Постановление суда № 56532413, 14.03.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6718/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" березня 2016 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про визнання договору фінансового лізингу № 002593 від 26.11.2015 року нікчемним та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, яка є представником ОСОБА_2 звернулася до Печерського районного суду із вищевказаною заявою, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Лізингова компанія «Вам Авто».

Перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову, вважаю, що її слід повернути заявнику, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з ч. 2 ст. 151 ЦПК у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Всупереч вищевикладеним правилам процесуального закону заява представника позивача не містить належного обґрунтування та доказів на підтвердження припущення останньої про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення заявлених в позові вимог.

Також слід відмітити, що ОСОБА_3, яка є представником ОСОБА_2 не конкретизує по якому саме рахунку, на яку суму та в якому банку потрібно накласти арешт, а просить накласти арешт на всі грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача, тоді як відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Крім того суд звертає увагу на те, що заява про забезпечення позову не містить підпису заявника ОСОБА_1, яка є представником ОСОБА_2, та дати її подачі до суду.

Частиною 8 ст. 153 ЦПК України встановлено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», окрім іншого, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного та керуючись п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 151, 152, 153, 210, 293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про визнання договору фінансового лізингу № 002593 від 26.11.2015 року нікчемним та відшкодування моральної шкоди, з усіма додатками повернути заявнику.

Повернути ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 244 грн. 00 коп. згідно квитанції № 525 від 15 лютого 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Матійчук Г.О.