Постановление суда № 56722943, 23.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 березня 2016 року м. Київ К/800/5449/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аріадна” до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року, в якій скаржник ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового судового рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху у зв’язку з невідповідністю вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк до 17 березня 2016 року для усунення наявних у ній недоліків.

На виконання вимог зазначеної ухвали, Харківська митниця Державної фіскальної служби України надіслала документ про сплату судового збору.

Після дослідження змісту оскаржуваних судових рішень приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року, позов задоволено.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, до митного органу були подані всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, наявними в матеріалах справи, підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту № Е-052. Відповідач у спірних правовідносинах не довів, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості аналогічних та подібних товарів. Вищевказане свідчить про те, що коригування митної вартості названого товару відповідачем за другорядними методами проведене з порушенням вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, з аналізу вказаної норми слідує, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень суд вбачає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем не надано та не доведено, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України. Відповідачем не доведено неможливість застосування ним попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (за резервним методом) та неможливість використання інформації, наданої позивачем у якості достовірної інформації заявленої декларантом митної вартості товару, а тому Харківською митницею Державної фіскальної служби не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Крім того, приходжу до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обгрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аріадна” до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення та картки відмови.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кравцов О.В.