Постановление суда № 56722686, 25.03.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1206/16

УХВАЛА

25 березня 2016 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу державних адміністративних послуг Приморського район м. Одеси про зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2016 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Відділу державних адміністративних послуг Приморського район м. Одеси про зобовязання виписати ОСОБА_2 Анатолієвну та ОСОБА_3 з належної позивачу квартири № 10 по вул. Ленінградській у м. Одесі.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, вжитий у даній процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України означає, зокрема, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 не вбачається, що він взагалі звертався до відповідача - Відділу державних адміністративних послуг Приморського район м. Одеси з приводу вчинення відповідних дій, та документів на підтвердження таких обставин до позову також не додано, що свідчить про відсутність публічно правового спору між вказаними особами.

Крім того, суд звертає увагу, що при зверненні до суду з даним позовом, позивач керується ст.ст. 15, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 150, 155 Житлового кодексу України та ст. 48 Закону України «Про власність».

Частинами 1, 2 ст. 15 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно ст. 150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 155 Житлового кодексу України передбачено, що жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми, на які посилається позивач, предмет даного позову безпосередньо пов'язаний з захистом цивільних та житлових прав позивача на користування житловим приміщенням.

Крім того, суд звертає увагу, що Закон України «Про власність», на який посилається позивач, втратив чинність згідно із Законом України від 27 квітня 2007 року N 997-V «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України».

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Отже, питання про захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, повинно розглядатися у порядку цивільного судочинства згідно правил підсудності, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державних адміністративних послуг Приморського район м. Одеси про зобовязання виписати ОСОБА_2 Анатолієвну та ОСОБА_3 з належної позивачу квартири № 10 по вул. Ленінградській у м. Одесі, належить відмовити.

Керуючись, ст.17, п.1 ч.1 ст.109, ст.165 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державних адміністративних послуг Приморського район м. Одеси про зобовязання вчинити певні дії - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.

Надіслати позивачу копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В.Андрухів