Приговор № 56749437, 25.03.2016, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 667/6121/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2016 року

Комсомольський районний суд м. Херсона в складі колегії суддів:

головуючого судді Мусулевського Я.А.,

суддів Стамбула Н.В. та Ігнатенко О.Й.

при секретарі Труновій Н.С.,

за участю:

прокурора Ковальчука О.Л.

адвокатів Амінової С.Р. та Сачаєвої І.О.;

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в Комсомольському районному суді м. Херсона кримінальне провадження № 12014230000000223 про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олександрівка, Красногвардійського р-ну АР Крим, громадянина України, українця, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину 2013 року народження, приватного підприємця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_4, в силу ст.. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Херсон, громадянина України, українця, одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2005 року народження, приватного підприємця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_7, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10.04.2014 року перебуваючи за адресою: м. Херсон, вул.. Філатова, 41, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали договір позики грошових коштів в сумі 1500 грн. В цей же день, на виконання умов договору, ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 1300 грн. Вказану суму та ще 200 грн. (всього 1500 грн.) ОСОБА_3 повинен був повернути через 7 днів. На підтвердження укладання вказаної угоди ОСОБА_3 написав розписку. Дана розписка була підписана ОСОБА_3 та свідками: ОСОБА_5 і ОСОБА_6 В якості забезпечення виконання зобов'язання за вказаним договором, ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 свідоцтво НОМЕР_14 про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_8, 2007 року випуску та вказаний автомобіль. Автомобіль та документи він залишив на території будівельної бази, розташованої за адресою: м. Херсон, вул. Філатова, 41, де знаходилась майстерня ОСОБА_4

19.04.2014 року ОСОБА_3 подзвонив ОСОБА_4 та повідомив, що у нього є труднощі в поверненні боргу та попросив відстрочку. В ході розмови між ними виникла словесна перепалка в ході якої ОСОБА_4 пригрозив ОСОБА_3 тим, що в разі не повернення боргу він продасть його автомобіль на запчастини й в такий спосіб поверне свої гроші. ОСОБА_3 сприйняв дані погрози як такі, що можуть бути виконані реально. 29.04.2014 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7 приїхали на територію будівельної бази за адресою: м. Херсон, вул.. Філатова, 41, де ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою, з погрозами застосування насилля, яке виразилося в імітації ОСОБА_5 замаху для нанесення удару, примусили ОСОБА_3 віддати борг, після чого були затримані працівниками правоохоронних органів.

Суд кваліфікує дії обвинувачених за ч. 2 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження чи знищення його майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються в тому, що вони та не встановленні досудовим розслідуванням особи діючи за попередньою мовою між собою, в період з 10 по 29.04.2014, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, погрожуючи застосуванням фізичного насильства відносно ОСОБА_3 та знищенням його майна, а також застосовуючи насильство небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, незаконно вимагав передачі йому грошових коштів у розмірі 1500 гривень.

10.04.2014 року близько 18.00 годин ОСОБА_4, ОСОБА_5 та не встановленні досудовим розслідуванням особи діючи за попередньою мовою між собою, перемістили ОСОБА_3 на автомобілі «Chevrolet Lacetti» реєстраційний номер НОМЕР_15, чорного кольору від перехрестя вулиць Робочої та Пролетарської у м. Херсоні до пустиря на березі річки Кошова поблизу силікатного заводу ТОВ «Таврійська будівельна компанія», розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Макарова, 203, де із застосуванням фізичного насильства небезпечного для його життя та здоров'я, яке виразилося в нанесенні чисельних ударів руками в область голови, тулуба та проколюванні кульковою ручкою правого стегна, в результаті чого йому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, крововиливу у м'які тканини голови, двох колотих ран правого стегна, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 444 від 15.05.2014 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також погрожуючи застосуванням фізичного насильства відносно потерпілого, яке виразилося в погрозі заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, шляхом демонстрації вогнепальної зброї - пістолета «Форт 12Р», калібру 9мм., № НОМЕР_16, висловлювання погроз щодо прострілювання колін потерпілого вказаною зброєю, виколювання його очей кульковою ручкою, знищення належного йому автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_8, шляхом його розукомплектування, пред'явив вимогу передати їм грошові кошти у сумі 1500 грн., не обґрунтовано мотивуючи свої вимоги наявністю боргу потерпілого перед ОСОБА_4, що начебто утворився в результаті заволодіння належним останньому майном (викрадення невстановленою особою автомобільного колеса належного ОСОБА_4).

Того ж дня, 10.04.2014 близько 19.00 год., продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлені досудовим розслідуванням особи на автомобілі «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_17, чорного кольору, перевезли ОСОБА_3 на вул. Нафтовиків, 1 у м. Херсоні, де змусили останнього написати розписку щодо наявності у нього боргу перед ОСОБА_4 у сумі 1500 гривень.

Після чого, сприймаючи погрози, висловлені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, як реально здійсненні, ОСОБА_3, виконуючи їх вимоги, перевіз від перехрестя вулиць Робочої та Пролетарської у м. Херсоні та залишив на території будівельної бази, розташованої за адресою: м. Херсон, вул. Філатова, належний йому автомобіль «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_8, передавши проти власної волі ОСОБА_4 правовстановлюючі документи та ключі до даного автомобіля.

29.04.2014 року близько 12.30 год. ОСОБА_3, побоюючись за своє життя і здоров'я та знищення свого майна, виконуючи пред'явлені вимоги, знаходячись на території будівельної бази, розташованої за адресою: м. Херсон, вул. Філатова, 41, передав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 1500 грн., які були вилучені працівниками правоохоронних органів під час обшуку, проведеного на території вказаної бази того ж дня в період часу з 12.54 до 16.59 год..

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, знищення його майна - вимагання, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи.

Відповідальність за вказане кримінальне правопорушення, передбачена ч. 3 ст. 189 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 10.04.2014 близько 19.00 години, повторно, умисно, керуючись корисливим мотивом, використовуючи заляканий та подавлений стан ОСОБА_3, що виник у результаті застосування до нього ОСОБА_5 та невстановленими досудовим розслідуванням особами під час вимагання фізичного насильства небезпечного для його життя та здоров'я, яке виразилося в нанесення чисельних ударів руками в область голови, тулуба та проколюванні кульковою ручкою правого стегна, в результаті чого йому були заподіянні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, крововиливу у м'які тканини голови, двох колотих ран правого стегна, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 444 від 15.05.2014 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, і також погроз застосування фізичного насильства відносно нього, яке виразилося в погрозі заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, шляхом демонстрації вогнепальної зброї - пістолета «Форт 12Р», калібру 9мм, № НОМЕР_18, висловлювання погроз щодо прострілювання колін потерпілого вказаною зброєю, виколювання його очей кульковою ручкою, діючи всупереч волі потерпілого, незаконно заволодів автомобілем «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_8, 2007 року випуску, вартістю 89644, 22 грн., який належить ОСОБА_3, примусивши останнього перемістити вказаний автомобіль від перехрестя вулиць Робоча Пролетарська у м. Херсоні та залишити його на території будівельної бази, розташованої за адресою: м. Херсон, вул. Філатова, 41, передавши ОСОБА_4 разом з правовстановлюючими документами та ключами до вказаного автомобілю, звідки вони були вилучені працівниками правоохоронних органів під час обшуку, проведеного на території вказаної бази 29.04.2014 р. в період часу з 12.54 до 16.59 год.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства.

Відповідальність за вказане кримінальне правопорушення, передбачена ч. 3 ст. 289 КК України.

Також, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 10.04.2014 близько 19.00 години, знаходячись на території будівельної бази, розташованої за адресою: м. Херсон, вул. Філатова, 41, умисно, керуючись корисливим мотивом, використовуючи заляканий та подавлений стан ОСОБА_3, що виник у результаті застосування до нього ОСОБА_5 та невстановленими досудовим розслідуванням особами під час вчинення вимагання фізичного насильства небезпечного для його життя та здоров'я, яке виразилося в нанесення чисельних ударів руками в область голови, тулуба та проколюванні кульковою ручкою правого стегна, в результаті чого йому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, крововиливу у м'які тканини голови, двох колотих ран правого стегна, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 444 від 15.05.2014 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також погроз застосування фізичного насильства відносно нього, яке виразилося в погрозі заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, шляхом демонстрації вогнепальної зброї - пістолета «Форт 12Р», калібру 9мм, № НОМЕР_16, висловлювання погроз щодо прострілювання колін потерпілого вказаною зброєю, виколювання його очей кульковою ручкою, діючи всупереч волі потерпілого, незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_3 важливим особистим документом, а саме - свідоцтвом НОМЕР_14 про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_8, 2007 року випуску, яке було вилучене працівниками правоохоронних органів під час обшуку, проведеного на території вказаної бази 29.04.2014, в період часу з 12.54 до 16.59 год.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному заволодінні будь-яким способом важливим особистим документом.

Відповідальність за вказане кримінальне правопорушення, передбачена ч. 3 ст. 357 КК України.

Суд вважає, що вина обвинувачених у вчиненні ними злочинів які їм ставляться у вину органами досудового розслідування, свого підтвердження не знайшла.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому обвинувачені не визнав та пояснив, що 10.04.2014 року йому на мобільний телефон надійшов дзвінок з незнайомого номеру і хтось почав з ним говорити про гроші. Спілкуватися було не зручно, тому він повідомив незнайомцю, що буде на базі по вул., Філатова, 41 в м. Херсоні близько 18.30 год. і там можна буде поспілкуватися. Потім він заїхав до свого знайомого ОСОБА_8, який живе в районі Корабельної площі в м. Херсоні, якому віддав гроші за товар та поїхав на вказану базу. На цій базі у нього була майстерня по виготовленню металовиробів. Приїхавши на базу він там зустрівся з ОСОБА_3, якого раніше не знав. Той запитав у нього чи може він позичити йому гроші в сумі близько 1500 грн. Оскільки він - ОСОБА_4 інколи позичає людям гроші, його таке прохання не здивувало і він відповів, що може позичити під заставу. ОСОБА_3 пояснив йому, що він вдарив якусь машину і що гроші потрібні на її ремонт. Також він погодився на умови ОСОБА_4, написав розписку про те, що позичив 1500 грн. і що цю суму він поверне, хоча взяв 1300 грн. Різниця в 200 грн. - це розмір «відсотків» за користування позикою. В заставу він залишав техпаспорт на автомобіль і оскільки без документів він не міг користуватися автомобілем, то залишив і автомобіль «Chevrolet Lacetti» білого кольору, на території бази. Також ОСОБА_3 самостійно поклав ключі від автомобіля та документи на нього в місце вказане ним. Під час переговорів про позику, на територію бази приїхав ОСОБА_5, якого він попросив бути свідком позики та якого попросив запросити ще одного свідка. ОСОБА_5 запросив бути другим свідком свого брата ОСОБА_6 Після підписання розписки свідки роз'їхалися, ОСОБА_3 пішов пішки, а він закривши майстерню поїхав в своїх справах. Виїхавши з території бази, він на дорозі побачив ОСОБА_3, у якого взяв номер мобільного телефону,а йому дав свою візитку. Після чого поїхав далі. 19.04.2014 року йому подзвонив ОСОБА_3, який повідомив, що у нього є складнощі з поверненням боргу і що взагалі він звернеться в міліцію з приводу того, що він у нього вимагає гроші. Дана позиція потерпілого для нього була не зрозумілою. Як точно проходила між ними розмова він не пам'ятає, але не виключає можливості того, що з метою повернення боргу, міг чимось пригрозити ОСОБА_3. 29.04.2014 року йому подзвонив ОСОБА_3 та повідомив, що знаходиться на базі і готовий віддати гроші. В цей час він був разом з ОСОБА_5, тому вони вдвох поїхали на базу. На базі він побачив ОСОБА_3 та ОСОБА_7, якого раніше не знав. ОСОБА_3 відразу почав йому розповідати якусь історію про зникле колесо і взагалі розмова складалася таким чином, що ОСОБА_3 приїхав не віддавати борг, а приїхав на «розборки». Така поведінка ОСОБА_3 була для нього не зрозумілою, розмова проходила на підвищених тонах, він вже не хотів брати гроші в руки і ОСОБА_3 кинув їх на землю. ОСОБА_5 періодично брав участь у їх розмові і ці гроші з землі підняв він та переклав їх під стіну цеху. Через деякий час з'явилися чоловіки в масках, які його, ОСОБА_5 та їх знайомого ОСОБА_9 із застосуванням фізичної сили повалили на землю. Після чого почалися процесуальні дії.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в пред'явленому обвинувачені не визнав та пояснив, що 10.04.2014 року він приїхав на територію бази по вул.. Філатова в м. Херсоні. На території цієї бази знаходиться майстерня його знайомого ОСОБА_4 В цій майстерні йому виготовляли «підкат» на його мотоцикл. В той час, на території бази знаходився ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (якого він на той час не знав). Вони між собою про щось спілкувалися. Через деякий час ОСОБА_4 попросив його бути свідком того, що він позичає ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1500 грн. Також на прохання ОСОБА_4 він запросив ще одного свідка - свого брата ОСОБА_6, який в той час був неподалік та зміг швидко приїхати. ОСОБА_3 написав розписку про отримання грошей, а ОСОБА_4 передав йому гроші. Він та його брат підписали розписку і поїхали в своїх справах. 29.04.2014 року він знаходився в машині ОСОБА_4 коли останньому на телефон зателефонував ОСОБА_3 Після розмови ОСОБА_4 повідомив йому, що йому хочуть повернути борг і тому необхідно їхати на базу. Він - ОСОБА_5 вирішив поїхати з ОСОБА_4 Коли вони приїхали на базу там був ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які були налаштовані на конфлікт. Вони почали звинувачувати ОСОБА_4 у вимаганні по відношенню до ОСОБА_3 Оскільки така ситуація для нього була не зрозуміла, він вирішив вступитися за ОСОБА_4 Через деякий час конфлікт пішов на спад і він пішов в майстерню продовжувати робити «підкат», а саме його фарбувати. В майстерні він вдягнув печатку і не знайшовши ґрунтовку вийшов до ОСОБА_4 Там він побачив, що конфлікт відновився, на землі лежали гроші, які починав розносити вітер. Він взяв ці гроші та переніс їх під стіну цеху. Конфлікт продовжувався і через деякий час з'явилися люди в масках, які із застосуванням сили поклали на землю ОСОБА_4, їх знайомого ОСОБА_9, який в той час був поруч та його. При цьому йому були завдані удари з правого боку по ребрах, спині та голові. Через деякий час йому наділи наручники та поставили до стіни. В цей час проводилися якісь процесуальні дії, їм щось зачитувалося, давали щось підписувати, але він дуже погано себе почував, тому точно описати те, що відбувалося не може. Пам'ятає як його хтось вдарив та із застосуванням погроз сказав, що він повинен буде показати де гроші. Він звернув увагу на те, що стоїть майже на тому місці де поклав гроші, але їх там не було. Його завели за цех, підвели до якоїсь труби, де вже стояв слідчий, ввімкнули камеру і слідчий запитав чи в трубі знаходяться гроші. Він побоюючись за себе підтвердив, що гроші знаходяться в ній. Через погане почуття, пізніше його забрала швидка, тому він не знає чим все закінчилося на території бази.

З вказаних показів обвинувачених вбачається, що вони не визнали свою вину за обвинуваченням яке їм було пре'явлено та в цілому дали правдиві свідчення у вчиненні злочину встановленому судом.

Крім показів обвинувачених їх вина у вчиненні встановленого судом злочину підтверджується дослідженими судом доказами.

Так потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснив, що він працює таксистом. 09.04.2014 року до нього звернувся клієнт з проханням відвезти на вул.. Філатова в м. Херсоні. Він погодився й привіз його на територію бази, що розташована на вул.. Філатова, 41. Там він цього клієнта почекав деякий час, коли клієнт повернувся то попросив його під'їхати у визначене ним місце та відкрити багажник. Він виконав прохання клієнта. Через певний час, він бачив як клієнт поклав в багажник колесо та радіатор. Після чого він його відвіз на базу по вул.. Нафтовиків в м. Херсоні, де клієнт вийшов забравши свої речі. Після чого він поїхав в своїх справах. На наступний день (10.04.2014 року), він стояв в районі автовокзалу м. Херсона, на своєму автомобілі «Chevrolet Lacetti», який використовував в таксі. Там, близько 18.00 год. до нього звернувся чоловік з проханням відвести його в район «Житлоселище». Коли вони приїхали до перехрестя вулиць Робочої та Пролетарської у м. Херсоні, клієнт попросив його зупинитися і почекати. До них зразу під'їхали ще машини, звідки вибігли люди. В цей момент пасажир його вдарив, хтось витягнув його з машини, наніс ще удари та повалив на землю. Серед нападників були обвинувачені. У нього забрали ключі від машини та документи на неї. Потім його посадили в автомобіль «Chevrolet Lacetti», чорного кольору. Біля нього з двох сторін сіли чоловіки і машина поїхала. За кермом автомобіля був ОСОБА_4, зліва від нього сидів ОСОБА_5 Куди вони їдуть він не бачив. Оскільки йому наносилися удари, він пригнув голову та закрив її руками. Вони приїхали під залізничний міст через річку Кошова, біля силікатного заводу в м. Херсоні. Там вони у нього розпитували про друга який вчора вкрав у них колесо. ОСОБА_5 погрожував йому пістолетом схожим на ТТ та казав, що якщо не розкаже правду він йому прострілить коліно. Інший чоловік (чорненький) бив його в ногу ручкою та вимагав говорити, або він йому виколе очі. Він сказав їм, що того чоловіка не знає і розказав їм куди його відвіз. Вони сказали, що він в будь-якому випадку поверне їм гроші за колесо та сказали показати куди він відвіз вчорашнього клієнта. Після чого вони сіли в цей же автомобіль і він їм показав куди відвіз чоловіка з колесом на вул.. Нафтовиків, 5. Там вони походили по території бази, мабуть шукали колесо, але нічого не знайшли. Потім ОСОБА_4 дістав лист паперу та сказав писати розписку, про те, що він позичив у нього 1500 грн. на тиждень. Він відмовлявся писати розписку, але йому погрожували. Ці погрози він сприймав як реальні, тому під їх тиском написав розписку про те, що він позичає у ОСОБА_4 1500 грн. на 7 днів. Автомобіль вони сказали що забирають в якості застави. Після чого вони приїхали в місце де знаходилася його машина. Він сів за кермо свого автомобіля, ОСОБА_4 сів поруч і вони перегнали автомобіль на базу по вул. Філатова в м. Херсоні. Там він залишив автомобіль. ОСОБА_4 сказав йому, що коли він віддасть гроші тоді зможе забрати автомобіль. Також він сказав, щоб в міліцію не ходив, оскільки у нього там є знайомі. Після чого він - ОСОБА_3 пішов додому. Декілька днів він пробув вдома, оскільки у нього сильно боліла голова і нога. Потім він звернувся до лікарні та СБУ із заявою про напад на нього. 16.04.2014 року йому подзвонив ОСОБА_4 питав за гроші та погрожував тим, що у разі якщо він гроші не віддасть, він віджене його автомобіль в Одесу та продасть на запчастини. При уточненні вказаної дати, зазначив, що може помилятися і дзвінок був 19.04.2014 року. Він намагався знайти гроші, тому звертався до знайомих. Гроші йому погодився позичити ОСОБА_7 29.04.2014 року він разом з ОСОБА_7 прийшли в СБУ, де працівники правоохоронних органів взяли у нього гроші, зробили з них копії, переписали і він з ОСОБА_7 поїхав ці гроші передавати ОСОБА_4. Вони приїхали на базу по вул.. Філатова, там зустрівся з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким передав 1500 грн. Після чого вони були затримані працівниками правоохоронних органів. Погрози обвинувачених, які супроводжувалися фізичним насиллям, він сприймав як реальні, тому побоювався за себе.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 10.04.2014 року ближче до вечора йому подзвонив брат ОСОБА_5 та попросив приїхати на базу по вул. Філатова, 41. Коли він туди приїхав то побачив на базі ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (якого він на той час не знав). Також на території бази було дві машини «Chevrolet Lacetti», одна чорного кольору ОСОБА_4 та інша білого кольору. ОСОБА_5 йому пояснив, що ОСОБА_4 дає чоловіку в борг гроші, тому необхідно підписати розписку. Він бачив як ОСОБА_3 сидячи в автомобілі, писав розписку. Біля нього лежали гроші. Пізніше йому дали підписати розписку, що він і зробив. В суть тексту розписки він не вдавався і скільки грошей позичалося не знає. Після підписання розписки він поїхав в своїх справах.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він знає ОСОБА_4 приблизно 5 років. З ним познайомився у зв'язку з тим, що йому необхідні були гроші. Його познайомили з ОСОБА_4 як особою, яка може дати гроші в борг. ОСОБА_4 позичив йому 1500 доларів США, він йому залишив в заставу золотий ланцюжок. На теперішній час він - свідок займається реалізацією металу. 10.04.2014 року до нього звернувся ОСОБА_4 та взяв у нього метал, при цьому він за нього не розрахувався. В цей же день, близько 18-19 год. ОСОБА_4 приїхав до нього додому за адресою: АДРЕСА_8 та віддав гроші - розрахувавшись за метал. Дату та час пам'ятає добре, оскільки веде записи своєї діяльності в зошиті, і те, що ОСОБА_4 в цей день у нього брав метал та за нього розраховувався, у нього записано.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що працює на території бази в м. Херсоні по вул.. Філатова, 41. Поруч з його майстернею знаходиться майстерня ОСОБА_4 В квітні 2014 року він помітив на території бази автомобіль Шевроле білого кольору. Від ОСОБА_4 він дізнався, що цей автомобіль залишено йому в заставу за борг. Через декілька днів він побачив як на територію бази приїхали двоє чоловіків, які спілкувалися з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підвищених тонах. Також бачив, що один з чоловіків кинув гроші на землю. Потім з'явилися люди в масках, які напали та повалили на землю його, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Далі проводилися процесуальні дії і його допитували. Також повідомив, що ОСОБА_5 в майстерні ОСОБА_4 займався виготовленням якогось виробу.

З інформації ПрАТ «МТС Україна» про зв'язки абонентів, вбачається, що 19.04.2014 року ОСОБА_3 двічі дзвонив ОСОБА_4 Перший раз в 11:18 год. тривалість розмови 14с. і другий дзвінок в 11:19 год. тривалість 108 с.

З результатів аудіо- відео контролю території бази по вул. Філатова, 41, протоколу проведення даного контролю від 30.04.2014 р., та доданих до нього відеозаписів, які були досліджені в судовому засіданні, вбачається, що під час зустрічі ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 29.04.2014 року на території бази, між ними виникла розмова з приводу повернення боргу. Розмова проходила в агресивній формі, при цьому ОСОБА_4 наполягав на поверненні боргу. ОСОБА_3 пред'являв претензії відносно машини та не поспішав передавати гроші. ОСОБА_3 та ОСОБА_11 намагалися змусити ОСОБА_4 більше з ними поспілкуватися, але по суті все що сказав ОСОБА_4 зводилося до того, що він позичив ОСОБА_3 гроші, за що той залишив в заставу автомобіль, що він так робить не вперше і під заставу може позичити гроші будь-кому. При цьому ОСОБА_5 приймав активну участь в цій розмові в тому числі й на підвищених тонах. Вчиняв рухи, які в собі несуть погрозу застосування фізичної сили відносно ОСОБА_3 І в результаті саме ОСОБА_5 взяв гроші, які ОСОБА_3 кинув на землю виконуючи вказівку ОСОБА_4

Даючи оцінку описаному поводженню ОСОБА_5 суд робить висновок, що ОСОБА_5 був добре обізнаний про відносини, що виникли між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що на території бази 29.04.2014 року він діяв спільно з ОСОБА_4, його активні дії - це свідчення того, що він знав про необхідність фізичного та психологічного тиску на ОСОБА_3 з метою повернення боргу. Тому суд вважає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 29.04.2014 року на території бази діяли між собою за попередньою змовою.

Таким чином, суд приходить до висновку про існування між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відносин з приводу договору позики на суму 1500 грн., який було укладено даними особами в добровільному порядку. При цьому в якості забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_3 передав в заставу ОСОБА_4 свій автомобіль та документи на нього. В межах цих відносин у ОСОБА_3 виникли труднощі в поверненні боргу, тому 19.04.2014 року в телефонній розмові, ОСОБА_4 пригрозив йому продажем автомобіля на запчастини. 29.04.2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зустрілися на території бази з ОСОБА_3 та ОСОБА_11. Метою їх зустрічі було повернення боргу. В ході розмови на території бази 29.04.2014 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діяли спільно, при цьому ОСОБА_5 вчиняв дії, які в собі несли погрозу застосування фізичної сили відносно ОСОБА_3 Після чого ОСОБА_3 віддав борг.

Як вказано у п.18 постанови пленуму ВСУ "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", при розгляді кримінальних справи має суворо додержуватись закріплений у ч.1 ст.62 Конституції принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у законному порядку.

Відповідно до ст. 62 ч.3 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.

Так, Постановою Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз'яснено, що «вимагання полягає у незаконній вимозі передати чуже майно чи право на майно або вчинити будь-які дії майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмежити права, свободи або законні інтереси цих осіб, пошкодити чи знищити їхнє майно або майно, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Вимагання є закінченим злочином з моменту пред'явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення поставленої винною особою мети.

Кваліфікуючи вимагання за об'єктивною стороною (ч. 3 ст. 189 КК) слід виходити з того, що цей злочин виявляється у вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах.

Аналізуючи зібрані докази по справі, показання свідків, суд приходить до переконання, що ОСОБА_4 перебуваючи в цивільно-правових відносинах з потерпілим, за попередньою змовою з ОСОБА_5, вчинив примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, а саме повернення власних коштів, які були надані за договором позики.

Таким чином у діях обвинувачених відсутній склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України,

Постановою Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» застосування погроз чи насильства з метою примусити потерпілого до виконання чи невиконання цивільно-правового зобов'язання належить кваліфікувати за відповідною частиною статті 355 КК. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за цією статтею може наставати лише тоді, коли особу примушують до виконання (невиконання) існуючого зобов'язання, що виникло на підставах, передбаченихчинним законодавством. Предметом такого зобов'язання можуть бути гроші, майно, послуги, результати творчості тощо.

А тому дії обвинувачених з ч.3 ст.189 КК України слід перекваліфікувати на ч. 2 ст. 355 КК України, оскільки мало місце примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження чи знищення його майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

На підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні ним злочинів передбачених ч. 3 ст. 189, ч.3 ст. 289 та ч. 3 ст. 357 КК України та вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, обвинувачення посилалося на наступні докази: пояснення потерпілого, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які 10.04.2014 року та 11.04.2014 року чули та бачили ОСОБА_3 та який їм розказав про напад на нього незнайомих осіб, які завдали йому тілесні ушкодження, заволоділи його майном та вимагають 1500 грн.

Покази ОСОБА_3 були наведені вище.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 10.04.2014 року після 21.00 год. йому подзвонив ОСОБА_3, який попросив зустрітися. В той же день він з ним зустрівся і ОСОБА_3 розповів йому про те, як на нього напали невідомі, які вивезли його на річку, там били, прокололи ручкою ногу, вимагали гроші. Змусили написати розписку, забрали автомобіль. Він порадив ОСОБА_3 звернутися в СБУ. В призначений день, він дав ОСОБА_3 гроші в сумі 1500 грн. Будучи в СБУ ці гроші описували, копіювали, після чого вони поїхали на базу по вул.. Філатова, де він ці гроші передав обвинуваченим, яких потім затримали працівники СБУ. В день першої зустрічі з ОСОБА_3 (10.04.2014 року) та в подальшому, він не бачив на його обличчі слідів побиття.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_3 11.04.2014 року коли вона прокинулася то побачила свого чоловіка, який скаржився на головну біль, нудоту, обличчя було підпухлим та пояснював, що вчора на нього напали невідомі люди. Які звинуватили його в крадіжці колеса, били, погрожували пістолетом, прокололи в двох місцях ногу. В результаті змусили його написати розписку, згідно якої він нібито позичив у них 1500 грн. Також вони забрали у нього машину. На її пропозицію піти в міліцію, він їй відповів, що йому сказали щоб він в міліцію не ходив. В лікарю він відразу не пішов, сказав, що відлежиться. Пішов в лікарню через декілька днів. Ці дні він з квартири не виходив. Вона ходила купувала йому ліки, на що витратила близько 700 грн. Також від нього вона знає, що він звернувся до СБУ і у знайомого взяв гроші. Вважає, що її чоловік не міг звернутися до сторонніх людей з проханням позичити гроші.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що в квітні 2014 року, близько 20.00 год. їй подзвонив ОСОБА_3, який попросив позичити 1500 грн., він пояснив, що вдарив машину. Його голос був стурбований. Через декілька днів вони зустрілися і вона побачила, що у нього підпухле лице та болить нога. Він їй розповів про те як на нього напали, побили, прокололи ногу та забрали машину і гроші йому потрібні були для того, щоб повернути машину.

Суд критично ставиться до пояснень потерпілого та даних свідків і вважає, що в цілому їх не можна приймати до уваги, оскільки дані особи знаходяться в близьких сімейних та дружніх відносинах між собою, тому можуть бути зацікавлені в результаті розгляду справи, у зв'язку з чим, можуть повідомляти обставини, які не відповідають дійсності. Крім того, про обставини подій 10.04.2014 року свідки ОСОБА_7, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обізнані зі слів ОСОБА_3 У суду є обґрунтовані сумніви в правдивості показів потерпілого.

Даний висновок суду підтверджується доказами по страві, які були досліджені судом та які частково спростовують твердження потерпілого та свідків.

Так, в своїх показаннях потерпілий ОСОБА_3, постійно плутався та неодноразово змінював їх як в судовому засіданні, так і на стадії досудового слідства.

З протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3 від 16.04.2014 року, який було надано до додаткового висновку судово-медичної експертизи № 147/444 від 12.06.2014 року. вбачається, що ОСОБА_3 16.04.2014 року в своїх показах слідчому ОСОБА_25 розповідав, що напад на нього мав місце не 10.04.2014 року, а 11.04.2014 року. (т. 3 а.с. 11). Тобто, на першому ж допиті потерпілий вказав іншу дату нападу на нього.

Крім того, в цьому протоколі вказано, що 16.04.2014 року о 09.40 г. ОСОБА_4 дзвонив ОСОБА_3 та нагадав про необхідність повернення боргу. Про такий дзвінок ОСОБА_3 повідомив і в судовому засіданні під час його допиту. Але згідно інформації наданої ПрАТ «МТС Україна» про дзвінки між абонентами ОСОБА_4 та ОСОБА_3, за вказаний період такий дзвінок не зафіксовано. З чого можна зробити висновок, що ОСОБА_4 16.04.2014 року не дзвонив ОСОБА_3 і покази потерпілого є вигадкою.

До того ж, потерпілий вказував, що через отримані травми його фізичне самопочуття настільки погіршилося, що майже тиждень він не міг виходити із дому, оскільки його постійно нудило, та боліла голова. Однак згідно інформації, наданої слідству ПрАТ «МТС Україна», телефон ОСОБА_3 у період з 11.04.2014 р. був запілінгований не лише за місцем його проживання по АДРЕСА_5, а й у інших районах практично по всьому місту, зокрема, вже на наступний день після описаних потерпілим подій, 11.04.2014 р., було зафіксоване наступне пересування ОСОБА_3: в 12:25 зв'язок з невідомим абонентом НОМЕР_19 в межах покриття станції за адресою вул.Філатова, 41; в 12:35 зв'язок з абонентом № НОМЕР_20 (ОСОБА_7) тривалістю 59 с. в межах покриття станції за адресою вул.Миколаївське шосе, 23 (ЗАТ «Херсонська меблева фабрика»); в 13:19 отримано смс-повідомлення в межах покриття станції за адресою вул.Філатова, 41; в 13:20, 13:21 зв'язок з невідомим абонентом НОМЕР_19 в межах покриття станції за адресою вул.Будьонного, 20 (мачта); в 13:26, 13:27 зв'язок з абонентом № НОМЕР_20 (ОСОБА_7) в межах покриття станції за адресою вул.Філатова, 41; в 13:35 зв'язок з невідомим абонентом НОМЕР_19 в межах покриття станції за адресою вул.Філатова, 41; в 13:36 зв'язок з невідомим абонентом НОМЕР_19 в межах покриття станції за адресою вул.Будьонного, 20 (мачта); в 14:25 зв'язок з невідомим абонентом НОМЕР_19 в межах покриття станції за адресою вул. Миру, 44; в 15:53 зв'язок з абонентом № НОМЕР_20 (ОСОБА_7) тривалістю 75 с. в межах покриття станції за адресою вул.Привокзальна площа, 1; в 16:07 зв'язок з абонентом № НОМЕР_20 (ОСОБА_7) тривалістю 65 с. в межах покриття станції за адресою вул. Некрасова, 2 (мачта на даху); в 16:11 зв'язок з абонентом № НОМЕР_21 (ОСОБА_12) тривалістю 18 с. в межах покриття станції за адресою вул. Некрасова, 2 (мачта на даху); в 18:30 зв'язок з абонентом № НОМЕР_20 (ОСОБА_7) тривалістю 41 с. в межах покриття станції за адресою вул.Філатова, 41; в 21:12 зв'язок з невідомим абонентом НОМЕР_22 в межах покриття станції за адресою вул.Філатова, 41 (т. 3 а.с.172).

12.04.2014 р. - в 00:04, 09:54, 11:23, 11:44 зв'язок з різними абонентами в межах покриття станції за адресою вул. Філатова, 41 (за місцем знаходження його автомобіля); в 12:54 зв'язок з абонентом № НОМЕР_20 (ОСОБА_7) тривалістю 275 с. в межах покриття станції за адресою вул.Філатова, 41; в 13:03 зв'язок з абонентом № НОМЕР_21 (ОСОБА_12) тривалістю 102 с. в межах покриття станції за адресою вул.Будьонного, 20 (мачта) (т. 3 а.с.172); в 13:38, 13:43 зв'язок з різними абонентами в межах покриття станції за адресою вул. Некрасова, 2 (мачта на даху) (т. 3 а.с. 173); в 15:46 зв'язок з абонентом № НОМЕР_20 (ОСОБА_7) тривалістю 212 с. в межах покриття станції за адресою вул.Миколаївське шосе, 23 (ЗАТ «Херсонська меблева фабрика»); в 16:08 зв'язок з абонентом № НОМЕР_21 (ОСОБА_12) тривалістю 11 с. в межах покриття станції за адресою вул.Будьонного, 20 (мачта) (т. 3 .с.173).

13.04.2014 р. - в 10:22 зв'язок з невідомим абонентом НОМЕР_19 в межах покриття станції за адресою вул.Філатова, 41 (т. 3 а.с.173); в 11:24 зв'язок з абонентом № НОМЕР_21 (ОСОБА_12) тривалістю 313 с. в межах покриття станції за адресою вул.Філатова, 41; в 11:30, 12:22, 13:46, 13:52, 13:57 зв'язок з різними абонентами в межах покриття станції за адресою вул. Філатова, 41; в 15:12, 15:13, 15:14, 15:25 зв'язок з різними абонентами в межах покриття станції за адресою вул.Миколаївське шосе, 7а; в 16:03 зв'язок з абонентом № НОМЕР_21 (ОСОБА_12) тривалістю 326 с. в межах покриття станції за адресою вул.Миколаївське шосе, 7а; в 17:37, 17:43 зв'язок з різними абонентами в межах покриття станції за адресою вул. Філатова, 41; в 20:38, 20:53 зв'язок з невідомим абонентом НОМЕР_19 в межах покриття станції за адресою вул.Будьонного, 20 (мачта) (т. 3 а.с.173); в 20:59 зв'язок з невідомим абонентом НОМЕР_19 в межах покриття станції за адресою вул. 200 років Херсону, 21 (гуртожиток) (т. 3 а.с.174); в 23:17 зв'язок з невідомим абонентом НОМЕР_19 в межах покриття станції за адресою вул. Філатова, 41 (т. 3 а.с.174).

14.04.2014 р. - в 09:20 зв'язок з абонентом № НОМЕР_20 (ОСОБА_7) тривалістю 104 с. в межах покриття станції за адресою вул.Привокзальна площа, 1 (т. 3 а.с.174); в 14:56, 14:57 зв'язок з різними абонентами в межах покриття станції за адресою вул. Будьонного, 20; в 15:08 зв'язок з невідомим абонентом НОМЕР_19 в межах покриття станції за адресою вул.Миколаївське шосе, 23 (ЗАТ «Херсонська меблева фабрика»); в 15:12 зв'язок з абонентом № НОМЕР_20 (ОСОБА_7) тривалістю 17 с. в межах покриття станції за адресою вул.Філатова, 41; в 17:05 зв'язок з абонентом № НОМЕР_21 (ОСОБА_12) тривалістю 274 с. в межах покриття станції за адресою вул. Будьонного, 20; в 19:07 зв'язок з абонентом № НОМЕР_21 (ОСОБА_12) тривалістю 45 с. в межах покриття станції за адресою вул. Філатова, 41 (т. 3 а.с.174).

До того ж, в показаннях потерпілого простежуються і інші суперечності та невідповідності.

Так зокрема, у судовому засіданні 29.10.2014 р. потерпілий ОСОБА_3 пояснив суду, що після всіх подій 10.04.2014 р., після нанесення йому тілесних ушкоджень, побиття, у нього боліла голова, його нудило, нога кровоточила у місцях проколів. Залишивши під примусом свій автомобіль на території бази по вул.Філатова, 41, та не маючи при собі жодних грошових коштів навіть на проїзд у маршрутці останній вказав, що змушений був іти додому (АДРЕСА_2) від бази на Філатова, 41 пішки, і повернувся додому близько 21.00 год.

Однак, при дослідженні у судовому засіданні інформації, наданої ПрАТ «МТС Україна» щодо дислокації телефону абонента № НОМЕР_23, яким постійно користується потерпілий ОСОБА_3, виявилося, що о 22:06:18 10.04.2014 р. телефон ОСОБА_3 був запілінгований у районі покриття станції за адресою м.Херсон, вул. Карантинний острів, 1. Потерпілий обмовився, що ввечері після всіх подій у цей день він спочатку пішов у гості до свого товариша, із яким випив горілки, і лише після цього, близько 23.00 год. пішов додому.

Від місця проживання ОСОБА_3 (АДРЕСА_6) до вул.. Карантинний острів, 1 близько 8 км. Це дві точки, які знаходяться в різних кінцях міста Херсон, при тому що адреса -вул.. Філатова, 41, знаходиться майже посередині цих точок. Тобто, після подій 10.04.2014 року на території бази, близько 19 год., ОСОБА_3 спочатку віддалився від свого дому, перемістишись в район Карантинного острова і лише близько 23 год. з'явився дома.

Вищевказане викликає сумнів у правдивості свідчень потерпілого, оскільки незрозуміло, як він, після отриманих описаних ним травм, побиття його групою осіб, отримавши струс головного мозку, у зв'язку із чим за словами потерпілого у нього боліла голова, та його нудило, з проколотою двічі ногою, яка за його словами ще тривалий час кровоточила, міг в нічний час, без грошей дістатися до району Карантинний острів та вживати алкогольні напої.

Потерпілий не зміг надати у судовому засіданні ґрунтовні та логічні пояснення з приводу вказаних суперечностей, а всі неточності у показаннях потерпілого, в свою чергу, вказують на недостовірність його свідчень, а також на те, що ОСОБА_3 міг вигадати історію із вимаганням у нього грошових коштів.

На думку суду цілком ймовірною є версія того, що ОСОБА_3 міг позичити гроші у зв'язку із тим, що до цього він пошкодив чийсь автомобіль, та йому терміново необхідно було компенсувати завдану шкоду, а тому він і взяв у борг у ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1500 грн., оформивши при цьому відповідну боргову розписку, опосередковано пояснивши ОСОБА_4 для чого йому необхідні ці гроші. Даний факт підтверджується також і показаннями свідка ОСОБА_12, яка у судовому засіданні 11.11.2014 р. вказала, що 10.04.2014 р. їй зателефонував ОСОБА_3 із проханням надати в борг 1500 грн., пояснивши це тим, що він потрапив у ДТП. Однак, свідок відмовила ОСОБА_3 у зв'язку із тим, що на той момент у неї таких грошових коштів не було. До того ж, під час безпосереднього дослідження судом належного ОСОБА_3 автомобіля у якості речового доказу по справі, було встановлено, що на даному автомобілі наявні численні ушкодження - подряпини, вм'ятини, розбитий задній вонарь тощо, які могли утворитися саме внаслідок зіткнення із іншим автомобілем безпосередньо до подій 10.04.2014 р. Тому цілком зрозуміло, що ОСОБА_3, не змігши з тих чи інших причин самостійно знайти необхідні йому грошові кошти, які потрібні були терміново, вирішив взяти ці кошти в борг під заставу свого автомобіля у ОСОБА_4, який займався такою діяльністю, як надання в борг грошових коштів під відповідний відсоток.

З огляду на суттєві розбіжності в показах потерпілого, а також їх спростування іншими доказами, суд вважає, що цілком ймовірно, що ушкодження, зафіксовані в медичній карті ОСОБА_3, могли уторитися пізніше абсолютно за інших обставин.

До того ж, у медичній карті ОСОБА_3 вказано, і це підтвердила допитана у судовому засіданні 27.05.2015 р. лікар-невропатолог Херсонської міської клінічної лікарні ім.Корабелеша ОСОБА_14, яка безпосередньо проводила огляд ОСОБА_3, що причину отримання травм ОСОБА_3 на момент огляду назвав бійку в районі кладовища.

З урахуванням того, що потерпілий після 10.04.2014 року вів активний спосіб життя, про що зазначено вище, не зрозумілим залишається й те, чому він одразу, або ж на наступний день після отримання травм, не звернувся за медичною допомогою, а зробив це лише 15.04.2014 р., тобто на п'ятий день після описаних ним подій 10.04.2014 р.. В судовому засіданні потерпілий не зміг дати обґрунтовану відповідь з цього питання.

Існування подій, які мали місце 10.04.2014 року та які були описані потерпілим ОСОБА_3 також спростовуються аналізом інформація ПрАТ «МТС Україна» про зв'язки абонентів ОСОБА_3 по абонентському № НОМЕР_23, ОСОБА_4 по абонентському № + НОМЕР_24 та ОСОБА_5 по абонентському № + НОМЕР_25.

З протоколу огляду оптичного диску від 25.06.2014 року на якому міститься інформація ПрАТ «МТС Україна» про зв'язки вказаних абонентів, вбачається, що мобільний термінал яким користувався ОСОБА_3 10.04.2014 року в період часу з 18:08 до 19:59 год. перебував у межах покриття базових станцій оператора рухомого (мобільного) зв'язку: 18:08 год. - вул.. Миколаївське шосе, 7а; в 19:07 год. - вул.. Філатова, 41.

Тобто, за версією потерпілого та обвинувачення саме в цей період часу був здійснений напад на ОСОБА_3 обвинуваченими та іншими невстановленими особами.

З протоколу огляду оптичного диску від 25.06.2014 року на якому міститься інформація ПрАТ «МТС Україна» про зв'язки вказаних абонентів, вбачається, що мобільний термінал яким користувався ОСОБА_4 10.04.2014 року в період часу з 17:59 до 19:14 год. перебував у межах покриття базових станцій оператора рухомого (мобільного) зв'язку: 17.59 - 18:01 год. - вул.. Миколаївське шосе, 7а; в 18.04 - вул.. Миколаївське шосе, 23; 18.05 - Миколаївське шосе та провул. Учбовий, 28/50; 18.07 - вул.. Полякова, 2; 18.31 - вул.. Енгельса, 45; 18.42 - вул.. Причальна, 25; 18.55 - вул.. Запорізька, 140; 19.05 - 19.14 год. - вул.. Філатова, 41.

Тобто, в момент нападу на ОСОБА_3 ОСОБА_4 активно пересувався по м. Херсон і навіть близько не був біля місць вказаних потерпілим.

Крім того, дана інформація підтверджує покази свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні повідомив, що 10.04.2014 року в період часу з 18 до 19 год. до нього за адресою: АДРЕСА_8 приїздив ОСОБА_4 віддати борг. Згідно вказаної інформації ПрАТ «МТС Україна» ОСОБА_4 о 18.42 год. знаходився межах покриття базової станцій оператора рухомого (мобільного) зв'язку за адресоню: м. Херсон, вул.. Причальна, 25. Якщо звернутися до карт то можна з'ясувати, що між вул.. Кошовий спуск та вул.. Причальна, 25 відстань становить близько 500 м., що свідчить про можливість зустрічі ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 в цей час на вул.. Кошовий спуск. Що також спростовує покази ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 в цей час знаходився з ним.

З протоколу огляду оптичного диску від 25.06.2014 року на якому міститься інформація ПрАТ «МТС Україна» про зв'язки вказаних абонентів, вбачається, що мобільний термінал яким користувався ОСОБА_5 10.04.2014 року в період часу з 17:59 до 19:39 год. перебував у межах покриття базових станцій оператора рухомого (мобільного) зв'язку: 17.59 - 18:05 год. - пр.. Ушакова, 25; в 18.13 - вул.. Белінського, 13; в 18.54 - вул.. Запорізька, 140; в 18.56 - вул.. Ілліча, 58; з 19.05 - 19.14 год. - вул.. Філатова, 41.

Тобто, в період час нападу на ОСОБА_3 ОСОБА_5 також не міг бути поряд з потерпілим.

Єдиний час та місце де вони всі зустрілися - це період з 19.05 до 19.14 год. по вул.. Філатова,41 в м. Херсоні, а саме на території бази де ОСОБА_3 написав розписку та залишив автомобіль і документи.

Крім того, обвинувачення обґрунтовує доведеність вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 письмовими доказами:

-Заявою ОСОБА_3 на адресу начальника УСБУ про вчинення відносно нього злочину від 16.04.2014 року.

