Постановление суда № 56754008, 25.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 березня 2016 року м. Київ К/800/493/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Веденяпін О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 січня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі №821/4345/14 за позовом Фермерського господарства "Кудаси" до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2016 року касаційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишено без руху та встановлено скаржнику 30-денний строк для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки її було подано з пропуском строку касаційного оскарження і скаржник не порушив питання про поновлення строку касаційного оскарження, не надано документа про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі. Скаржнику необхідно було надати заяву про поновлення строку касаційного оскарження та докази на підтвердження поважності причин його пропуску, документ про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Ухвалу про залишення касаційної скарги без Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області отримала 04 лютого 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якому скаржник просив поновити строк касаційного оскарження у зв’язку з отримання 04 лютого 2016 року копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. Проте, згідно відтиску штемпеля поштового відділення на конверті, доданому скаржником до касаційної скарги, судом апеляційної інстанції оскаржуваний судовий акт було направлено на адресу скаржника 03 грудня 2015 року.

Враховуючи викладене, вказані підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними.

Також скаржник просив звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність у кошторисі податкового органу на 2015 рік коштів на оплату судового збору.

Підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору не вбачається, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", чинного на час вчинення процесуальної дії, передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року № 2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 88, частиною четвертою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 січня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі №821/4345/14 за позовом Фермерського господарства "Кудаси" до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Веденяпін