№ 56879341, 28.03.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2016 р. Справа № 814/220/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" , треті особи за участю: позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: Колеснікова О.О,Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, провизнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу №001-14967-110215 від 11.02.2015 року; зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього, як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб/

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував посиланням на ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка гарантує кожному вкладнику банку - фізичній особі, відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду у сумі, що не перевищує 200000 гривень.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що кошти на депозитний рахунок позивача було внесено шляхом переказу коштів іншим вкладником банку ОСОБА_4, яким були проведені протиправні операції по дробленню свого депозиту та перерахування коштів ОСОБА_1 та ін. Зазначені перерахування відбулися всупереч постанови НБУ №692/БТ від 30.10.14 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», всупереч постанови НБУ від 16.09.13 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України». З цього приводу уповноважена особа Фонду звернулась з заявою до правоохоронних органів. Зазначені обставини, на думку відповідачів, дають підстави вважати правочин з перерахування коштів ОСОБА_4 на рахунок ОСОБА_1 нікчемним в силу п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

11.02.15 ОСОБА_1 уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір № 001-14967-110215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у гривнях, відповідно до якого банк відкрив йому рахунок НОМЕР_2 (арк.спр.10).

11.02.15 на банківський рахунок ОСОБА_1 з банківського рахунку ОСОБА_4 було здійснено переказ в сумі 150000 гривень.

30.10.14 постановою НБУ №692/БТ від 30.10.14 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних» було визнано проблемним строком на 180 днів, та були встановлені певні обмеження щодо його діяльності.

02.03.15 постановою НБУ №150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» банк був віднесений до неплатоспроможних.

02.03.15 постановою виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати з 03.03.15 процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію.

Станом на 03.03.15 залишок коштів на банківському рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_1 у ПАТ «Дельта Банк» склав 150000,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.26 Закону (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом.

Відповідно до рішення №27 від 21.08.12 адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами» розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлено до 200 000 гривень.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити з наступних підстав.

З приводу постанови НБУ №692/БТ від 30.10.14 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», яка вводила ряд обмежень щодо діяльності ПАТ «Дельта Банк», то необхідно зазначити, що зазначена постанова адресована в першу чергу до керівників банківської установи, а не до його клієнтів. Обмеження, викладені у п.2 зазначеної постанови, носять загальний та неконкретний характер, і неможливо встановити, яка сама з цих обмежень може стосуватись відкриттю поточних рахунків та зарахування на них коштів клієнта.

У будь-якому разі, ст.75 Закону України «Про банків і банківську діяльність» жодних цивільно-правових наслідків для правочинів, укладених проблемними банками, не передбачає. Єдина заборона для проблемних банків, передбачена ст.75 Закону, стосується використання для розрахунків прямих кореспондентських рахунків в національній та іноземній валюті. Обмежень для клієнтів банка у використанні власних рахунків, законодавство не передбачає.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачені певні цивільно-правові наслідки лише щодо правочинів, укладених після введення тимчасової адміністрації та початку процедури виведення банку з ринку. В цьому випадку це з 03.03.15.

Жодних обмежень та наслідків для правочинів, укладених банком під час дії постанови НБУ про віднесення його до категорії проблемних, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачає. Тому, станом на 11.02.15 ніяких перешкод для здійснення банківських переказів не було.

Навіть, пославшись на п.7 ч.3 ст.38 Закону України про нікчемність правочинів, відповідачі лише вказали на попередні висновки, ймовірність порушення закону та тимчасове призупинення виплати коштів. Дій, визначених ч.5, ч.6 ст.38 Закону у разі нікчемності правочинів (направлення повідомлення про нікчемність, вжиття заходів щодо повернення майна), відповідачі не вжили, наслідків нікчемності правочинів не застосували, що вказує на те, що повноваження, визначені ч.2 ст.38 Закону, у цьому випадку ними не використані.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо, банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Тобто, відповідно до цього пункту можливо казати про нікчемність правочину, якщо умови договору передбачають переваги (пільги), які не передбачені законодавством та документами банку.

Договір банківського рахунку №001-14967-110215 від 11.02.15 не передбачає жодних пільг (переваг) для ОСОБА_1, які б не були передбачені законодавством чи внутрішніми документами банку. Це є цілком стандартний масовий договір банка з клієнтом.

Право на отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів, передбачене ст.26 Закону для всіх вкладників банків - фізичних осіб, а тому неможливо стверджувати, що це є пільгою (перевагою), наданою окремому кредитору.

За таких обставин, суд не вбачає підстав нікчемності правочину з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону.

Загальних підстав, передбачених Цивільним кодексом України, для визнання правочину, вчиненого 11.02.15 по розміщенню позивачем у кредитній установі банківського вкладу, відповідачі не наводять, а суд не вбачає.

Взагалі, повноваження уповноваженої особи Фонду, визначені ст.38 Закону, стосуються лише: 1) збереження активів банку; 2) запобігання втрати майна; 3) збитків банку. Тобто, ці повноваження стосуються лише тих випадків, коли банк відчужує майно, активи, перераховує кошти, бере на себе додаткові зобов'язання. Саме на таке вказує як назва статті 38, так і визначені ч.5, 6 подальші дії, щодо таких правочинів: повернення майна, відшкодування вартості отриманого майна, стягнення простроченої заборгованості.

Станом на 11.02.15 жодний пункт ч.3 ст.38 Закону не міг стосуватись договорів щодо розміщення вкладниками коштів у банку.

Стаття 38 була доповнена пунктом 9 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" лише 12.08.15, а тому не може бути застосована до цих правовідносин.

Також не можуть бути прийняті судом посилання відповідачів на те, що у цьому випадку мало місце так зване «дроблення депозиту» для штучного збільшення зобов'язань Фонду гарантування вкладів на суму більшу ніж 200000 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.319 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.6 ст.319 Цивільного кодексу України держава не втручається у здійснення власником права власності.

Тому, власник коштів на банківському рахунку ПАТ «Дельта Банк» мав право обрати у тому числі і такий спосіб захисту свого права власності, оскільки на той час в законодавстві були відсутні будь-які обмеження та заборони щодо таких дій до часу ведення тимчасової адміністрації, тобто до 03.03.15.

Обставин, визначених ч.4 ст.26 Закону, які обумовлюють відмову у відшкодуванні Фондом за вкладами, суд не вбачає.

Позов задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» щодо застосування наслідків нікчемності договору №001-14967-110215 від 11.02.2015 р. банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий», укладеного між ПАТ «Дельта Банк та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у вигляді невключення даних про ОСОБА_6 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3.Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір в сумі 1102,42 гривень (одна тисяча сто дві грн. сорок дві коп.).

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 31.03.16

Суддя В.В. Біоносенко