№ 565113, 13.04.2007, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

Адміністративна справа Головуючий по 1-й станції № АС-13/04-06 Суддя –Яризько В.О.

Доповідач по 2-й інстанції Суддя –Бабакова Л.М.

04 квітня 2007 року м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.

При секретарі Міракові Г.А.

За участю представників сторін:

позивача – Гайдуков В.М. –дов. б/н від 16.02.2007р.

відповідача –Зміївський С.П. –дов. № 12/10/10-014 від 24.01.2007р., Тризна В.І. –дов. № 107/10/10-014 від 07.03.2007р., Олексенко В.І. –дов. № 106/10/10-014 від 07.03.2007р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного господарського суду заяви про апеляційне оскарження та апеляційні скарги позивача, ВАТ "Богодухівський молокозавод", (вх. 238Х/2-4) та відповідача, ДПІ у Богодухівському районі, (вх. 239Х/2-4) на Постанову господарського суду Харківської області від 04.12.2006 року по справі № АС-13/04-06

за позовом ВАТ "Богодухівський молокозавод", м. Богодухів

до ДПІ у Богодухівському районі Харківської області

про визнання нечинними повідомлень

Встановила:

Постановою господарського суду Харківської області від 04.12.2006р. (суддя Яризько В.О.) позов було задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Богодухівської МДПІ у Харківській області (правонаступник - ДПІ у Богодухівському районі Харківської області) № 0000022310/0 від 12.01.2006р. Визнано частково нечинним податкове повідомлення-рішення Богодухівської МДПІ у Харківській області (правонаступник - ДПІ у Богодухівському районі Харківської області) № 0000012310/0 від 12.01.2006р. в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 204643,50 грн., в т.ч. 136216,00 грн. основного платежу та 68427,50 грн. штрафних санкцій. Стягнуто з державного бюджету на користь ВАТ "Богодухівський молокозавод", код 00447404, державне мито в сумі 3,40 грн., витрати по оплаті за проведення експертизи 889,47 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Позивач, ВАТ "Богодухівський молокозавод", з Постановою господарського суду не згодний, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Відповідач, ДПІ у Богодухівському районі Харківської області, з Постановою господарського суду також не погодився, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

У судовому засіданні 12.03.2007р. було оголошено перерву до 04.04.2007р. о 11:00 год.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників позивача та відповідача колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами планової комплексної документальної перевірки проведеної відповідачем з питань з дотримання позивачем податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 р. по 01.07.2005 р. було складено акт № 315/50/231-00447404 від 22.12.2005 р.

Як зазначено в акті перевірки ВАТ "Богодухівський молокозавод" в порушення пп.7.4.3. п.7.4.ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в період 2004р.-1 півріччя 2005р. надавав послуги ЗАТ" Плавлені сири", який є пов'язаною особою, за цінами нижчими собівартості, в зв'язку з чим було занижено валовий дохід підприємства на загальну суму 705,1 тис.грн.

За перевірений період ВАТ" Богодухівський молокозавод" згідно договору №20/11/2003 від 20 листопада 2003 року надавав послуги по переробці давальницької сировини для ЗАТ "Плавлені сири", одним із засновників якого є Кохановський Дмитро Володимирович, частка якого в статутному фонді ЗАТ "Плавлені сири " складає 91,6 % або 238,2 тис. грн. (статутний фонд ЗАТ "Плавлені сири" становить 260,0 тис. грн.). Кохановський Дмитро Володимирович є також засновником ВАТ" Богодухівський молокозавод", частка його внеску в статутному фонді ВАТ "Богодухівський молокозавод" 66,2%, або 144,9 тис. грн. Вищеназвані підприємства є пов'язаними особами згідно ст.1.26 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно акту перевірки, ВАТ "Богодухівський молокозавод" в порушення п.п.7.4.3. п.7.4.ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" надавав послуги ЗАТ "Плавлені сири", який є пов'язаною особою, за цінами нижчими собівартості, в зв'язку з чим було занижено валовий дохід підприємства:

9 місяців 2004 року - на суму 26,6 тис. грн.

2004 рік - на суму 148,3 тис. грн.

1 квартал 2005 року - на суму 336,6 тис. грн.

