Постановление суда № 56971901, 29.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В.,

при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк», про визнання права власності на грошові кошти,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року,

встановила:

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 05 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» проти апеляційної скарги заперечила.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника банку, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що після запровадження у банку тимчасової адміністрації, задоволення вимог вкладників і інших кредиторів банку здійснюється лише у спосіб, передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 19 червня 2009 року між відповідачем ОСОБА_2 та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено договір № VE207765.

Предметом договору є відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи.

За умовами договору банк відкриває картковий рахунок у доларах США та видає ОСОБА_2 міжнародну картку.

15.11.2014 року між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір № 5 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1 договору цесії відповідач ОСОБА_2 відступає в частині 9 239 доларів США (що станом на 15.11.2014 року становить 142 395,32 грн.) позивачу право вимоги цих грошових коштів.

Згідно п. 3 договору цесії позивач набуває статус вкладника коштів відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Постановою правління НБУ № 733 від 20.11.2014 року публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» віднесено до категорії неплатоспроможних».

20.11.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 123 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» з 21.11.2014 року по 20.02.2015 року.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 просив визнати за ним права власності на грошові кошти в розмірі 9 239 доларів США, які знаходяться на картковому рахунку, відкритому відповідачем ОСОБА_2 у ПАТ «ВіЕйБі Банк». Просив визнати за ним статус вкладникагрошових коштів згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001цс15.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно виходив, що з 21 листопада 2014 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення ПАТ «ВіЕйБі Банк» з ринку.

На момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило задоволення вимог вкладників і інших кредиторів банку у будь-який інший спосіб, ніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

При цьому банк в даній справі залучено не як відповідача, а як третю особу.

Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 05 листопада 2015 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук