Решение № 56944063, 03.12.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16932/15-ц

Провадження № 2/161/5176/15

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого-судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі Акайомовій Т.В.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Західінкомбанк» про стягнення на його користь 7506,12 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 1194,93 грн. компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків виплати заробітної плати.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 22.10.2012 року по 30.09.2014 року працював на в ПАТ «Західінкомбанк» на посаді юрисконсульта. 30.09.2014 року його звільнено із займаної посади в порядку скорочення штату у звязку з ліквідацією банку, про що зроблено відповідний запис в трудову книжку.

При звільненні позивачу була нарахована та не виплачена заробітна плата в сумі 3906,15 грн.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 19.03.2015 року у справі № 161/21007/14-ц вирішено стягнути вказану вище суму заробітної плати та 9831,96 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку по день ухвалення рішення судом.

Проте заборгованість по заробітній платі в сумі 2332,65 грн. ПАТ «Західінкомбанк» виплатило лише 07.07.2015 року.

Отже, ПАТ «Західінкомбанк» має сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 19.03.2015 року по 07.07.2015 року з розрахунку 71 (кількість робочих днів) х 105,72 (середньоденна заробітна плата) всього на суму 7506,12 грн.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам

втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зазначеним вище рішенням вина у невиплаті заробітної плати позивачу доведена повністю.

Згідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, ПАТ «Західінкомбанк» зобовязане виплатити компенсацію за період з 01.10.2014 року по 30.06.2015 року в розмірі: 2332,65 (невиплачена заробітна плата) х 151,226 (середній індекс інфляції) / 100% - 2332,65 всього 1194,93 грн.

23.07.2015 року позивач звернувся до банку про виплату заборгованості. Проте, листом від 05.08.2015 року № 1058-19 у виплаті компенсації відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала поти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно дост. 117 КЗпП Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.10.2012 року по 30.09.2014 року працював на в ПАТ «Західінкомбанк» на посаді юрисконсульта. 30.09.2014 року його звільнено із займаної посади в порядку скорочення штату у звязку з ліквідацією банку, про що зроблено відповідний запис в трудову книжку.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. При звільненні позивачу була нарахована та не виплачена заробітна плата в сумі 3906,15 грн.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 19.03.2015 року у справі № 161/21007/14-ц вирішено стягнути вказану вище суму заробітної плати та 9831,96 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку по день ухвалення рішення судом.

Проте заборгованість по заробітній платі в сумі 2332,65 грн. ПАТ «Західінкомбанк» виплатило лише 07.07.2015 року.

Згідно п.20Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст. 117 КЗпПстягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Згідно розрахунку позивача ПАТ «Західінкомбанк» має сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 19.03.2015 року по 07.07.2015 року з розрахунку 71 (кількість робочих днів) х 105,72 (середньоденна заробітна плата) всього на суму 7506,12 грн.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам

втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зазначеним вище рішенням вина у невиплаті заробітної плати позивачу доведена повністю.

Згідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, ПАТ «Західінкомбанк» зобовязане виплатити компенсацію за період з 01.10.2014 року по 30.06.2015 року в розмірі: 2332,65 (невиплачена заробітна плата) х 151,226 (середній індекс інфляції) / 100% - 2332,65 всього 1194,93 грн.

23.07.2015 року позивач звернувся до банку про виплату заборгованості. Проте, листом від 05.08.2015 року № 1058-19 у виплаті компенсації відмовлено.

Оскільки представником відповідача в судовому засіданні достатніх заперечень та відповідних доказів не надано, суд приходить до висновку, що з ПАТ «Західінкомбанк» в користь позивача слід стягнути 7506,12 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсацію втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати в сумі 1194,93 грн., всього 8701,05 грн.

Відповідно дост. 88 ЦПК Україниз відповідача слід стягнути в дохід держави487,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 212, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» (43005, м. Луцьк, пр. Перемоги, 15; код ЄДРПОУ: 19233095) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку в розмірі 7 506,12 грн. та компенсацію втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати в розмірі 1194,93 грн., всього на суму 8701,05 (вісім тисяч сімсот одна гривня пять копійок) грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в користь держави судовий збір у розмірі 847,20 (всімсот сорок сім гривень двадцять копійок) грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук