» був укладений договір поруки № 248/16/13-KL/Р-3, згідно умов якого відповідач СФГ «Павел» поручається перед Банком відповідати за виконання відповідачем СФГ «Максим» усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору (а.с. 47-54 том 1).

21 листопада 2014 року між ПАТ «Златобанк» та СФГ «Павел» укладено договір про внесення змін до договору поруки № 248/16/13-KL/Р-3, відповідно до якого пункт 2.1.1 (а) договору поруки виклали в новій редакції: «2.1.1 (а) Повернення основної суми кредиту, наданого боржнику за кредитним договором. Боржник зобов'язаний повернути кредиторові суму всіх отриманих боржником кредитних коштів, наданих у формі кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 16000000,00 грн. не пізніше «16» грудня 2016 р. (включно), чи в інші строки, встановлені в кредитному договорі» (а.с. 55 том 1).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року, станом на 28.04.2015 року, виникла заборгованість в сумі 17631331,36 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 16000000,00 грн., заборгованості за процентами в сумі 1575958,91 грн., пені в сумі 50372,45 грн., штрафу за неналежне виконання зобов'язань в сумі 5000,00 грн. (а.с. 64 том 1).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, як вважає колегія, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач СФГ «Максим» не виконує взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та відсотки за його користування не сплатив, порушив вимоги кредитного договору, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 17631331,36 грн.

Однак, в частині стягнення заборгованості з боржника солідарно з поручителями СФГ «Павел», фізичної особи ОСОБА_4 та СФГ «Антоненко В.П.», на думку колегії, висновок суду не повністю відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про стягнення солідарно з поручителів суми заборгованості за кредитним договором не узгоджуються з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки, оскільки у справі, яка переглядається, встановлено, що зобов'язання забезпечувалося кількома поручителями, які надали поруку за різними самостійними договорами поруки. У такому випадку останні не несуть солідарної відповідальності перед кредитором. Кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору.

Саме до цього зводяться правові висновки суду касаційної інстанції, висловлені Верховним Судом України в постанові від 11 березня 2015 року у справі N 6-35цс15.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не врахував вимог частини третьої статті 554 ЦК України і не звернув уваги, що зобов'язання забезпечувалося кількома поручителями, які надали поруку за різними самостійними договорами поруки і в такому випадку останні не несуть солідарної відповідальності перед кредитором.

Установлено, що за окремими договорами поруки Селянське (фермерське) господарство «Антоненко В.П.» та Селянське (фермерське) господарство «Павел» несуть солідарну відповідальність перед Публічним акціонерним товариством «Златобанк» за виконання зобов'язань за кредитним договором від 17 вересня 2013 року, укладеним між банком та Селянським (фермерським) господарством «Максим» кредитним договором № 248/16/13-KL строком не пізніше 16 вересня 2015 року згідно якого, банк надав, а позичальник отримав кредит у розмірі 16000000 грн. з сплатою 25 % річних за користування кредитом та додатковими договорами, якими було внесено зміни в тому числі щодо остаточного терміну повернення кредиту до 16 грудня 2016 року включно.

Отже, в цій частині позову виник спір між юридичними особами з приводу виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів підвідомчі господарським судам (п. 1 ст. 12 ГПК України).

З огляду на викладене, враховуючи положення чинного законодавства, зміст правовідносин та суб'єктний склад учасників цих правовідносин, спір, що виник між сторонами, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має вирішуватись господарським судом.

За правилами ч. 1 ст. 310 ЦПК України, судове рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Селянського (фермерського) господарства «Антоненко В.П.», Селянського (фермерського) господарства «Павел» про солідарне стягнення суми заборгованості за кредитним договором - закриттю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 310 ЦПК України, з повідомленням, відповідно до положень ч. 2 ст. 206 ЦПК України, ПАТ «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарських судів та з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до СФГ «Максим» та фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позичальник СФГ «Максим» належним чином не виконує умови кредитного договору № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року, яким передбачена сплата основної суми кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, внаслідок чого станом на 28 квітня 2015 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 17631331,36 грн., з розрахунком якої апеляційний суд погоджується (а.с. 64 том 1).

Встановивши зазначені обставини колегія суддів вважає, що є підстави для часткового задоволення позовних вимог ПАТ «Златобанк» до боржника СФГ «Максим» та поручителя фізичної особи ОСОБА_4

Посилання в апеляційних скаргах СФГ «Павел» та ОСОБА_4 на те, що в позовній заяві ПАТ «Златобанк» просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 152/12-KL від 22 червня 2012 року, а суд, задовольняючи позов, вирішив стягнути заборгованість станом на 28.04.2015 року за кредитним договором № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року, тобто не розглянув справу в межах заявлених позивачем вимог, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вимоги позивача щодо стягнення заборгованості саме за кредитним договором № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року були викладені по тексту позовної заяви та підтверджені відповідними доказами, які додавались до позову та були досліджені судом і також колегія приймає до уваги пояснення представника позивача, надані як в суді першої інстанції, так і в апеляційній, щодо описки в прохальній частині позову при зазначенні дати і номеру кредитного договору, в той час, як між сторонами був укладений саме договір № 248/16/13-KL від 17.09.2013 року, копія якого з додатками долучена до справи і на який посилається позивач в описовій частині позову.

Також, доводи апеляційних скарг СФГ «Павел» та ОСОБА_4 про те, що суд не врахував той факт, що позивачем до Господарського суду Дніпропетровської області подані позовні заяви до СФГ «Максим» та СФГ «Антоненко В.П.», до Господарського суду Миколаївської області - до СФГ «Павел», а також до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу - до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового виконання зобов'язань за спірним кредитним договором з ціною позовів 17631331,36 грн., що має вплив за правильність та законність рішення у даній справі, оскільки у випадку задоволення вказаних позовних вимог, ціна позову у даній справі підлягає зменшенню на вартість предметів іпотеки, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи с наступного.

Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року, передбачено, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК України).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Отже, одночасне звернення з позовом про стягнення заборгованості за кредитом та звернення стягнення на предмет іпотеки, є правом вибору способу судового захисту позивача і відповідачами не надано доказів того, що на час розгляду спору заборгованість за кредитом погашена.

За правилами п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав встановлених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ «Златобанк» до СФГ «Максим» та ОСОБА_4, а саме - стягнення в солідарному порядку з СФГ «Максим» та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборгованості за кредитним договором № 248/16/13-KL від 17.09.2013року, яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 16000000,00 грн., заборгованості за процентами в сумі 1575958,91 грн., пені в сумі 50372,45 грн. та штрафу за неналежне виконання зобов'язань в сумі 5000,00 грн., а всього - 17631331 грн. 36 коп. та закриттям провадження у справі за позовом ПАТ «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до СФГ «Антоненко В.П.» та СФГ «Павел» про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі змістом ч.ч. 3, 5 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, з відповідачів СФГ «Максим» та ОСОБА_4 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3654 грн., по 1827 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги Селянського (фермерського) господарства «Павел» та ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 21 жовтня 2015 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Селянського (фермерського) господарства «Антоненко В.П.», Селянського (фермерського) господарства «Павел» про стягнення суми заборгованості за кредитним договором - закрити.

Повідомити Публічне акціонерне товариство «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвалити по справі нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Селянського (фермерського) господарства «Максим», ОСОБА_4, Селянського (фермерського) господарства «Антоненко В.П.», Селянського (фермерського) господарства «Павел» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з Селянського (фермерського) господарства «Максим» та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборгованість за кредитним договором № 248/16/13-KL від 17.09.2013року, яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 16000000,00 грн., заборгованості за процентами в сумі 1575958,91 грн., пені в сумі 50372,45 грн. та штрафу за неналежне виконання зобов'язань в сумі 5000,00 грн., а всього - 17631331 (сімнадцять мільйонів шістсот тридцять одну тисячу триста тридцять одну) грн. 36 коп.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Максим» та ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по 1827 (одній тисячі вісімсот двадцять сім) грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Л.А. Братіщева

Судді: Н.М. Грищенко

В.П. Зубакова