Постановление суда № 56815236, 25.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 березня 2016 року м. Київ К/800/5272/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до завідувача відділу опрацювання звернень громадян Адміністрації Президента України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

у с т а н о в и в :

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про повернення судового збору, сплаченого за подання зазначеної касаційної скарги.

В обґрунтування заяви позивач зазначав, що ухвалою судді від 11 березня 2016 року у відкритті касаційного провадження у справі відмовлено на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, з огляду на приписи пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі Закон № 3674-VI, в редакції станом на день постановлення ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження), сплачений судовий збір підлягає поверненню.

Вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності з положеннями пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Разом з тим, відмова суддею доповідачем у відкритті касаційного провадження у справі, з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, має свої особливості.

Так, у відповідності до приписів вищезазначеної норми суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми суддя-доповідач, відмовляючи у відкритті касаційного провадження у справі, здійснює перевірку доводів касаційної скарги та аналізує зміст оскаржуваних судових рішень, з огляду на їх законність та обґрунтованість, тобто фактично здійснює перевірку того, чи ґрунтуються їх висновки, зроблені під час розгляду справи, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, а також чи ухвалені вони відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

При цьому, застосовуючи положення пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя має дати оцінку наведеним у касаційній скарзі доводам, порівняти їх із висновками судів, викладеними в судових рішеннях, та вирішити питання, чи є необхідність перевірити висновки судів на підставі матеріалів справи.

Такі дії судді не є суто процесуальними діями, перелік яких міститься у інших пунктах частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI та інших пунктах частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, і потребують оцінки обґрунтованості наведених у касаційній скарзі доводів порівняно з висновками судів у судових рішеннях.

Водночас за загальним змістом частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI судовий збір повертається у випадку, коли настали процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті й оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.

Таким чином, вимоги пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674 не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена колегією суддів Судової палати у цивільних справах і Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 12 листопада 2014 року (справа № 6 138цс14), а також у постанові цього ж суду від 16 червня 2015 року у справі № 21-619а14.

Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із цією постановою.

З огляду на викладене, ухвала судді-доповідача Вищого адміністративного суду України про відмову у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України, є результатом касаційного перегляду.

Отже, враховуючи наведене, судовий збір у даному випадку поверненню не підлягає, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.

За таких обставин, керуючись статтею 87 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до завідувача відділу опрацювання звернень громадян Адміністрації Президента України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк