Постановление суда № 56579517, 15.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільнусправу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року,

встановила:

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «ВУСО» просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ПрАТ «СК «ВУСО» вимоги апеляційної скарги підтримав.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із безпідставності та необґрунтованості позовних вимог.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 28 січня 2013 року на перехресті вул. Леніна та вул. Трутенка в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, та транспортного засобу FORD SKORPIO, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1

Постановою Голосіївського райсуду м. Києва від 08.02.2013 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу FORD SKORPIO, д.н.з. НОМЕР_2, була застрахована згідно з Полісом № АВ/791823.

05 червня 2013 року ПрАТ «СК «ВУСО» виплатило власнику пошкодженого транспортного засобу RENAULT KANGOO, д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 12 578,30 грн.

Обґрунтовуючи позов, ПрАТ «СК «ВУСО» зазначило, що відповідачі не повідомили страхову компанію протягом трьох робочих днів про настання дорожньо-транспортної пригоди, відтак мають сплатити страхове відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.

Згідно з підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно вважав, що підстави для стягнення коштів в порядку регресу відсутні, оскільки настання страхового випадку ніким не оспорюється. Дорожньо-транспортна пригода зафіксована правоохоронними органами. Відповідач притягнута до адміністративної відповідальності. Сплативши страхове відшкодування, страхова компанія фактично визнала настання страхового випадку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідачі в період з 29 січня 2013 року по 01 лютого 2013 року знаходились на амбулаторному лікування, що підтверджується довідками КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2», що дає підстави для висновку, що неповідомлення страховика про настання страхового випадку відбулось з поважних причин.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при вирішенні спору, судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 09 лютого 2015 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук