Постановление суда № 56911051, 29.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2016 р. м. Київ К/800/4083/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2010

у справі № 2а-3099/10/0470

за позовом Комунального підприємства «Дніпродзержинськтепломережа»

до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Дніпродзержинськтепломережа» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.02.2010 № 001772301/3/5925/10/23-206 та № 0002472301/3/5926/10/23-206 Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, правонаступником якої є Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2010, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки КП «Дніпродзержинськтепломережа» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, складено акт № 4195/55/23-206/03342573 від 07.09.2009, в якому зафіксовано порушення: пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: безпідставним коригуванням рядка 01.1 Декларації про прибуток підприємства позивач занизив валові доходи за І півріччя 2008 року на суму 2 185 539 грн.

Позивач уточнюючим розрахунком від 30.05.2008 № 51067 зменшив рядок 01.1 Декларації про прибуток за І півріччя 2008 року на суму 2 185 539 грн.

В поясненнях на запит, який було сформовано в межах проведення перевірки позивач посилався на акт фахівців Державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області, щодо завищення КП «Дніпродзержинськтепломережа» тарифів на послуги з центрального опалення і теплопостачання гарячої води протягом 2007 року - І квартал 2008 року на загальну суму 5 828 732,19 грн., у т.ч. пільги на суму 523 079,64 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки та процедури адміністративного оскарження, 19.02.2010 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 001772301/3/5925/10/23-206 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 2 121 670 грн., в т.ч.: 1 060 835 грн. основного платежу та 1 060 835 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0002472301/3/5926/10/23-206 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 22 254,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковий орган не довів правомірності своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надав.

Однак, висновок судів є передчасним та таким, що зроблений без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складається з мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 206 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції складається з: мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Отже, мотивуючи оскаржувані судові рішення лише положеннями законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається сторона при обґрунтуванні своїх вимог, суди попередніх інстанцій не надали належної юридичної оцінки обставинам справи.

Згідно положень ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві органи влади встановлюють тарифи по оплаті комунальних послуг.

Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право, зокрема, на отримання перерахунку за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Пунктом 5.10 ст. 5 цього Закону у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

В справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій не досліджено документи з перерахунку раніше наданих послуг з центрального опалення і теплопостачання гарячої води, абонентам, які б свідчили про зменшення раніше сплачених (нарахованих) грошових коштів та слугували основною підставою для зменшення раніше сплачених задекларованих доходів, що в даному випадку являється визначальним для правильного вирішення справи по суті.

Колегія суддів, також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, податковий орган, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно до принципу офіційності повинен довести правомірність свого рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до принципу змагальності кожна зі сторін повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний