Постановление суда № 56649708, 16.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/774/477/К/16 Головуючий в суді першої

Справа № 177/2795/15-ц інстанції - Коваль Н.В.

Категорія 58 (2) Доповідач - Ляховська І.Є.

У Х В А Л А

16 березня 2016 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

із секретарем - Масловою К.В.,

за участю - представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника Відділ ДВС Криворізького РУЮ - Єременко Юлії Вікторівни, представників третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу апеляційною скаргою Відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3, третя особа - Відділ Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції, про встановлення права власності на майно, що знаходиться у сумісному володінні, та виключення даного майна з опису та зняття арешту,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення права власності на майно, що знаходиться у сумісному володінні, та виключення даного майна з опису та зняття арешту, у грудні 2015 року подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого згідно з актом опису та арешту від 15 квітня 2015 року майна і заборони передачі або будь-якого іншого відчудження речей, згідно з актом опису та арешту від 15 квітня 2015 року, посилаючись на те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у зв'язку із загрозою не повернення позивачу вказаного майна.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року заяву ОСОБА_8 про забезпечення позову задоволено. Зупинено продаж арештованого згідно акту опису та арешту від 15 квітня 2015 року майна, а саме: пральної машини GORENJEWA 72145 RD в кількості 1 штука, кондиціонера SНАКРА4- AP18KR в кількості 1 штука, кондиціонера SНАКРА4- AP12NR в кількості 1 штука, планшета iconbit nettab thor в кількості 1 штука, відеокамери NV-GSl1GS\GK в кількості 1 штука, стола з скляною поверхнею в кількості 1 штука, стільців - в кількості 4 штуки, крісел - в кількості 2 штук, газового котла «Ariston» CLAS 28FF, електричної духовки GORENJEBO71S4В, до винесення рішення по справі та заборонено до винесення рішення по справі передачу або будь-яке інше відчудження зазначених речей, в тому числі передачу на зберігання іншим особам та інші дії.

В апеляційній скарзі Відділ Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції (надалі - Відділ ДВС Криворізького РУЮ) ставить питання про скасування ухвали суду про забезпечення позову та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на те, що суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, фактично унеможливив виконання судових рішень, які набрали законної сили, та залишив поза увагою інтереси інших осіб, які набули права власності на спірне майно на підставі зазначених судових рішень.

У письмових поясненнях, наданих суду апеляційної інстанції, представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати як незаконну та необґрунтовану.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як убачається із матеріалів справи, рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2014 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 стягнуто 190164,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди (а.с. 19-21).

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2014 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2015 року в частині стягнення витрат на правову допомогу, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягнуто суму заборгованості за договором позики в розмірі 199068,00 грн. (а.с. 22-25, 31-33).

На виконання зазначеного рішення суду Відділом ДВС Криворізького РУЮ 15 квітня 2015 рокускладено Акт опису та арешту майна, належного ОСОБА_3, а саме: пральної машини GORENJEWA 72145 RD в кількості 1 штука, кондиціонера SНАКРА4- AP18KR в кількості 1 штука, кондиціонера SНАКРА4- AP12NR в кількості 1 штука, планшета iconbit nettab thor в кількості 1 штука, відеокамери NV-GSl1GS\GK в кількості 1 штука, стола з скляною поверхнею в кількості 1 штука, стільців - в кількості 4 штуки, крісел - в кількості 2 штук, газового котла «Ariston» CLAS 28FF, електричної духовки GORENJEBO71S4В (а.с. 60-61, 62-63).

Позивач ОСОБА_8 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про встановлення права власності на майно, що знаходиться у сумісному володінні, та виключення даного майна з опису та зняття арешту та просила забезпечити позов шляхом зупинення продажу та заборони передачі або будь-якого іншого відчудження зазначеного вище майна, в тому числі передачі на зберігання іншим особам.

Задовольняючи заяву ОСОБА_8 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що спір носить майновий характер і для забезпечення виконання рішення суду є законні підстави для задоволення заяви ОСОБА_8

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Положеннями ч.1 статті 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Згідно з ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Як убачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п.4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Однак, вирішуючи питання щодо забезпечення позову шляхом зупинення продажу спірного майна та заборони його передачі або будь-якого іншого відчудження та, постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції в повній мірі не з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання щодо запезпечення позову ОСОБА_8

Так, зупиняючи продаж арештованого майна та забороняючи його передачу або будь-яке інше відчудження згідно Акту опису та арешту майна від 15 квітня 2015 року, суд, фактично, вирішив питання щодо прав та обов'язків Відділу ДВС Криворізького РУЮ, яке не є стороною у справі у розумінні статті 30 ЦПК України.

Не залучивши Відділ ДВС Криворізького РУЮ до участі у справі в якості відповідача, суд не з'ясував, що постановами державного виконавця Відділу ДВС Криворізького РУЮ від 18 вересня 2015 року та від 02 листопада 2015 року частина спірного майна на підставі виконавчого листа № 177/3505, виданого Криворізьким районним судом Дніпропетровської області, від 05 серпня 2014 року в рахунок погашення боргу передана стягувачу ОСОБА_7, а саме: крісла в кількості 2 штук, кондиціонер SНАКРА4- AP18KR в кількості 1 штуки, кондиціонер SНАКРА4- AP12NR в кількості 1 штуки, пральна машина GORENJEWA 72145 RD в кількості 1 штуки, відеокамера NV-GSl1GS\GK в кількості 1 штуки, електрична духовка GORENJEBO71S4В в кількості 1 штуки, стільці в кількості 4 штуки (а.с. 57, 58).

Крім того, на підставі Акту проведення електронних торгів від 04 листопада 2015 року в рахунок погашення боргу по виконавчому листу № 177/3505, виданому Криворізьким районним судом Дніпропетровської області, від 05 серпня 2014 року покупцем спірного майна, а саме: стола з скляною поверхнею в кількості 1 штуки, став ОСОБА_9 (а.с. 66).

Між тим, вирішуючи питання відносно спірного майна, суд вирішив питання про права та обов'язки ОСОБА_7 та ОСОБА_9, як нових власників цього майна, не залучивши їх до участі у справі в якості сторони.

Зазначене свідчить про передчасний висновок суду щодо задоволення заяви ОСОБА_8 про забезпечення позову.

Оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання щодо запезпечення позову ОСОБА_8, ухвала підлягає скасуванню на підставі п. 1,4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції на новий розгляд заяви ОСОБА_8 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ч. 1. п. 1, 4, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції задовольнити частково.

Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року скасувати.

Справу направити до Криворізького районного суду Дніпропетровської області на новий розгляд заяви ОСОБА_8 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому розгляду.

Головуючий І.Є. Ляховська

Судді: А.П. Барильська

Л.В. Михайлів