Постановление суда № 56846569, 24.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 року м. Київ К/800/20607/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу прокуратури міста Києва на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у справі за позовом заступника прокурора м. Чернігова в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до відкритого акціонерного товариства «Промислове підприємство «Пищепром» про стягнення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2015 року заступник прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку пред'явив позов до відкритого акціонерного товариства Промислове підприємство «Пищепром» про стягнення штрафу у розмірі 119000,00 грн..

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. від 04 березня 2015 року позовну заяву було повернуто заступнику прокурора.

Суддя, пославшись на вимоги статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку про повернення адміністративного позову заступника прокурора м. Чернігова з підстав відсутності документів, які підтверджують перебування ОСОБА_4 на посаді заступника прокурора м. Чернігова.

Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі прокуратура міста Києва, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.

Повноваження прокурора визначенні статтею 20 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 3 частини 2 даної статті передбачено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), міжрайонним прокурорам, прокурорам міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх першим заступникам і заступникам.

Із системного аналізу зазначених норм слідує, що правом подання позовних заяв в адміністративному судочинстві наділений і заступник прокурора.

Зі змісту ухвали судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року слідує, що у нього виник обґрунтований сумнів щодо перебування ОСОБА_4 на посаді заступника прокурора м. Чернігова і до адміністративного позову такі докази додані не були.

Отже у даному випадку адміністративний позов підлягав залишенню без руху для надання доказів перебування ОСОБА_4 на посаді заступника прокурора м. Чернігова.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до неправильного висновку про повернення адміністративного позову, ухвалені ними рішення підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу прокуратури міста Києва задовольнити, ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року скасувати.

Адміністративну справу направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: