Постановление суда № 56844937, 31.03.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"31" березня 2016 р. Справа № 906/83/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Олексюк Г.Є.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 українсько-іспанського підприємства "Іскор" від 24.03.2016 р. на рішення господарського суду Житомирської області від "10" березня 2016 р. у справі № 906/83/16

за позовом Казенного підприємства "Кіровгеологія"

до відповідача ОСОБА_2 українсько-іспанського підприємства "Іскор"

про стягнення 52 629,10 грн. та зобов'язання звільнити приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.03.2016 р. у справі № 906/83/16 (суддя Шніт А.В.) позов задоволено частково; стягнуто зі ОСОБА_2 українсько-іспанського підприємства "Іскор" на користь КП "Кіровгеологія" 43 654,24 грн. основного боргу, 946,34 грн. 3 % річних; 1 167,79 грн. судових витрат; відмовлено в позові в частині стягнення пені в розмірі 8 028,52 грн. та зобов'язання відповідача звільнити орендовані на підставі договору № 31-96 від 20.05.1996 р. приміщення, в тому числі: адміністративно-побутовий комплекс, будівлю КПП; полірувальний цех "Москва"; цех по обробці каменю, та негайно повернути їх позивачу.

Скаржник - Спільне українсько-іспанське підприємство "Іскор", в апеляційній скарзі від 24.03.2016 р. просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 10.03.2016 р. у справі № 906/83/16 в повному обсязі та постановити нове рішення, яким відмовити в позові Казенному підприємству "Кіровгеологія" в повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р., з подальшими змінами та доповненнями.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 03.09.2015 р. № 670-VIII, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 р. № 928-VIIІ станом на 01.01.2016 р. мінімальний розмір заробітної плати встановлено у розмірі 1 378,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 % ціни позову але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 українсько-іспанського підприємства "Іскор" заборгованість в розмірі 52 629,10 грн.

Заявою від 22.02.2016 р. позивач змінив предмет спору і крім майнової вимоги ще пред'явив немайнову вимогу.

Абзацом 2 частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Згідно абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Тобто, позивач за подання позовної заяви в суд першої інстанції мав сплатити судовий збір за майнову та немайнову вимоги, всього в сумі 2 756,00 грн. (1 378 х 2 = 2 756).

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 вищезазначеного Закону визначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, апелянту необхідно було сплатити судовий збір за подання даної апеляційної скарги у розмірі 110 відсотків ставки від суми 2 756,00 грн., а саме 3 031,60 грн. (2 756 х 110 % = 3 031,60 грн.).

Як вбачається з платіжного доручення № 3638 від 22.03.2016 р., яке додано до апеляційної скарги, як доказ сплати судового збору, апелянтом при зверненні з вказаною апеляційною скаргою було сплачено судовий збір лише в сумі 1 515,80 грн.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Отже, апеляційну скаргу слід повернути без розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

При повторному зверненні, у разі пропуску строку, встановленого для подання апеляційної скарги, апелянт зобов'язаний подати разом з апеляційною скаргою заяву (клопотання) про відновлення строку.

Керуючись статтями 86, 93, 94, пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути апеляційну скаргу ОСОБА_2 українсько-іспанського підприємства "Іскор" від 24.03.2016 р. з додатками, всього на 6 аркушах, в тому числі платіжне доручення № 3638 від 22.03.2016 р. про сплату судового збору.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді Г.Є. Олексюк

ОСОБА_1