Постановление суда № 56542210, 16.03.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 668/14426/15-к

Номер провадження 11кп//791/191/16 Головуючий в І інстанції Званчук В.М.

Категорія: обвинувальний акт Доповідач: Ковальова Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді Ковальової Н.М.

Суддів: Сажинова В.В., Калініної О.В.

при секретарі - Осипенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні матеріали кримінального провадження №12014230040004963 за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора на ухвалу Суворовського районного суду м.Херсона від «21» грудня 2016 року, якою обвинувальний акт щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Херсон, українки, громадянки України, такої, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 повернуто прокурору,-

Учасники судового провадження:

прокурор - Безушко Т.Г.

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_1 про обвинувачення її у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.3 ст.191 КК України повернуто прокурору для усунення виявлених судом недоліків.

В обґрунтування свого рішення суд поклав невідповідність дій прокурора чинному законодавству, а саме: частиною 1 ст.291 КПК України, якою встановлено порядок складання та затвердження обвинувального акту.

Разом з цим, суд зазначає, що складення обвинувального акту без зазначення мотивів не згоди з обвинувальним актом складеним слідчим і не відображення цього в реєстрі матеріалів досудового розслідування свідчить про те, що дії прокурора не відповідають вимогам ст..294 КПК України.

В апеляційній скарзі з доповненнями прокурор вважає ухвалу суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що судом безпідставно та необґрунтовано зазначено в ухвалі, що прокурор не може самостійно складати обвинувальний акт. Просить ухвалу суду скасувати, а справу призначити до судового розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до слідуючого.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України суддя має право повернути обвинувальний акт та реєстр прокурору, якщо він не відповідає вимогам статті 291 КПК України.

Повертаючи обвинувальний акт, суд вказав, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, та зазначив, у чому саме полягає невідповідність.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачає можливість повернення обвинувального акту чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у разі їх невідповідності вимогам КПК України, але норми діючого кримінально-процесуального закону не передбачають можливості повернення обвинувального акту через недоліки реєстру матеріалів кримінального провадження.

Крім того, дії прокурора на здійснення повноважень врегульовані ст. 36 КПК України і він є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Разом з цим, п.13 ч.2 ст.36 КПК України передбачено що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акту, самостійно складати обвинувальний акт, отже колегія суддів вважає необґрунтованими вказівки суду першої інстанції на це, як на підставу повернення обвинувального акту прокурору, а доводи апеляційної скарги в цій частині обґрунтовані.

Що стосується доводів апелянта з приводу необґрунтованого посилання суду першої інстанції на ту обставину, що до участі в провадженні не залучений представник потерпілого та відсутні анкетні данні потерпілого, то як вбачається з матеріалів кримінального провадження та обвинувального висновку потерпілим від кримінального правопорушення є юридична особа ПП «Віжес» із зазначенням юридичної адреси. Представником потерпілого є ОСОБА_2 на підставі доручення № 47 (а.п.27).

Зважаючи на те, що потерпілим від кримінального правопорушення є юридична особа, то є недоречним вказівка суду про зазначення анкетних даних юридичної особи, а анкетні дані представника потерпілого ОСОБА_2 зазначені прокурором у відповідності до вимог законодавства.

Крім того, відповідно до п.п.7,9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» № 13 від 02.07.2004 року особа, якій заподіяно шкоду і яка пред'явила вимогу про її відшкодування, визнається одночасно потерпілим та цивільним позивачем. Їй забезпечуються всі передбачені законом права як потерпілого, так і цивільного позивача.

Представником потерпілого при провадженні у кримінальній справі може бути адвокат, законний представник або інша особа, допущена до участі постановою дізнавача. Представник, повноваження якого засвідчуються відповідним дорученням, користується тими ж правами, що й потерпілий.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора з доповненнями підлягає задоволенню, а суд передчасно прийшов до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору.

Керуючись ст.ст.405, 409 КПК України колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора з доповненнями задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду Херсонської області від «21» грудня 2016 року, якою обвинувальний акт №12014230040004963 щодо ОСОБА_1 про обвинувачення її у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.3 ст.191 КК України скасувати, та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Судді (три підписи)

згідно оригінала суддя Ковальова Н.М.