Решение № 5689769, 13.05.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2009 р. Справа № 12/458/07

13 травня 2009 року Справа № 12/458/07

м. Миколаїв

Позивач: Мале приватне підприємство “Принцеса”,

65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 15, код ЄДРПОУ 13921055,

Відповідач: фізична особа підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1,

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізична особа підприємець ОСОБА_2,

АДРЕСА_1

ід. номер НОМЕР_2.

про: усунення перешкод у користуванні власністю та виселення.

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від позивача: не присутні.

Від відповідача: не присутні.

Від третьої особи: не присутні.

Суть спору:

01.08.2007 року МПП “Принцеса” звернулося у господарський суд з позовом про усунення перешкод у користуванні ним своєю власністю з боку фізичної особи підпри-ємця ОСОБА_1, відносно майна, що належить МПП “Принцеса” у ви-гляді нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, а також про виселення фізичної особи підприємця ОСОБА_1 із вказаних нежитлових приміщень без надан-ня іншого приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовуються незаконним та безпідставним користуванням від-повідачем нерухомим майном позивача.

27.09.2007 року представником відповідача подано відзив, яким він проти позову заперечує.

У судовому засіданні 23.10.2007 року представник третьої особи позов заперечив.

Учасники судового процесу своїх представників в судове засідання 13 травня 2009 року не направили, хоча були повідомлені про час і місце розгляду справи належним чи-ном.

Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив.

Між закритим акціонерним товариством «Сімєкс»та малим приватним підприємст-вом “Принцеса” (далі - Позивач) 17.10.2006 року був укладений договір купівлі продажу нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 985, 3 квадратних метра.

17.10.2006 року договір зареєстрований в Державному реєстрі правочинів (аркуш справи 9).

21.10.2006 року право власності на вказане нерухоме майно Миколаївським міжмісь-ким бюро технічної інвентаризації зареєстровано за позивачем, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № НОМЕР_3 (аркуш справи 10).

У червні 2007 року позивач дізнався, що названі приміщення, які є його власністю, зайняті фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (далі Відпові-дач).

Оскільки позивачем не укладалися будь-які договори з відповідачем щодо користу-вання останнім вказаними приміщеннями, МПП «Принцеса»вважає дії відповідача непра-вомірними і звернулося з позовом до останнього в господарський суд. Позовні вимоги ви-ще наведені.

Відповідач у відзиві від 27.09.2007 року просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на укладений 05.05.2005 року з фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (далі третя особа) договір оренди нежитлових примі-щень № 1.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх ви-никнення, перехід і припинення згідно з вимогами статті 182 Цивільного кодексу України підлягають державній реєстрації, яка є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстра-ції прав власності на нерухоме майно (затв. наказом Мінюсту України від 28.01.2003 року № 6/5) підприємства бюро технічної інвентаризації здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до п.1.4. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникнен-ням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Згідно додатку № 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно до правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна віднесені, зокре-ма, договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності (купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно), рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Позивач з 21.10.2006 року, тобто, з моменту реєстрації Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації права власності на нерухоме майно (за договором купівлі продажу нерухомого майна від 17.10.2006 року нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2) набув права власності на вказане нерухоме майно.

Отже, позивачу з 21.10.2006 року, як власникові на підставі статті 317 Цивільного кодексу України належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном і його право власності відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України є не поруш-ним.

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вима-гати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Договір оренди нежитлових приміщень № 1,укладений між відповідачем та третьою особою від 05.05.2005 року, підлягає бути визнаним недійсним з моменту його укладення з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предме-том спору договір, який суперечить законодавству.

У пункті 2 розяснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 року № 02-5/111 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними (з послідуючими змінами ) зазначено: «Якщо вирішуючи господарський спір господарський суд встановить, що зміст договору суперечить чинному законодавству, він, керуючись частиною першою статті 83 Господарського процесуального кодексу України), повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.

До матеріалів справи додано рішення господарського суду Миколаївської області від 12.04.07 року по справі № 9/182/07, яким за ФОП ОСОБА_2 визнано право власності на спірні нежитлові приміщення (аркуш справи 46).

Проте, як вбачається із доданої до матеріалів справи постанови Одеського апеляцій-ного адміністративного суду від 05.09.08 року Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації ФОП ОСОБА_2 в реєстрації права власності на вказані нежитлові примі-щення (на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 12.04.09 року по справі№9/182/07) було відмовлено з тієї підстави, що право власності на них вже було заре-єстровано за МПП «Принцеса»на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.06 року.

Відповідно до ч. 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до за-конодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть під-тверджуватись іншими засобами доказування.

Ані відповідач ані третя особа відповідно до статті 34 ГПК України не надали суду доказів реєстрації Миколаївським ММБТІ за ФОП ОСОБА_4 права власності на спірні нежитлові приміщення, тобто, не подали суду допустимих доказів стосовно того, що право власності на спірні приміщення належало на час укладення договору оренди Фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 і вона внаслідок цього мала право розпоряджатися вище вказа-ними нежитловими приміщеннями, зокрема, укладати договір оренди.

Відповідно до ч. 1 статті 317 Цивільного кодексу України права володіння, корис-тування та розпоряджання своїм майном належать власникові.

Відповідно до ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодек-су.

Відповідно до ч. 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Визнаний недійсним з моменту укладення договір не породжує ніяких правових наслідків для сторін, які його уклали.

Внаслідок наведеного, відповідачем не доведена суду правомірність володіння ним спірними не житловими приміщеннями на праві оренди.

За таких обставин позовні вимоги малого приватного підприємства “Принцеса” до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про усунення перешкод у ко-ристуванні МПП “Принцеса” своєю власністю з боку відповідача, відносно майна, що на-лежить на праві власності позивачеві у вигляді нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, а також про виселення фізичної особи підприємця ОСОБА_1 із вказаних нежитлових приміщень, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44,49,69,77,82,84,85 ГПК України, гос-подарський суд,

В И Р І Ш І В:

1. Визнати недійсним з моменту укладення договір №1 від 05.05.05 року оренди не житло-вого приміщення між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2

(АДРЕСА_1.

Ід. номер НОМЕР_2).

2. Позов задовольнити.

3. Виселити фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1) із нежитлових приміщень, що належать малому приватному підприємству “Принцеса” ( 65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 15, код ЄДРПОУ 13921055), які розташо-вані за адресою: 57232, АДРЕСА_2, без надання іншого приміщення.

4. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1) на користь малого приватного підприємства “Принцеса” ( 65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 15, код ЄДРПОУ 13921055) 85 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденно-го строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цьо-го Кодексу.

Суддя А.К.Семенов