№ 56757413, 29.03.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/124/16-п Провадження №33/773/58/16 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В. Категорія:ст.471,472 МК УкраїниДоповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Бешта Г.Б.,

з участю представника митниці - Пікалюка М.С.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 28 січня 2016 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень передбачених ст. 471, 472 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною постановою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 471, 472 МК України і на підставі ст. 36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 29757 гривень 60 копійок та конфіскації в дохід держави товару п'яти найменувань, загальною кількістю 179 штук та вартістю 29757 гривень 60 копійок, вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів. Також стягнуто з ОСОБА_3 в користь Волинської митниці ДФС України 352 гривні 38 копійок витрат по справі на зберігання товарів та судовий збір в розмірі 275 гривень 60 копійок в користь держави.

ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 08 грудня 2015 року, близько 03 год. 48 хв., слідуючи з Республіки Польща в Україну через м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля «Фольксваген Пасат» реєстраційний номер НОМЕР_1, ввіз на митну територію України, смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» понад неоподатковану норму товар: одяг чоловічий, жіночий та дитячий п'яти найменувань загальною кількістю 179 штук та вартістю 29757,60 грн., котрі були виявлені під час огляду автомобіля. Також зазначений товар ОСОБА_3 не задекларував за встановленою формою. Такими своїми діями останній вчинив правопорушення, передбачені ст. 471, 472 МК України.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, не оспорюючи правильності кваліфікації дій, просить постанову суду щодо нього змінити та застосувати менш суворе стягнення. Посилається на неврахування судом того, що в його сім'ї склалось тяжке матеріальне становище, сестра є інвалідом, а брат потребує лікування, оскільки є потерпілим від ДТП.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника митниці, який апеляційну скаргу заперечив, просив постанову суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, прихожу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, є правильними і ґрунтуються на досліджених матеріалах справи та конкретних її обставинах та ніким не оспорюються.

При накладенні стягнення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_3, ступінь та доведеність його вини і обґрунтовано обрав йому остаточне стягнення відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, тобто відповідно до санкції ст. 472 МК України, яка є безальтернативною і передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з їх конфіскацією.

Відповідно до ч. 9 ст. 294 КУпАП у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Отже, підстав для зміни постанови суду першої інстанції і призначення ОСОБА_3 за ст. 472 МК України стягнень у виді адміністративного арешту чи громадських робіт, тобто стягнень, які згідно з вимогами ст. 24 КУпАП є більш тяжчими, ніж штраф, немає.

За таких обставин, доводи апелянта про те, що накладене на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією товару є надто суворим через важке матеріальне становище в його сім'ї, інвалідність брата та сестри, не заслуговують на увагу.

Постанова суду є законною і обгрунтованою.

Керуючись ст. 530 МК України, ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 28 січня 2016 щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя