Решение № 570125, 13.03.2007, Хозяйственный суд Автономной Республики Крым

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

13.03.2007

Справа №2-25/3123-2007

За позовом Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму, м. Ялта, вул.. Кривошти, 27,

До відповідача Мусульманської общини „Симеїз”, м. Ялта, смт. Симеїз, вул.. Радянська, 5,

Про стягнення 6148,94 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

Представники:

Від позивача – Вербицька Т.А.., ю/к, дов № 3/ю від 03.01.07р.

Від відповідача – Сєітов Д.М., голова общини.

Обставини справи:

Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму звернулось у господарський суд АРК із позовом до Мусульманської общини „Симеїз”, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги по договору про відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків до комунальної каналізації у розмірі 4851,11 грн., суму пені у розмірі 440,18 грн., 3% річних у сумі 198,50 грн., індекс інфляції у сумі 659,15 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано належним чином зобов’язання за договором, у з в’язку із чим за ним виникла заборгованість у сумі 4851,11 грн.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, надав відзив на позов у якому вказує, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, а також просить надати відстрочки виконання зобов’язань строком на шість місяців.

Позивач проти надання відстрочки заперечував.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2000р. між Виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму, м. Ялта та Мусульманською общиною „Симеїз”, м. Ялта укладено договір № 908 на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію.

Відповідно до умов вказаного договору позивач (Водоканал за договором) зобов’язався забезпечувати відповідача (Абонента за договором) питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу при наявності води в джерелах в обсязі встановленого ліміту та надавати послуги по водовідведенню, а Абонент у свою чергу зобов’язався оплатити дані послуги.

Позивачем за надані послуги по договору виставлено рахунки № 908 від 19.01.2005р., № 908 від 19.03.2005р., № 908 від 19.04.2005р., № 908 від 19.05.2005р., № 908 від 19.06.2005р., № 908 від 19.07.2005р., № 908 від 19.08.2005р., № 908, від 19.09.205р., № 908 від 19.07.2004р., № 908 від 19.08.2004р., № 908 від 19.09.2004р., № 908 від 19.10.2004р., № 908 від 19.11.2004р., № 908 від 19.12.2004р., однак оплата за отримані послуги в період з 01.07.2004р. по 01.10.2006р. відповідачем не провадилась належним чином, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 4851,11 грн.

Також відповідачу нарахована сума пені відповідно до п. 8 договору за вказаний період у розмірі 440,18 грн.

Відповідачем на дату розгляду справи не представлено доказів сплати сформованої заборгованості.

Згідно до ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того позивач просить стягнути 3% річних у сумі 198,50 грн. та індекс інфляції у сумі 659,15 грн.

Ст.. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

Щодо клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення, враховуючи заперечення позивача, суд вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає. Відповідач не позбавлений права звернутись із відповідною заявою до суду після набрання рішенням законної чинності.

З огляду на викладене, керуючись, ст.. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Мусульманської общини „Симеїз” (м. Ялта, смт. Симеїз, вул.. Радянська, 5; п/р 2600531253001 в УСБ в м. Алупка, МФО 324139, ЗКПО 23192889) на користь Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму (м. Ялта, вул.. Кривошти, 27; п/р 26003300081001 у ЯФ АБ „Південний”, МФО 384522, ЗКПО 03348005) суму заборгованості у розмірі 4851,11 грн., суму пені у розмірі 440,18 грн., 3% річних у розмірі 198,50 грн., індекс інфляції у сумі 659,15 грн., державне мито у сумі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.