Постановление суда № 56911641, 23.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 березня 2016 року м. Київ К/800/2230/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши відповідність вимогам ст. 213 КАС України касаційної скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі №815/5942/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ІНЖЕНІРІНГ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі №815/5942/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2016 року касаційна скарга Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області була залишена без руху у зв'язку з встановленням недоліків у касаційній скарзі, а саме: скаржнику необхідно було надати суду документ про сплату судового збору, копію рішення суду першої інстанції, копію рішення апеляційної інстанції від 19 листопада 2015 року, касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами та її копію належної якості.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав копію рішення апеляційної інстанції від 19 листопада 2015 року, касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами та її копію належної якості та клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів на сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, пунктом 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, суддя-доповідач дійшов висновку, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Зазначена позиція також викладена Верховним Судом України в ухвалі від 01 лютого 2016 року у справі № 2а-17804/11/2670.

Крім того, скаржником не надано належних та допустимих доказів щодо неможливості сплати судового збору у розмірі та порядку, встановленому законом для його сплати, у 2016 році.

До того ж, на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2016 року, скаржником не надано копію рішення суду першої інстанції.

Згідно до ч. 3 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала, з підстав не виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2016 року.

Згідно ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до суду касаційної інстанції в установленому законом порядку.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 88, 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі №815/5942/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ІНЖЕНІРІНГ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановления та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого

адміністративного Н.Є. Маринчак

суду України