№ 56755886, 23.03.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

за участі:

секретаря судового засідання - Белінського Г.В.;

представника позивачів- ОСОБА_1,за довіреністю,

представника відповідача - Кисельова Д.Д., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

СУТЬ СПОРУ:

До суду з позовом звернулись ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивачі, просили:

-зобов'язати Державну реєстрацій службу Головного територіального управління юстиції в Одеській області прийняти рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зняти обтяження, щодо: земельної ділянки з реєстраційним номером 722497851101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_3; земельної ділянки з реєстраційним номером 722443151101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_4 та садового будинку з надвірними спорудами, реєстраційним номером 19294851101 площею 30,8, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у вигляді «тимчасових застережень», накладених на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.02.2013 року у справі № 6- 9518ск13, реєстраційний номер обтяження - 11130899 від 02.07.2013 року, індексний номер: 24309735 від 10.09.2015 року; реєстраційний номер обтяження - 11130877 від 29.05.2013 року, індексний номер: 24309735 від10.09.2015року; реєстраційний номер обтяження - 11130867 від 24.04.2013 року, індексний номер: 24309735 від 10.09.2015 року; реєстраційний номер обтяження - 11130856 від 25.03.2013 року, індексний номер: 24309735 від10.09.2015року; реєстраційний номер обтяження - 11130301 від 02.07.2013 року, індексний номер: 24300011 від 10.09.2015 року; реєстраційний номер обтяження - 11130268 від 29.05.2013 року, індексний номер: 24300011 від10.09.2015року; реєстраційний номер обтяження - 11130186 від 24.04.2013 року, індексний номер: 24300011 від 10.09.2015 року; реєстраційний номер обтяження - 11130146 від 25.03.2013 року, індексний номер: 24300011 від10.09.2015року; реєстраційний номер обтяження - 1485436 від 02.07.2013 року, індексний номер: 3577274 від 02.07.2013 року; реєстраційний номер обтяження - 1106797 від 29.05.2013 року, індексний номер: 2692697 від 29.05.2013року; реєстраційний номер обтяження - 783418 від 24.04.2013 року, індексний номер: 1936411 від 24.04.2013 року; реєстраційний номер обтяження - 445732 від 25.03.2013 року, індексний номер: 1127878 від 25.03.2013року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначив наступне.

16 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернувся в особі довіреної особи - ОСОБА_5, що діяла на підставі довіреності до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою щодо проведення/зняття державної реєстрації обтяження тимчасового застереження на земельну ділянку з реєстраційним номером 722497851101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_3.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Заболотного О.О. №27230574 від 18.12.2015 року відмовлено у знятті з вказаної земельної ділянки тимчасового застереження.

27 лютого 2013 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ винесено ухвалу у справі № 6-9518св13 про зупинення виконання рішення Київського районного суду від 26.10.2012 року про проведення прилюдних торгів.

Вказана ухвала була звернута до виконання та на підставі якої було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 1127878 від 25.03.2013 року про встановлення обтяження у вигляді тимчасового застереження щодо земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_5, загальною площею 0,0551 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення індивідуального садівництва, а також садовий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 30,8, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, строком дії до 24.04.2013 року.

30.04.2013 року за договором про спільну часткову власність на земельну ділянку, встановлено порядок володіння, користування та розпорядження цією земельною ділянкою та поділено земельну ділянку на дві земельні ділянки: земельна ділянка з реєстраційним номером 722497851101 яка розташована за адресою:АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_3 та земельна ділянка з реєстраційним номером 722443151101 яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_4, на які в свою чергу було відповідними рішеннями перенесено «тимчасові застереження», встановлені щодо первісної земельної ділянки.

