Постановление суда № 56847748, 28.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

28.03.2016Справа № 910/1576/16

За позовом: публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ 2014";

про: зобов'язання вчинити дії.

Суддя: Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Публічне акціонерне товариство "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ 2014" про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для зобов'язання відповідача повернути грошові кошти у розмірі 299.293,15 грн, одержані за укладеним між сторонами спору договором від 30.04.2015 про внесення змін до договору про депозитний вклад "СТАНДАРТНИЙ" від 26.06.2014 № DU1243/2014-1 строком на 12 місяців + 1 день (367 днів) в національній валюті (без капіталізації процентів), оскільки внаслідок незастосування зниженої відсоткової ставки за дострокове повернення депозиту вказаний правочин є нікчемним з підстав, визначених п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/1576/16. Розгляд справи призначено на 14.03.2016.

В судових засіданнях 14.03.2016 та 21.03.2016 оголошено перерви до 21.03.2016 та 28.03.2016 відповідно.

До господарського суду надійшла заява позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках в публічному акціонерному товаристві "ПРОКРЕДИТБАНК", а також інших рахунках цього товариства, які будуть виявлені державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій, відповідно до закону України "Про виконавче провадження", у межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 299.293,15 грн.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено заходи забезпечення позову, зокрема позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до ч. 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В заяві про забезпечення позову Банк зазначає, що оскільки, отримавши повідомлення банку про нікчемність правочину - договору про внесення змін від 30.04.2015 року до Договору про депозитний вклад "СТАНДАРТНИЙ" № DU1243/2014-1 строком на 12 місяців + 1 день (367 днів) в національній валюті (без капіталізації процентів) від 26.06.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "ВВМ 2014" не вчинило дій, які б свідчили про намір останнього повернути кошти банку, є підстави вважати, що кошти не будуть повернуті в добровільному порядку.

Між тим, як вбачається із заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, остання не містить обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Суддя С.В. Балац