Постановление суда № 56815283, 29.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року м. Київ К/800/38117/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Приходько І.В.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компотерм» (далі - Товариство) на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі № 812/2218/14 за адміністративним позовом Товариства до Державної податкової інспекції в м. Северодонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - ДПІ),

про встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про встановлення відсутності компетенції (повноважень) щодо визнання недійними документів бухгалтерського та податкового обліку (в тому числі, податкові накладні та видаткові накладні, акти виконаних робіт (послуг) за господарськими операціями з ТОВ «Вектра 3000» за період з 1.10.2010 до 30.09.2013, щодо визнання недійним (фіктивним) правочинів з ТОВ «Вектра 3000» за зазначений період, щодо встановлення факту нездійснення господарських операцій з ТОВ «Вектра 3000» на підставі отриманих для перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів; зобов'язання поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих Товариством податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість, які були вилучені на підставі акту перевірки від 16 грудня 2013 року.

Зазначило, що у зв'язку з відсутність прийняття ДПІ податкових повідомлень-рішень за наслідками здійсненої перевірки внесення змін у електронні бази на підставі акту перевірки неправомірне.

29 квітня 2014 року постановою Луганського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.

Зобов'язано ДПІ поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих Товариством податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 234 020,21 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 226 366,00 грн., які були вилучені на підставі акту перевірки від 16 грудня 2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

18 червня 2014 року постановою Донецького апеляційного адміністративного суду постанова Луганського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року скасована в частині задоволення позову, в цій частині в задоволенні позову відмовлено.

В іншій частині постанова окружного суду залишена без змін.

Товариство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Луганського окружного адміністративного суду, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 10.12.2013 до 16.12.2013 ДПІ була здійснена позапланова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Вектра 3000», ТОВ «Вістол» за період з 1.10.2010 до 30.09.2013, за наслідками якої 16.12.2013 був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.,п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.,п. 135.1. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України завищені податкові зобов'язання за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій з ТОВ «Вектра 3000».

Інформація, яка була отримана податковим органом внаслідок здійснення перевірки, була внесена податковим органом до АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Податкове повідомлення-рішення чи будь-яке інше рішення за наслідками здійснення перевірки податковим органом не приймалось.

Колегія суддів вважає висновок апеляційного адміністративного суду про відмову у задоволенні позову обґрунтованим з таких підстав.

Апеляційний суд зазначив, що акт перевірки - це службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

Дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі собі дії зі складання акту не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків.

Акт перевірки та викладені у ньому висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України передбачено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, за результатами податкового контролю.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. 74.1, п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України).

Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що внесення до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» інформації, отриманої внаслідок проведення перевірок, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Рішення про визначення Товариству грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування або від'ємного значення суми податку на додану вартість, податковим органом не приймалося. Будь-яких коригувань у податкову звітність Товариства на підставі наведеного вище акту, ДПІ не здійснювалося.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Дії ДПІ щодо внесення до електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» інформації, отриманої внаслідок здійснення перевірки, в даному випадку, не породжують для Товариства обов'язкових юридичних наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компотерм» відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Приходько І.В.