22.05.2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ виніс рішення у справі № 6-9518св13, за позовом публічного акціонерного товариства «Місто Банк» до приватного підприємства «Нива - В.Ш.» в особі філії №16 приватного підприємства «Нива - В.Ш.», ОСОБА_8, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юхневич М.М., комунальне підприємство «одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» про визнання проведених прилюдних торгів такими, що проведені з порушенням вимог закону, визнання протоколу проведення прилюдних торів недійсними, відновлення положення, яке існувало до порушення, визнання незаконним акту державного виконавця, визнання незаконним і скасування свідоцтва, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, за зустрічним позовом ОСОБА_8 до приватного нотаріуса Качур О.М., ПАТ «Місто Банк», треті особи : приватне підприємство «Нива В.Ш.», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, приватний нотаріус Юхневич М.М. про усунення перешкод, за касаційною скаргою ПАТ «Місто Банк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26.10.2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 30.01.2013р., яким касаційну скаргу ПАТ «Місто Банк» задовольнив частково.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві ( а.с. 3-4).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов ( а.с.62-64).

В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що рішення про відповідний запис до Державного реєстру приймається не відповідачем. Тобто, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області не є тим суб'єктом владних повноважень, який безпосередньо здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Заслухавши пояснення представника позивачів та відповідача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до часткового задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

В С Т А Н О В И В:

16.12.2015 року позивач звернувся до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою щодо проведення/зняття державної реєстрації обтяження тимчасового застереження на земельну ділянку з реєстраційним номером 722497851101, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

18.12.2005 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Заболотний О.О. рішенням за № 27230574 відмовив позивачу у державній реєстрації обтяження застереження на земельну ділянку з реєстраційним номером 722497851101 та вказав, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (а.с.5).

Також у рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень зазначено, що за наслідками пошуку інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено обтяження у вигляді «тимчасове застереження» за номером №11130899 було накладено на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 6-9518ск від 27.02.2013 року. З наданих заявником документів не встановлено правових підстав для припинення зазначеного обтяження.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що позивачі придбали зазначену земельну ділянку у ОСОБА_8 Підтвердженням даного факту є договір купівлі продажу від 11.03.2013 року (а.с.9).

Зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_8 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 (а.с.15).

В подальшому між позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 13.04.2014 року укладено та завірено нотаріально договір про спільну часткову власність на земельну ділянку, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, цільове призначення - ведення індивідуального садівництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. 30.04.2014 року позивачі уклали договір про поділ зазначеної земельної ділянки (а.с.10-13).

Відповідно до Інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, є запис № 11130899 від 02.07.2013 року про тимчасове застереження на зазначену земельну ділянку. Підставою виникнення обтяження є ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 27.02.2013 року по справі 6-9518 ск13 (а.с.147).

22.05.2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ виніс рішення у справі № 6-9518св13 за позовом публічного акціонерного товариства «Місто Банк» до приватного підприємства «Нива - В.Ш.» в особі філії №16 приватного підприємства «Нива - В.Ш.», ОСОБА_8, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юхневич М.М., комунальне підприємство «одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» про визнання проведених прилюдних торгів такими, що проведені з порушенням вимог закону, визнання протоколу проведення прилюдних торів недійсними, відновлення положення, яке існувало до порушення, визнання незаконним акту державного виконавця, визнання незаконним і скасування свідоцтва, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, за зустрічним позовом ОСОБА_8 до приватного нотаріуса Качур О.М., ПАТ «Місто Банк», треті особи : приватне підприємство «Нива В.Ш.», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, приватний нотаріус Юхневич М.М. про усунення перешкод, за касаційною скаргою ПАТ «Місто Банк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26.10.2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 30.01.2013р., яким касаційну скаргу ПАТ «Місто Банк» задовольнив частково.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі правові норми.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV (далі Закон)державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Положеннями п.2 ч. 2 ст. 19 Закону серед підстав проведення державної реєстрації передбачено рішення судів, що набрали законної сили.

Суд встановив, що 27.02.2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ виніс ухвалу про зупинення виконання рішення у справі № 6-9518св13 за позовом публічного акціонерного товариства «Місто Банк» до приватного підприємства «Нива - В.Ш.» в особі філії №16 приватного підприємства «Нива - В.Ш.», ОСОБА_8, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Юхневич М.М., комунальне підприємство «одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» про визнання проведених прилюдних торгів такими, що проведені з порушенням вимог закону, визнання протоколу проведення прилюдних торів недійсними, відновлення положення, яке існувало до порушення, визнання незаконним акту державного виконавця, визнання незаконним і скасування свідоцтва, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, за зустрічним позовом ОСОБА_8 до приватного нотаріуса Качур О.М., ПАТ «Місто Банк», треті особи : приватне підприємство «Нива В.Ш.», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, приватний нотаріус Юхневич М.М. про усунення перешкод, за касаційною скаргою ПАТ «Місто Банк» на рішення Київського районного суду м.Одеси від 26.10.2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 30.01.2013р.

Зазначена ухвала про зупинення виконання рішення звернута до виконання, встановлено обмеження у вигляді тимчасового застереження щодо земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_5, загальною площею 0,0551 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, строком дії до 24.04.2013 року.

Також суд зазначає, що 22.05.2013 року Вищий спеціалізований суд України у справі №6-9518ск13 прийняв рішення, яким скасував та ухвалив нове рішення про часткове задоволення первісного позову ПАТ «Місто Банк» за виключенням вимог щодо скасування реєстрації права власності на нерухоме майно (земельна ділянка, загальною площею 0,0551 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1) за ОСОБА_8

Суд вважає, що з прийняттям рішення Вищого спеціалізованого суду України від 22.05.2013 року у справі №6-9518ск13 ухвала про зупинення виконання рішення автоматично скасовується. Зазначене судове рішення і є підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію щодо зняття обтяження.

Аналогічна позиція викладена в п.11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 14.06.2012 року, в якому зазначено, що норми ЦПК України не передбачають необхідність скасовувати ухвалу про зупинення виконання судового рішення чи відновлювати його виконання при ухваленні судового рішення за наслідками касаційного провадження, оскільки з ухваленням судового рішення касаційною інстанцією зупинення виконання судового рішення втрачає законну силу.

Таким чином, суд робить висновок, що не підлягає ухваленню нове рішення, яким буде скасовано ухвалу у справі № 6-9518ск13 про зупинення виконання рішення від 27.02.2013р., так як з прийняттям нового рішення у цій справі від 22.05.2013р. зазначена ухвала автоматично втрачає законну силу, а тимчасове застереження перестає діяти. Відтак - застереження належить до зняття.

Разом з тим, суд не погоджується з вимогою позивача щодо зобов'язання Державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області прийняти рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зняти обтяження, щодо зазначеної земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1. Оскільки, державна реєстрація є дискреційним повноваженням державного реєстратора.

Так, відповідно до ч.4 ст.9 Закону , державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Таким чином, виходячи з аналізу Закону слідує, що державна реєстрація є дискреційним повноваженням державного реєстратора, яка проводиться відповідно до визначених законом етапів, вчиненню реєстраційних дій передує перевірка поданих документів на їх відповідність вимогам законодавства.

Відповідно до змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень, те яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Згідно з ст. 11 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів слід вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Державну реєстраційну службу Головного територіального управління юстиції в Одеській області повторно розглянути заяву представника позивача ОСОБА_5 від 17.12.2015 року за реєстраційним номером 14922649, для проведення державної реєстрації обтяження тимчасове застереження на земельну ділянку з реєстраційним номером 722497851101, що розташована в АДРЕСА_1.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить частковому задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ,ст.ст. 7, 11, 69-71, 94, 159-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Зобов'язати Державну реєстраційну службу Головного територіального управління юстиції в Одеській області повторно розглянути заяву представника позивача ОСОБА_5 від 17.12.2015 року за реєстраційним номером 14922649 щодо проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень та зняття обтяження на земельну ділянку з реєстраційним номером 722497851101, що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивачів ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму сплаченого судового збору у розмірі 974,40 (дев'ятсот сімдесят чотири ), 40 грн солідарно по 487 (чотириста вісімдесят сім), 20 грн. кожному.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст постанови складений 23.03.2016 року.

Cуддя О.Я. Бойко