-Візитною карткою на якій містяться написи: - «МЕТАЛЛОКОНСТРУКЦИИ И ХУДОЖЕСТВЕННАЯ КОВКА. ДВЕРИ. ВОРОТА. РЕШЕТКИ. НОМЕР_4 ОСОБА_4» та адреса електронної пошти. Постановою про визнання даної візитки речовим доказом та протоколом її огляду від 16.04.2014 року слідчим ОСОБА_26

-Висновком судово-медичної експертизи № 444 від 15.05.2014 року згідно якої у ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: струс головного мозку, крововиливи в м'які тканини голови, які утворилися від дії тупого предмету, дві колоті рани правого бедра, які утворилися від дії колючого предмету, не виключено 10.04.2014 року та які відносяться до легких тілесних ушкоджень та які потягли короткочасний розлад здоров'я.

-Додатковим висновком судово-медичної експертизи № 147/444 від 12.06.2014 року згідно якого утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 при обставинах, зазначених в протоколі допиту ОСОБА_3 16.04.2014 року, не виключається.

-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 16.04.2014 року, який було надано до додаткового висновку судово-медичної експертизи № 147/444 від 12.06.2014 року. (В протоколі вказано, що подія нападу на ОСОБА_3 мали місце 11.04.2014 року, а у додатковому висновку вказано, що експерт з протоколу бачить, що ці події мали місце 10.04.2014 року. З чого можна зробити висновок, що або експерт не досліджував протокол від 16.04.2014 року, або у нього на дослідженні був інший протокол допиту потерпілого від 16.04.2014 року, що в свою чергу може свідчити про те, що протокол був не один, міг переписуватися та підводитися під необхідні дати. Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 13.06.2014 року згідно якого ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_6, як особу, яка 10.04.2014 року перебувала в салоні автомобіля під час написання ним розписки ОСОБА_4. При цьому вказав, що ОСОБА_6 ніяких дій відносно нього не вчиняв і до того моменту він його не бачив.

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.06.2014 року під час якого ОСОБА_3 показав та розказав про обставини нападу на нього 10.04.2014 року. Та фото таблицею до нього.

-Протоколом огляду від 29.04.2014 року під час якого в приміщенні УСБУ було проведено огляд ОСОБА_3 та ОСОБА_7., та грошових коштів. В протоколі вказано, що огляд проводився з 10.45 год. до 10.55 год. за участі понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16

-Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 25.04.2014 року, якою було надано дозвіл слідчому УМВС ОСОБА_17 на обшук в будівлях, спорудах та іншої території будівельної бази розташованої : м. Херсон, вул.. Філатова, 41, з метою відшукання та вилучення автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_8, належного ОСОБА_3, зброї, мобільних телефонів та сім-карток, за допомогою яких невстановлені особи, що вчиняють злочин відносно ОСОБА_3, підтримують зв'язок між собою, документів, комп'ютерної техніки та інших носіїв інформації, на яких можуть міститися файли, що зберігають інформацію про протиправну діяльність, пов'язану з вимаганням грошових коштів у потерпілого, а також з метою відшукування майна, що належить вказаним особам, на яке можливо накласти арешт з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна підозрюваних.

-Протоколом обшуку від 29.04.2014 року, згідно якого слідчий УМВС ОСОБА_18, за участю свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_15 провели обшук на території бази за адресою: м. Херсон, вул.. Філатова, 41,

-Відеозаписом до протоколу обшуку від 29.04.2014 року.

-Протоколом огляду від 29.04.2014 року, згідно якого було оглянуто грошові кошти в сумі 1500 грн., викрутку та розписку, які були вилучені в ході обшуку 29.04.2014 року. Фото таблицею до протоколу та протоколом від 29.04.2014 року про визнання цих речей речовими доказами.

-Розпискою від 10.04.2014 року згідно якої ОСОБА_3 взяв в борг у ОСОБА_4 на 7 днів 1500 грн. В якості застави залишає автомобіль «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_8.

-Протоколом від 29.04.2014 року про визнання речовими доказами пістолету «Форт 12 Р», № ОСОБА_26, калібру 9 мм. та револьверу «Корнет С», № НОМЕР_27.

-Висновком балістичної експертизи від 12.06.2014 року за № 1282 згідно якої вказана зброя, є гладко ствольною самозарядною та призначена для стрільби патронами несмертельної дії. Довідками про вартість експертизи. Протоколом огляду револьверу та пістолету від 17.06.2014 року. Постановою від 17.06.2014 року про визнання зброї речовими доказами.

-Висновком комп'ютерно -технічної експертизи від 18.06.2014 року за № 1477, в ході якої були досліджені мобільні телефони та планшет, вилічені у обвинувачених при їх затриманні та обшуку 29.04.2014 року.

-Висновком авто товарознавчої експертизи від 18.06.2014 року за № 1825 згідно якої ринкова вартість автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_8, становить 89644,22 грн.

-Ухвалою слідчого судді від 07.05.2014 року про надання дозволу слідчому ОСОБА_26 зняти та вилучити інформацію з телекомунікаційних мереж за абонентським номерами, якими користувалися ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

-Протоколом огляду від 25.06.2014 року згідно якого було оглянуто оптичний диск на якому містилися файли з інформацією про факти вхідних, відправлення вихідних SMS,MMS повідомлень, факти з'єднань, а також дзвінки з нульовою тривалістю абонента, з прив'язкою до базових станцій, із зазначенням адрес їх знаходження за абонентськими номерами, якими користувалися обвинувачені та потерпілий.

-Роздрукованою інформацією за абонентськими номерами, якими користувалися обвинувачені та потерпілий.

-Довідкою аналізу з'єднань абонентських номерів та схемами переміщення цих абонентів, які були визнана судом недопустимим доказом на стадії судового розгляду у зв'язку з тим, що довідка та схеми не містить даних про те, хто її склав та яку процесуальну силу вони мають.

-Постановою про доручення збереження інформації від 19.06.2014 року (яка не має будь-якого доказового значення).

-Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 30.04.2014 року.

-Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо-, відео контроль місця) від 30.04.2014 року.

-Аудіо, відео файлами до протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо-, відео контроль місця) від 30.04.2014 року, на яких зафіксовані події, що мали місце 29.04.2014 року на території бази по вул.. Філатова, 41 в м. Херсоні, до та під час затримання обвинувачених.

-Клопотанням прокурора відділу прокуратури Херсонської області про дозвіл на використання інформації отриманої під час проведення негласних слідчої (розшукової) дії в іншому кримінальному провадженні від 07.07.2014 року (№ 12014230000000406), згідно якого прокурор просить надати йому дозвіл на використання інформації яка міститься в протоколах від 30.04.2014 року (вищезазначені протоколи), а саме інформації про вчинення ОСОБА_4 злочинів передбачених ст.189 ч.3, 289 ч.3, 357 ч.3 КК України та ОСОБА_5 злочинів передбачених ст.. 189 ч. 3 КК України, відносно ОСОБА_3 в іншому кримінальному провадженні про вчинення невідомими особами злочину, пов'язаному із вимаганням та заволодінням грошовими коштами, що належать ОСОБА_3. Також зазначено, що матеріали відносно невстановлених осіб 07.07.2014 року виділені в окреме провадження. (Тобто, 07.07.2014 року слідчий прийшов до висновку, що до вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_3 причетні невстановлені особи, і відносно них матеріали виділені в окреме провадження за № 12014230000000406.

-Ухвалою слідчого судді апеляційного суду Херсонської області від 08.07.2014 року про дозвіл на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в іншому кримінальному провадженні від 08.07.2014 року

-Постановою про виділення матеріалів з кримінального провадження від 08.07.2014 року.

В судових дебатах адвокати обвинувачених просили визнати значну частину вище перелічених доказів недопустимими.

Так для суду залишилося без пояснень, на якій підставі СУ УМВС України в Херсонській обласні з 16.04.2014 року почало займатися розслідуванням злочину, який ставиться в вину обвинуваченим.

Згідно з встановлених судом обставин, ОСОБА_3 16.04.2014 року звернувся до УСБУ із заявою про вчинення відносно нього злочину, про що свідчить його заява (т. 2 а.с. 2). Але з відповіді УСБУ в Херсонські області від 15.05.2015 року, що в журналах реєстрації заяв, пропозицій, скарг громадян, заява ОСОБА_3 в 2014 році до управління не надходила.

В той же день, 16.04.2014 року з УСБУ двома супровідними листами на адресу СУ УМВС України в Херсонській обасті було направлено вказану заяву ОСОБА_3 та рапорт оперуповноваженого СБУ за належністю для прийняття рішення. Згідно штампів про вхідну реєстрацію вказаних листів, то вони надійшли в СУ УМВС України в Херсонській області лише 18.04.2014 року. Також на цих листах є декілька резолюцій датованих 18.04.2014 року. Серед цих резолюцій одна адресована ОСОБА_19, а друга ОСОБА_17 (т. 2 а.с. 64, 66).

Тобто, інформацію про можливий злочин відносно ОСОБА_3 СУ УМВС України в Херсонській області отримало 18.04.2014 року. Відповідно лише в цей же день дану інформацію міг отримати начальник відділу СВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_19 та старший слідчий ОСОБА_17

Але не відомо з яких підстав ще 16.04.2014 року ОСОБА_19 вніс інформацію про вказаний злочин до ЄДРДР, про що свідчить витяг з кримінального провадження (т. 2 а.с. 4). У вказаному витягу зазначено, що матеріали про злочин надійшли з УСБУ 16.04.2014 року.

Далі, 16.04.2014 року ОСОБА_19 складає повідомлення про початок досудового розслідування (т. 2 а.с. 5) та постановою призначає групу слідчих, серед яких є ОСОБА_17 (т. 2 а.с. 63).

Слідчий ОСОБА_17 16.04.2014 року проводить допит потерпілого ОСОБА_3, про що складає відповідний протокол (т. 2 а.с. 50) та постановою від 16.04.2014 р. призначає судово-медичну експертизу відносно ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 67).

Таким чином, залишається незрозумілим, яким чином судово-медична експертиза могла бути призначена ст.слідчим ОСОБА_26 16.04.2014 р., якщо сама заява ОСОБА_3 про злочин та рапорт, які і стали підставою для відкриття кримінального провадження та проведення всіх процесуальних дій, надійшла до СУ УМВС України в Херсонській області лише 18.04.2014 р.

Отож, станом на 16.04.2014 р. ст.слідчий ОСОБА_17 не мала процесуальних повноважень щодо проведення будь-яких процесуальних дій у даному кримінальному провадженню, у тому числі і щодо призначення судово-медичної експертизи. А отже дана експертиза була призначена не уповноваженою на те особою, поза межами процесуальних строків, що є суттєвим порушенням чинного процесуального законодавства.

Захисники вважали недопустимим доказом висновок судово-медичної експертизи № 444 від 15.05.2014 р., складеним судовим експертом ОСОБА_20, оскільки він є необ'єктивним, необґрунтованим, такими, що суперечать іншим матеріалам справи, та викликає сумнів у своїй достовірності, внаслідок, зокрема, суттєвого порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертиз.

Суд вважає, що позиція захисту щодо недопустимості висновків експертів є обґрунтованою, оскільки висновки викликають суттєві сумніви у своїй достовірності, внаслідок порушення порядку їх призначення та проведення.

Так на підставі постанови ст.слідчого ОСОБА_17 від 16.04.2014 р. була призначена та проведена експертом ОСОБА_20 судово-медична експертиза № 444 від 15.05.2014 року і також на підставі її постанови від 30.05.2014 р. була призначена та проведена додаткова судово-медична експертиза по справі, за результатами якої експертом ОСОБА_21 складено експертний висновок № 147/444 від 12.06.2014 р.

Відповідно до ст.. 3 Закону України «Про судову експертизу» та пункт 1.2 «Інструкції про проведення судово-медичної експертизи», судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження. В п 3.4 Інструкції зазначено, що дослідна частина експертного висновку повинна містити докладний опис процесу дослідження і всіх виявлених при цьому фактичних даних з вказівкою методів та методик, що застосовувались, в тому числі і тих, що реєстрували ушкодження. Пункт 4.10 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», передбачає, що підсумки у висновку експерта (акті) повинні бути результатом аналізу відомостей, що встановлені при проведенні експертизи, вони повинні бути детальними і науково обґрунтованими.

Виходячи із вказаних положень закону та підзаконних нормативних актів, при складанні експертного висновку судовий експерт в обов'язковому порядку повинен докладно описати весь процес дослідження, вказати методи та методики, які були використані при цьому, зазначити, чому при відповіді на кожне із поставлених питань експерт дійшов саме такого, а не іншого висновку, та чим при цьому керувався експерт, і лише у цьому випадку можна говорити про наукову обґрунтованість та повноту експертного дослідження, дотримання експертом основоположних принципів законності, об'єктивності та повноти дослідження.

У даному ж випадку, у експертному висновку № 444 міститься лише вступна частина, обставини справи, викладені із постанови слідчого, на підставі якого була призначена дана експертиза, та зі слів самого потерпілого ОСОБА_3, а також повністю переписана амбулаторна карта ОСОБА_3, вказані дані освідування експертом останнього та зроблені висновки без будь-якої мотивації та аналізу отриманих даних. Те саме стосується і висновку додаткової судово-медичної експертизи № 147/444.

В порушення ст. 3 ЗУ «Про судову експертизу», пунктів 1.2, 3.4, 3.6 «Інструкції про проведення судово-медичної експертизи», пункту 4.10 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», у висновках експертів не наведено детального та докладного опису процесу дослідження, не зазначено жодних нормативних документів, на підставі яких проводилася експертиза, та якими керувався експерт, не вказано жодних методів та методик, які були використані під час дослідження, тобто фактично експертний висновок, взагалі не містить дослідницької частини, що є грубим порушенням законодавчо встановлених вимог щодо форми та змісту експертного висновку, та прямо вказує на неповноту, необґрунтованість та необ'єктивність експертного дослідження в цілому.

У зв'язку із цим, неможливо встановити, за якими конкретно критеріями експерт встановив характер тілесних ушкоджень ОСОБА_3, зокрема струс головного мозку, та на якій підставі експерт дійшов до висновку щодо характеру і механізму утворення даних тілесних ушкоджень, а саме внаслідок дії тупого предмета, а не внаслідок падіння з висоти власного зросту, тощо, на яких підставах та за якими критеріями експерт встановив, що дані тілесні ушкодження могли утворитися 10.04.2014 р., а не наприклад пізніше або раніше даної дати, та незрозумілим залишається чи всі тілесні ушкодження виникли водночас, або з певним інтервалом у часі. Незрозумілими із експертного висновку залишаються і критерії визначення експертом ступеню тяжкості даних тілесних ушкоджень.

Як пояснив допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_20, експертна діяльність Херсонського обласного бюро судово-медичних експертиз періодично перевіряється вищими контролюючими органами, і жодних зауважень щодо форми та змісту експертних висновків ніколи нібито не виникало.

Однак, сам факт проведення перевірок не відміняє обов'язку експерта беззаперечно дотримуватися вимог чинного законодавства щодо порядку проведення судово-медичних експертиз та складання експертних висновків, чого у даному конкретному випадку зроблено не було. До того ж жодних даних проведення перевірки щодо конкретно висновку експерта № 444 від 15.05.2014 р. по даній справі надано не було, а факти свідчать про те, що експертом були допущені численні порушення вимог чинного законодавства та діючих стандартів при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_3

Зокрема, експертом не було взято до уваги, що згідно примітки до п. 2.1.3 Правил, при судово-медичній оцінці ступеня тяжкості струсу і забою головного мозку належить керуватися діючими методичними рекомендаціями, що затверджуються Міністерством охорони здоров'я України.

Такі методичні рекомендації містяться зокрема у Протоколі надання медичної допомоги хворим із струсом головного мозку.

Згідно даного Протоколу, пацієнти зі СГМ підлягають обстеженню і лікуванню у нейрохірургічному, неврологічному відділенні протягом перших трьох діб після отримання травми.

Орієнтовна тривалість лікування у нейрохірургічному, неврологічному відділеннях - до 3 діб, при пораненні м'яких тканин - до 8 діб.

Допитана в судовому засіданні у якості спеціаліста лікар-невропатолог ОСОБА_14, яка безпосередньо проводила огляд ОСОБА_3 15.04.2014 та 23.04.2014 р., пояснила, та про це є відповідні записи у амбулаторній картці ОСОБА_3, що 15.04.2014 р. лише на підставі поверхневого огляду та анамнезу хворого останньому був встановлений попередній діагноз, а саме забій м'яких тканин голови, струс головного мозку? (під питанням), і для уточнення кінцевого діагнозу хворому було рекомендовано пройти додаткові обстеження, а саме електрокардіографію, флюорографію, краніограму, ехоенцефалограму, очне дно згідно із існуючими стандартами та рекомендаціями МОЗ України.

Однак, ОСОБА_3 вказані рекомендації лікаря не виконав, не пройшов всі необхідні дослідження, зокрема вимірювання внутрішньо очного тиску, не пройшов обстеження у окуліста (очне дно) та отоларинголога та до того ж відмовився від стаціонарного лікування, рекомендованого лікарем.

Крім того, як зазначила лікар, анамнез записується зі слів пацієнта, а саме - головний біль, нудота, блювота, а тому є можливість імітування зі сторони пацієнта основних симптомів струсу головного мозку, і це знаходиться виключно на совісті самого пацієнта.

Окрім цього, згідно проведеного дослідження, та даних записів в амбулаторній картці ОСОБА_3 за результати проведення ЕхоЕГ наявна помірна внутрічерепна гіпертензія, на краніограмі кісткової патології не виявлено. За результатами обстеження терапевта - у легенях дихання везикулярне, АТ 135/80 мм рт ст, ЧСС 68-70 ударів в хвилину, тони серця ритмічні, язик вологий, живіт м'який, безболісний. За результатами обстеження невропатолога - ШКГ 15б, ЧМН б/о, сухожильні та періостальні рефлекси рівні, в позі Ромберга пошатування.

Оскільки в амбулаторній картці ОСОБА_3 відсутні записи обстежень до 15.04.2014 р., зробити висновок щодо того, чи перевищують вказані показники норму, і є наслідками травми, неможливо.

Отож, як пояснила лікар ОСОБА_14 в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_3 не пройшов всіх необхідних обстежень, а результати проведених досліджень не вказали на будь-які об'єктивні зміни в організмі, діагноз «струс головного мозку легкого ступеня» у останнього був встановлений виключно на підставі анамнезу зі слів хворого.

Натомість, судовий експерт ОСОБА_20, в судовому засіданні зазначив, що наявність у потерпілого помірної внутрішньочерепної гіпертензії, виявленої в результаті ЕхоЕГ, вже є достатньою для встановлення діагнозу струс головного мозку, і виключно на цій підставі останній зробив висновок щодо даного діагнозу.

До того ж, як пояснив експерт ОСОБА_20 у судовому засіданні, огляд ОСОБА_3 він проводив 17.04.2014 р., і після цього повторний огляд останнього не проводився, і ОСОБА_3 експерт не бачив. Однак, у експертному висновку № 444 зазначено, що 06.05.2014 р. освідуваний надав експерту амбулаторну карту на своє ім'я. Тож залишається незрозумілим, чому експертом не був проведений повторний огляд потерпілого з метою встановлення остаточного діагнозу.

Натомість експерт повністю погодився із діагнозом, встановленим лікарем-невропатологом ОСОБА_14, незважаючи на те, що даний діагноз явно не підтверджений передбаченою відповідними нормативними медичними документами симптоматикою, однак експерт тенденційно підійшов до проведення експертизи i в порушення вимог статей 3,12 Закону України «Про судову експертизу» та чинних методичних рекомендацій МОЗ України по cyтi прийняв поставлений невропатологом одноособово діагноз за основу, внаслідок чого міг прийти не тільки до безпідставного, але i до невірного висновку про характер та тяжкість тілесних пошкоджень у ОСОБА_3

Згідно п. 4.13 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, судово-медичному експерту належить утриматись від встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у випадках: 4.13.1. Невизначеності клінічної картини чи недостатнього клінічного і лабораторного обстеження потерпілого; 4.13.2. Невизначеного кінця ушкодження, що не було небезпечним для життя; 4.13.3. Відмови обстежуваного від додаткового огляду чи явки його на повторне обстеження, якщо це позбавляє експерта можливості правильно оцінити характер ушкодження, його клінічний перебіг і кінець. 4.13.4. Відсутність медичних документів, у тому числі результатів додаткових досліджень, без яких не можна судити про характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень.

У даному випадку, враховуючи, що потерпілим ОСОБА_3 не були виконані всі рекомендації лікаря, та не було пройдено повне клінічне обстеження, у медичних документах відсутні дані необхідних для встановлення кінцевого діагнозу «струс головного мозку» досліджень, у експерта не було достатніх даних, на підставі яких можна було б остаточно судити про характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, а тому останній мав би утриматися від встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_3, або навести конкретні підстави, за яких він прийшов до вказаних останнім висновків, чого зроблено не було.

Крім того, згідно експертного висновку № 444 від 15.05.2014 р., при освідуванні ОСОБА_3 експертом нібито була виявлена болісна припухлість в лівій скроневій області голови останнього. Однак, згідно даних амбулаторної карти ОСОБА_3 лікарем-невропатологом 15.04.2014 р. була встановлена наявність лише незначного крововиливу в область лівої скроні, жодної припухлості виявлено не було. Однак, як пояснив у судовому засіданні експерт ОСОБА_20 припухлість виникає практично одразу після травмуючої дії, та зберігається приблизно на протязі 10 днів, отож залишається незрозумілим яким чином під час огляду лікарем 15.04.2014 р. припухлість у скроневій області ОСОБА_3 виявлена не була, а 17.04.2014 р. при освідуванні експертом вона з'явилася.

Крім того, як зазначила в судовому засіданні лікар ОСОБА_14, при обстеженні пацієнта вона зазвичай проводить повний огляд останнього, фіксує всі пошкодження, та направляє у разі необхідності пацієнта до лікаря відповідної спеціалізації для отримання подальших консультацій. Згідно записів в амбулаторній картці ОСОБА_3, ані лікарем-терапевтом ОСОБА_22, ані лікарем-невропатологом ОСОБА_14 на момент проведення оглядів 15.04.2014 та 23.04.2014 р., не було виявлено жодних інших ушкоджень на тілі ОСОБА_3, окрім забою м'яких тканин голови, зокрема не було виявлено і колотих ран в області стегна потерпілого. Немає в амбулаторній картці і жодних записів щодо скарг ОСОБА_3 на біль у нозі, тощо. Однак, в експертному висновку № 444 від 15.05.2014 р. за результатами освідування ОСОБА_3 зазначено про наявність двох колотих ран на передній поверхні середньої третини стегна останнього. Зважаючи, що в амбулаторній картці ОСОБА_3 не міститься жодних записів щодо наявності будь-яких колотих ран на ногах останнього станом на 15.04.2014 року та на 23.04.2014 р., тобто на дату останнього медичного огляду ОСОБА_3, можна припустити, що вказані рани могли виникнути в інший час.

Крім того, висновки додаткової експертизи фактично зроблені з посиланням на висновок первинної експертизи № 444 від 15.05.2014 р., який судом визнаний недопустимим доказом.

Допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_21 пояснив суду, що його висновок щодо того, що виникнення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3, за обставин, викладений у протоколі допиту останнього від 16.04.2014 р., не виключається, не є категоричним. Експерт зазначив, що для виникнення такого роду та характеру тілесних ушкоджень, які були виявлені у ОСОБА_3, могли бути численні причини, і вони могли виникнути за абсолютно різних обставин, та від дії абсолютно різного роду чинників.

Зважаючи на це, висновок додаткової судово-медичної експертизи № 147/444 від 30.05.2014 р. не може вважатися належним доказом вини обвинувачених у інкримінованих їм злочинах.

Також захисники просили визнати недопустимим доказом протокол огляду від 29.04.2014 року.

Судом було досліджено вказаний протокол, з якого вбачається, що огляд проходив 29.04.2014 року в приміщенні УСБУ за участтю понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 Він проводився з 10.45 до 10.55 год. Під час даної процесуальної дії було проведено огляд ОСОБА_3, ОСОБА_7 і грошових коштів в сумі 1500 грн. наданих ОСОБА_3

За клопотанням захисту суд допитав двох понятих, які згідно протоколу огляду приймали участь в процесуальних діях 29.04.2014 року., а саме під час проведення огляду ОСОБА_3 та ОСОБА_7 і грошових коштів в сумі 1500 грн. наданих ОСОБА_3, а також під час проведення обшуку на території бази по вул.. Філатова, 41 в м. Херсоні.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що являється студентом Херсонського ВУЗу. 29.04.2014 року він приймав участь в якості понятого при проведенні слідчих дій. В цей день, приблизно об 11 год. його та ще одного студента ОСОБА_15 забрали із занять та привезли в приміщення СБУ. Там їм пояснили, що вони будуть свідками. В цьому приміщенні вони не приймали участь в будь-яких слідчих діях. Близько 14 год. вони з працівниками СБУ поїхали в район «Житлоселище» до складів. Через деякий час працівник СБУ отримав команду і вони заїхали на територію цих складів де вони побачили, що на землі лежать троє чоловіків в кайданках і біля них стояли працівники СБУ в масках. Також там був слідчий та ще якісь люди. Слідчий почав проводити обшук затриманих осіб, автомобілів та території. Всі слідчі дії проводилися за їх участю та фіксувалося на відеокамеру.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що являється студентом Херсонського ВУЗу. Дав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_16

З показів цих свідків вбачається, що вони не приймали участі під час проведення огляду ОСОБА_3 та ОСОБА_7 і грошових коштів в сумі 1500 грн. наданих ОСОБА_3 29.04.2014 року в приміщенні СБУ.

Те, що вказані свідки не могли приймати участь в огляді ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в приміщенні УСБУ 29.04.2014 року, підтверджується й листом Херсонського державного університету від 22.09.2015 року в якому вказано, що 29.04.2014 року студенти ОСОБА_16 та ОСОБА_15 були присутні на зайняттях з 08.30 год. до 11.30 год., після чого, за розпорядженням ректора, були задіяні в проведені слідчих дій, що здійснювалися працівниками СБУ.

Тобто, студенти - поняті не могли приймати участь в огляді 29.04.2014 року з 10.45 до 10.55 год., оскільки до 11.30 год. вони перебували на зайняттях.

Відповідно суд приходить до висновку, що огляд ОСОБА_3 та ОСОБА_7 і грошових коштів в сумі 1500 грн. наданих ОСОБА_3 29.04.2014 року в приміщенні СБУ, не проводився, або проводився без понятих, що є порушенням статей 104, 223 та 237 КПК України.

Тому суд визнає недопустимим доказом протокол огляду від 29.04.2014 року.

Також захисники вважали недопустимим доказом протокол обшуку від 29.04.2014 року оскільки він був проведений з суттєвими порушеннями.

Згідно ч. 1 ст. 87 КПК України, докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, є недопустимими. Згідно ч. 2 вказаної статті суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист.

Обшук 29.04.2014 року проводився слідчим ОСОБА_18 на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 25.04.2014 року, якою було надано дозвіл слідчому УМВС ОСОБА_17 на обшук в будівлях, спорудах та іншої території будівельної бази розташованої : м. Херсон, вул.. Філатова, 41, з метою відшукання та вилучення автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_8, належного ОСОБА_3, зброї, мобільних телефонів та сім-карток, за допомогою яких невстановлені особи, що вчиняють злочин відносно ОСОБА_3, підтримують зв'язок між собою, документів, комп'ютерної техніки та інших носіїв інформації, на яких можуть міститися файли, що зберігають інформацію про протиправну діяльність, пов'язану з вимаганням грошових коштів у потерпілого, а також з метою відшукування майна, що належить вказаним особам, на яке можливо накласти арешт з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна підозрюваних.

З протоколу обшуку від 29.04.2014 року та відеозапису до нього вбачається, що обшук було проведено не лише на території бази по вул.. Філатова, 41 в м. Херсоні, а й у ОСОБА_4, ОСОБА_5 та в автомобілі «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_15, який знаходився в користуванні ОСОБА_4. При цьому, слідчі дії на території бази в той день почалися з фізичного затримання ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9. Обшук почався після того, як вказані особи вже були затриманні та перебували в наручниках.

Про вказану обставину в судовому засіданні повідомили й свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які вказали, що коли вони з співробітником СБУ заїхали на територію бази, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були в наручниках.

Згідно ч. 4 ст. 213 КПК України, уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги, слідчий ОСОБА_18 провівши 29.04.2014 р. затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на території бази за адресою м.Херсон, вул. Філатова, 41, жодним чином не повідомив у встановленому законом порядку про факт затримання останніх Херсонський обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що підтверджується, зокрема, відповіддю Центру № 01-25/136 від 07.05.2014 р. на адвокатський запит, згідно якої інформація про затримання ОСОБА_5, до Центру не надходила.

Крім того, як вбачається з відеозапису процесу обшуку, через деякий час на місце обшуку прибув адвокат Амінова С.Р., яка повідомила, що являється захисником ОСОБА_5 та вимагала допустити її до участі в даній слідчій дії, але слідчий проігнорував її вимогу та продовжив обшук без її участі.

Таким чином, під час проведення обшуку, в результаті не повідомлення Херсонський обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, слідчий допустив порушення прав обвинувачених на захист, а провівши обшук ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшов за межі наданого йому права на обшук, яке визначено ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 25.04.2014 року.

Захист посилається на те, що 29.04.2014 року був проведений обшук автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_28, який належить ОСОБА_23, без дозволу суду та без згоди його власника.

Суд не вважає, що під час проведення обшуку автомобіля були допущені порушення, оскільки як видно з відеозапису до протоколу обшуку, автомобіль «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_28 знаходився у володінні ОСОБА_4, який своїми діями фактично надав дозвіл на його обшук.

Захисники просили визнати протокол обшуку від 29.04.2014 року недопустимим доказом ще й через те, що він був проведений не уповноваженою особою, оскільки згідно ухвали слідчого судді право на проведення обшуку було надано слідчому ОСОБА_27, а обшук провів слідчий ОСОБА_18

Суд не приймає вказані доводи до уваги, оскільки згідно постанови від 29.04.2014 року начальника відділу СУ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_19 про визначення групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування, в групу слідчих увійшли слідчі ОСОБА_17 та ОСОБА_18

Приймаючи до уваги вищезазначене, а саме те, що було допущено порушення прав обвинувачених на захист під час їх затримання та обшуку - це є підставою для визнання протоколу обшуку та доказів, отриманих за результатами проведення обшуку 29.04.2014 р., недопустимими доказами..

У зв'язку з чим, суд визнає недопустимими наступні докази:

-Протокол огляду від 29.04.2014 року, згідно якого було оглянуто грошові кошти в сумі 1500 грн., викрутку та розписку, які були вилучені в ході обшуку 29.04.2014 року. Фото таблицею до протоколу та протоколом від 29.04.2014 року про визнання цих речей речовими доказами.

-Протокол від 29.04.2014 року про визнання речовими доказами пістолету «Форт 12 Р», № ОСОБА_26, калібру 9 мм. та револьверу «Корнет С», № НОМЕР_27.

-Висновок балістичної експертизи від 12.06.2014 року за № 1282 згідно якої вказана зброя, є гладко ствольною самозарядною та призначена для стрільби патронами несмертельної дії. Довідками про вартість експертизи. Протоколом огляду револьверу та пістолету від 17.06.2014 року. Постановою від 17.06.2014 року про визнання зброї речовими доказами.

-Висновок комп'ютерно -технічної експертизи від 18.06.2014 року за № 1477, в ході якої були досліджені мобільні телефони та планшет, вилічені у обвинувачених при їх затриманні та обшуку 29.04.2014 року.

Крім того, висновок судової комп'ютерно-технічної експертизи № 1477 від 18.06.2014 р. є недопустимим доказом ще й з наступного.

Об'єктами дослідження даної експертизи були, зокрема, мобільні телефони, які були вилучені слідчим ОСОБА_28 у ОСОБА_5 під час обшуку, проведеного 29.04.2014 р. на території будівельної бази за адресою м.Херсон, вул. Філатова, 41, а саме:

мобільний телефон марки Nokia 6700 ІМЕІ: НОМЕР_29 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «МТС Україна» № НОМЕР_35 (мобільний номер НОМЕР_30)

мобільний телефон марки Samsung Keystone 2 GT - E1200I ІМЕІ: НОМЕР_31 з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_32

мобільний телефон марки Samsung GALAXY NOTE 2 (сенсорний) ІМЕІ: НОМЕР_33 з сім-карткою оператора зв'язку «Укртелеком» (мобільний номер НОМЕР_34).

Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м.Херсона від 03.06.2014 р., яка була долучена стороною захисту до матеріалів кримінального провадження, встановлено, що вищевказане майно, вилучене у ОСОБА_5 під час обшуку, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, є тимчасово вилученим, так як не доведено, що воно підпадає під перелік речей, визначених ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м.Херсона від 25.04.2014 р. про надання дозволу на проведення обшуку, а саме те, що за допомогою цих мобільних телефонів невстановлені особи вчинили злочин щодо ОСОБА_3, а тому відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України слідчий, прокурор повинні були подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після його вилучення, а інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої воно було вилучене.

Оскільки слідчим не було подане клопотання про арешт належних ОСОБА_5 мобільних телефонів, та вказані речі не були й повернуті власнику, вищевказаною ухвалою слідчого судді від 03.06.2015 р. бездіяльність слідчого СУ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_29, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого у ОСОБА_5 майна була визнана незаконною, та зобов'язано орган досудового розслідування повернути належні ОСОБА_5 мобільні телефонии.

Таким чином, на момент проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи № 1477, вищевказані мобільні телефони, вилучені у ОСОБА_5 слідчим, не мали жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, та не були визнані речовими доказами. Більш того, постановою ст.слідчого в ОВС СУ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_17 від 18.06.2014 р., було відмовлено у визнанні та приєднані вищевказаних мобільних телефонів, вилучених у ОСОБА_5 29.04.2014 р. під час обшуку на території будівельної бази по вул. Філатова, 41 у м.Херсоні, у якості доказів до даного кримінального провадження. Так само даною постановою слідчого було відмовлено і у визнанні речовим доказом належного ОСОБА_4 планшету «Samsung» GT-N 8000 s/n RF1D700H0EY з сім-карткою та абонентським номером НОМЕР_7, який також був вилучений у останнього під час обшуку 29.04.2014 р. та так само був переданий слідчим для проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи № 1477.

В свою чергу експертне дослідження не могло проводитися щодо об'єктів, які не мають відповідного процесуального статусу у конкретному кримінальному провадженні, та до того ж, з огляду на вищевикладені порушення, допущені слідчим під час обшуку, були здобуті незаконним шляхом.

