Постановление суда № 56523503, 03.03.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1194/16-ц

Провадження № 4-с/344/31/16

У Х В А Л А

03 березня 2016 р. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.

за участі секретаря Прокопів С.Р.

представника скаржника ОСОБА_1

державного виконавця Дем`янів П.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» на дії головного державного виконавця Івано-Франківського міського управління юстиції Дем`янів В.П.,-

ВСТАНОВИВ:

в скарзі вказано, що 06/04/2015 р. ухвалено судове рішення про зобов`язання КП «ЄРЦ» відновити функціонування вентиляційного каналу загального призначення в квартирі АДРЕСА_1. Оскільки володільці квартири №6 у вказаному будинку не допускають представників скаржника до своєї квартири, а на думку скаржника іншої можливості виконати судове рішення у нього немає, тому скаржник не виконав судове рішення. Скаржник звертався із заявою про відстрочення виконання вказаного судового рішення. Однак в цьому було відмовлено. Скаржник оскаржував зазначену відмову суду. В цьому йому також було відмовлено. Скаржник оскаржив і відмову апеляційного суду. Також скаржник звернувся із позовом до володільця квартири №6 про усунення перешкод, що він чинить.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав скаргу з підстав, що в ній вказані.

В судовому засіданні державний виконавець заперечив скаргу з тих підстав, що на ДВС покладено виконання судового рішення. Боржником не виконано судове рішення ні самостійно, ні в примусовому порядку. Також державний виконавець не заперечив фактичні обставини, на які вказав скаржник.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно ст. 1 до Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В ст. 383 ЦПК України вказано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скаржник оскаржив повідомлення державного виконавця правовохоронному органу про невиконання судового рішення зобов`язального характеру.

Однак вказане повідомлення не є дією чи бездіяльністю щодо примусового виконання судового рішення. Воно є повідомленням правоохоронного органу про вчинення державним виконавцем усіх дій щодо примусового виконання виконавчого документа та полягає у повідомленні про необхідність притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Так само в Законі України «Про виконавче провадження», в ст. 383 ЦПК України не передбачено для будь-якої особи право оскаржити звернення державного виконавця до правоохоронного органу про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

В свою чергу відповідно до ст. 1 та 88 Закону України «Про виконавче провадження» таке звернення для державного виконавця є обов`язковим і здійснюється одночасно із повторним накладенням штрафу.

При цьому накладення штрафу є публічноправовою функцією державного виконавця та не є дією щодо примусового виконання рішення.

Так само і повідомлення про притягнення боржника до кримінальної відповідальності не є дією щодо безпосереднього примусового виконання судового рішення.

При цьому в ст. 343 КК України встановлено кримінальну відповідальність за вплив у будь-якій формі на працівника державної виконавчої служби з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконного рішення.

Отже складення державним виконавцем повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності не впливає на будь-які права скаржника на стадії виконавчого провадження. Таке повідомлення підлягає розглядові в порядку, що встановлений в ст. 214 КПК України і здійснюється в кримінально-процесуальних відносинах.

Відповідно до п. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Оскільки подання (повідомлення) державного виконавця про притягнення боржника не є дією чи бездіяльністю державного виконавця, щодо примусового виконання судового рішення, тому її не може бути оскаржено в порядку оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі суд повинен вирішити справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, незалежно від того вірно чи помилково позивач просить застосувати ту чи іншу правову норму.

Відповідно до п. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром зловживання правом в інших формах.

Отже скарга позбавлена будь-яких правових підстав та спрямована на уникнення керівника боржника від несприятливих для нього наслідків від повідомлення державного виконавця до правоохоронних органів про не виконання рішення зобов`язального характеру.

Відповідно до зазначеного суд,-

УХВАЛИВ:

в задоволенні скарги про визнання неправомірним повідомлення державного виконавця Дем`яніва П.Б. про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, відмовити;

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Головуючий суддя С.О. Бородовський