Решение № 56531793, 13.08.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14176/14-ц

Провадження № 2/755/5576/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.

при секретарі Сиченко К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги посилаючись на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, квартирну плату та комунальні послуги не сплачує. Заборгованість за комунальні послуги, яка утворилась з 01.01.2002 року по 01.05.2013 року складає 2598 грн. 50 коп. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по квартирній платі та комунальним послугам в розмірі 2598 грн. 50 коп. та судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на користь КП по УЖГ Дніпровського району міста Києва заборгованість по квартирній платі та комунальним послугам в розмірі 2598 грн. 50 коп. та судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що борг у неї відсутній, оскільки по квитанціям, які їй надходили вона сплачувала, а в квитанції за жовтень 2012 року був вказаний борг, який з'явився не зрозуміло звідки.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2.

На даний час в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується довідкою Форма-3 (а.с.5).

Відповідно до ст.162 Житлового кодексу Української РСР, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З довідки ЖРЕО-417 вбачається, що відповідач не сплачує плату за комунальні послуги, внаслідок чого станом на 01.05.2013 року виникла заборгованість за оплату квартирної плати та комунальним послугам в сумі 2598 грн. 50 коп. (а.с.9).

В розрахунку заборгованості, який доданий до позовної заяви відсутні нарахування з 2005 по 2011 роки, а на 01.07.2004 року вказано про наявність боргу в розмірі 2604 грн. 99 коп. (а.с.10). В розрахунку-попередженні станом на квітень 2013 року борг вказаний в сумі 2598 грн. 50 коп. (а.с.11).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечуючи проти позову відповідачем надано квитанції за січень 2009 року по травень 2014 року (а.с.27-44) з яких вбачається, що до жовтня 2012 року борг був відсутній, а в квитанції за жовтень 2012 року вказано борг в розмірі 2604 грн. 09 коп. (а.с.33), а тому є незрозумілим звідки взявся борг.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідачем в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позову, оскільки строк позовної давності сплинув.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, заявленою до винесення ним рішення.

Судом встановлено, що заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачів виникла до 01.07.2004 року, в період з 01.07.2004 року по 01.01.2013 року у відповідача відсутня заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги.

Оскільки, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості поза межами загальних строків позовної давності, тому у суду є підстави відмовити у задоволенні позову, у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд не вирішує питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору, оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526 ЦПК України, ст.162 Житлового кодексу Української РСР, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 58, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги відмовити.

До суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.О. Яровенко