Згідно ч. 5 ст. 101 КПК України, висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Мобільні телефонии, які були вилучені у ОСОБА_4 під час обшуку території бази 29.04.2014 р., із порушенням права на захист, є недопустимими доказами у даному кримінальному провадженні, тому не могли бути об'єктами дослідження судової компютерно-технічної експертизи № 1477.

Таким чином, судова комп'ютерно-технічна експертиза, за результатами якої був складений експертний висновок № 1477 від 18.06.2014 р., була проведена за об'єктами, які не є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, та взагалі не мають жодного процесуального статусу, а також за об'єктами, які були здобуті слідством незаконним шляхом. Тому дана експертиза не має доказового значення в межах розгляду даної справи, є неналежним та недопустимим доказом.

Також захисники вважали недопустимим доказом відеозаписи процесуальних дій.

В статті 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні);… Матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази. Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Таким чином, в КПК України чітко зазначено, що матеріали відеозвукозапису є електронним документом і оригіналом цього документу являється саме відображення.

Тому відеозаписи процесуальних ді не можуть бути визнані недопустимими доказами.

Крім того, захист вважає недопустимими докази отриманні в результаті проведення негласних слідчих дій, а саме: протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо - відео контроль місця від 30.04.2014 року, складений ст.оперуповноваженим відділу БКОЗ УСБ України в Херсонській області ОСОБА_10 Захист вважає, що вони були отриманні не законно, а саме на підставі ухвала слідчого судді апеляційного суду Херсонської області № 1312т від 21.04.2014 р. про аудіо відеоконтроль місця - території бази, розташованої за адресою м. Херсон, вул. Філатова, 41, яка в матеріалах справи відсутня.

На запит суду, апеляційним судом була надана довідка № 16819/2015-вих від 23.03.2015 р., згідно якої в рамках даного кримінального провадження № 12014230000000223 апеляційним судом надавався дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій 22.04.2014 р. за № 1312 т. Сама ж ухвала суду надане була, оскільки інформація, яка міститься в ній є засекреченою.

Також захист вважає недопустимим доказом інформацію отриману від ПрАТ «МТС Україна», оскільки вона здобута на підставі ухвали слідчого суді Суворовського районного суду м. Херсона від 07.05.2014 р. і слідчому ОСОБА_27 фактично був наданий дозвіл на зняття та вилучення інформації з телекомунікаційних мереж ПрАТ «МТС Україна» про абонента, зв'язок, надані телекомунікаційні послуги, їх тривалість, маршрут передання по мобільним терміналам. Тобто, слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень на дав дозвіл, надання якого віднесено до компетенції слідчих суддів апеляційних судів.

Заслухавши думку захисників, суд вважає, що з наведених підстав вказаний доказ не може бути визнаний недопустимим, оскільки ухвала слідчого судді ніким не була визнана незаконною та скасована і у суду який розглядає вказане кримінальне провадження відсутні повноваження перевіряти законність рішень слідчих суддів.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 289 та ч. 3 ст. 357 КК України, суд вважає, що в його діях відсутні склади вказаних злочинів, у зв'язку чим за цими епізодами він підлягає виправданню.

Частиною 3 ст. 289 КК України передбачено відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства. Частиною 3 ст. 357 КК України передбачено відповідальність у незаконному заволодінні будь-яким способом важливим особистим документом.

Як було встановлено судом, ОСОБА_4 не вчиняв дій направлених на заволодіння транспортним засобом ОСОБА_3 Автомобіль «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_8, ОСОБА_3 самостійно залишив на території бази за адресою: м. Херсона, вул.. Філатова, 41, в якості застави за договором позики від 10.04.2014 року, укладеного між ним та ОСОБА_4 Так само він залишив й свідоцтво НОМЕР_36 про реєстрацію вказаного транспортного засобу. Про обставини укладання договору позики та передачі в заставу автомобіля та документів, суд зазначив вище.

Крім того, доказом того, що ОСОБА_4 не мав на меті заволодіти автомобілем та документами ОСОБА_3 свідчить й те, що з 10.04.2014 року по 29.04.2014 року автомобіль і документи знаходилися в одному й тому самому місці і ОСОБА_4 не намагався вчинити дії направленні на знищення цього майна, його відчуження, розукомплектування, тощо.

Потерпілим ОСОБА_3 було заявлено цивільний позов до обвинувачених на суму 4700 грн. В судовому засіданні він пояснив, що дана сума складається з витрат на придбання ним ліків на суму 700 грн. та 4000 грн. - це сума упущеної вигоди у зв'язку з тим, що він не міг працювати в таксі.

Суд вважає, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає оскільки, в судовому засіданні не було доведено факту завдання тілесних ушкоджень обвинуваченими і потерпілий не надав доказів, що підтверджують понесення ним таких витрат. Також відсутня вина обвинувачених в тому, що ОСОБА_3 в період з 10.04.2014 року по 29.04.2014 року не працював в режимі таксі, оскільки свій транспортний засіб він передав в заставу ОСОБА_4 в добровільному порядку. Крім того, ОСОБА_3 не надав доказів того, що він взагалі працював в таксі і за час відсутності у нього автомобіля, його упущена вигода могла скласти суму 4000 грн.

При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує наступне.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше, в силу ст.. 89 КК України не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку в психоневрологічній поліклініці та наркологічному диспансері не перебуває.

Обставиною, яка пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно ст. 67 КК України, суд не виявив.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку в психоневрологічній поліклініці та наркологічному диспансері не перебуває.

Обставиною, яка пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно ст. 67 КК України, суд не виявив.

Під вищевказаними пом'якшуючими обставинами суд розуміє поведінку обвинувачених під час досудового слідства та судового розгляду даного кримінального провадження.

Вони не визнали своєї вини у пред'явленному обвинуваченні, але дали покази стосовно своїх дій та подій, які повністю співпадають з обставинами вчинення злочину встановленого судом, що при пред'явленні правильного обвинувачення, можна було б розцінювати як визнання вини. Відповідально ставилися до виконання покладених на них процесуальних обов'язків, що сприяло встановленню істини по справі. За час розгляду справи не вчиняли дій направленних на ухилення від суду, хоча строк дії такого м'якого запобіжного заходу як особисте зобов'язання, давно сплив.

Також при призначенні покарання обвинуваченим, суд враховує особу потерпілого ОСОБА_3, який своїми показами, які в своїй основі не відповідають дійсності, призвів до неправильної кваліфікації дій обвинувачених та безпідставного їх звинувачення у вчиненні тяжких злочинів, що в свою чергу призвело до обмеженя прав обвинувачених у вигляді застосування запобіжних заходів - домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4, обставини справи, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, тісні й стабільні сімейні зв'язки, те, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину 2013 року народження, місце постійного проживання, являється приватним підприємцем, суд вважає, що покарання щодо нього, повинно бути призначено відповідно до санкції ст.. 355 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.. 75 та ст.. 76 КК України.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5, обставини справи, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, тісні й стабільні сімейні зв'язки, те, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину 2005 року народження, місце постійного проживання, являється приватним підприємцем, стан його здоров'я (гіпертонічна хвороба 1 ст., остеохондроз з дегенерацієй м/позвонкових дисків, артроз суставів) суд вважає, що покарання щодо нього, повинно бути призначено відповідно до санкції ст.. 355 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.. 75 та ст.. 76 КК України.

В ході досудового розслідування на майно ОСОБА_4 було накладено арешт та заборони. У зв'язку з недоведеністю його вини у інкримінованих йому злочинах та через те, що покарання визначене судом не передбачає конфіскації його майна, арешт та заборони визначені ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 20.06.2014 року - підлягають скасуванню.

В ході досудового розслідування на майно ОСОБА_5 було накладено арешт та заборони. У зв'язку з недоведеністю його вини у інкримінованих йому злочинах та через те, що покарання визначене судом не передбачає конфіскації його майна, арешт та заборони визначені ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 20.06.2014 року - підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст..174, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд,-

Ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 винними у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України.

Визнати ОСОБА_5 винними у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 355 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст.76 п. 2, 3 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.

ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 289 КК України - виправдати у зв'язку з відсутністю складу злочину.

ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 357 КК України - виправдати у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 355 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст.76 п. 2, 3 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.

Цивільний позов ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Скасувати арешт майна, яке належить ОСОБА_4 та який був застосований ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 20.06.2014 року, а саме: - грошових коштів в сумі 1305 грн.; мобільного телефону «Nokia Е 66-1», IMEI:НОМЕР_37 з сим-картою «НОМЕР_41» з абонентським номером № НОМЕР_40, мобільний телефон «Nokia 700», IMEI: НОМЕР_38 та флеш картою Micro SD з написом «NOKIA 128 MB» «MC1GR128UACY-PA I 70180000 733 Made in TAIWAN»; автомобіля «ВАЗ 21104», р.н. НОМЕР_39, 2006 року випуску, двигун № НОМЕР_10, кузов № НОМЕР_11; квартиру АДРЕСА_3. Скасувати заборону ОСОБА_4 розпоряджатися вказаним майном.

Скасувати арешт майна, яке належить ОСОБА_5 та який був застосований ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 20.06.2014 року, а саме: - грошових коштів в сумі 1054грн.; мобільний телефон «Samsung GT-N7100» IMEI: НОМЕР_33 З СІМ -КАРТОЮ «Укртелеком» з № НОМЕР_43 F, флеш-картою "Transcend 8GB MicroSDHC MMCTR08G3ACH-MM D HJIA88PB 244 Made in KOREA" та стилусом "Samsung 244 CHINA" , мобільний телефон "Samsung GT-E12001 (SEK)" IMEI: НОМЕР_31 з сім -картою НОМЕР_42, мобільний телефон "Nokia 6700c-1" IMEI: НОМЕР_29 з сім-картою № НОМЕР_46 та флеш -картою "Samsung MicroSD 1GB MM8GR01GUACY-NA I F0250000 808 Made in TAIWAN" (а.с. 73 т. 2), автомобіль «HONDA PRELUDE», р.н. НОМЕР_44, 1990 року випуску, двигун № НОМЕР_45, кузов № НОМЕР_13. Скасувати заборону ОСОБА_5 розпоряджатися вказаним майном.

Речові докази:

- візитну картку, яка зберігається в матеріалах кримінальної справи - залишити зберігатися в матеріалах;

-Автомобіль «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_8, 2007 року випуску; свідоцтво НОМЕР_14 про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_8, 2007 року випуску та ключ до вказаного автомобіля, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3 - залишити у власності останнього.

-Розписку ОСОБА_24 від 10.04.2014 року та її копію - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-Грошові кошти в сумі 1500 грн., які були долучені до матеріалів кримінального провадження - повернути потерпілому ОСОБА_3;

-Викрутку, яка долучена до матеріалів кримінального провадження - передати ОСОБА_4

-Пістолет «Форт 12Р», калібру 9мм., № НОМЕР_16 та 9 патронів до нього, а також револьвер «Корнет С», калібр 9 мм., № НОМЕР_27 та 3 патрони до нього, які долучені до матеріалів кримінального провадження та на які у обвинувачених не має законних прав - передати до НДЕКЦ в Херсонській області для використання в дослідженнях.

-Марлеві томпони у кількості 2 шт. пропущені через канали стволів вказаної зброї - знищити.

-Мобільний телефон «Nokia Е 66-1», IMEI:НОМЕР_37 з сим-картою «НОМЕР_41» з абонентським номером № НОМЕР_40, мобільний телефон «Nokia 700», IMEI: НОМЕР_38 та флеш картою Micro SD з написом «NOKIA 128 MB» «MC1GR128UACY-PA I 70180000 733 Made in TAIWAN» - передати власнику ОСОБА_4,

-Оптичний диск з інформацією ПрАТ «МТС Україна» - зберігати в матеріалах справи.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через суд який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Судді:Я. А. Мусулевський

О.Й. Ігнатенко

Н.В. Стамбула