1 півріччя 2005 року - на суму 556,8 тис. грн.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість за І півріччя 2005 року в розмірі 106557 грн.

Вказані заниження податкових зобов'язань виникло внаслідок порушення абзацу 12 ст. 9 Закону України від 23.12.2004 р. № 2285 "Про Державний бюджет України на 2005 рік" де сказано: "Установити, що в 2005 році; ... база обкладення податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижчими від фактичних витрат на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору, ввізного митного збору інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування."

Згідно акту перевірки, ВАТ "Богодухівський молокозавод" занижено податкове зобов'язання по ПДВ на різницю між договірною вартістю і фактичними витратами на виготовлення продукції, що в сумі складає 67328,29 грн. Також, згідно акту перевірки, було занижено база оподаткування за період з вересня 2004 року по червень 2005 року на загальну суму 141012,87 грн.

Порядок оподаткування податком на прибуток операцій з пов'язаними особами встановлює пункт 7.4 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7 доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій з пов'язаними особами встановлює пункт 4.2 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до цього пункту у разі продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаній з продавцем особі база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. У відповідності до пункту 1.18 Закону України "Про податок на додану вартість" звичайні ціни розуміються та застосовуються у цьому законі за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У відповідності до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вважається, що звичайною є ціна, встановлена в договорі, якщо пунктом 1.20 не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно підпункту 1.20.8. обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідач в обґрунтування донарахування податків по послугам за цінами нижчими собівартості не надав ніяких доказів. Вартість послуг по переробці давальницької сировини була передбачена сторонами в договорі і згодою до договору. Відповідач не надав затверджених у встановленому порядку технологічних карт по переробці даної сировини, згідно яких ціни переробки була встановлена більшою.

Крім того, ціна переробки може коливатися у залежності від виду сировини, її кількості, строків переробці, тощо.

На підставі викладеного, відповідачем зроблений помилковий висновок про надання послуг пов’язаної особи за цінами нижчими собівартості, який не був підтверджений документально, і тому донарахування податків зроблено відповідачем необґрунтовано.

Стосовно донарахування податку на прибуток в сумі 52800,0грн. в результаті невірного відображення витрат на поліпшення основних фондів та ремонт автомобіля, судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок, що витрати, понесені підприємством на технічне обслуговування будь-яких автомобілів (як легкових, так і вантажних), включаються до складу валових витрат на підставі п.п.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". До валових витрат такі витрати включаються за правилом "першої події" - за датою нарахування чи оплати.

З додатків до акту перевірки слідує, що при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів до залишків на кінець періоду не включені витрати на технічне обслуговування автомобілів, але в акті МДПІ не зазначено на підставі яких документів було розраховано суму ТО. Тобто сума технічного обслуговування, яка прийнята в розрахунках залишків ТМЦ в акті перевірки ДПІ документально не обґрунтована.

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств":

-п.п.8.7.1. Платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

-п.п.22.2. встановлено, що в 2005 році віднесення до валових витрат будь-яких витрат, передбачених абзацом першим підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону, та пов'язаних з поліпшенням основних фондів 2-4 групи, що підлягають амортизації, у тому числі витрат на поліпшення орендованих основних фондів, здійснюється у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості 2-4 групи основних фондів станом на початок звітного періоду, а по об'єктах основних фондів 1 групи, до валових витрат включаються витрати, що не перевищують суму у розмірі 10 відсотків до балансової вартості об'єкта, що ремонтується, станом на початок звітного періоду".

ДПА України в листі від 07.11.2003 р. № 9171/6/15-1316 "Щодо правомірності збільшення балансової вартості (удорожчення) конкретного об'єкта основних фондів на суму його поліпшення в межах 10-відсоткового ліміту" дала роз’яснення таке:

„Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. N 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі - Закон), амортизації підлягають, зокрема, витрати на проведення платником всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Водночас згідно з пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1, пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп та таких окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу.

Виходячи з викладеного, щодо будь-яких витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, платник податку може прийняти одне із двох рішень:

1. Амортизувати такі витрати. У цьому випадку платник податку на суму витрат, які пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, має збільшити сукупну балансову вартість 2, 3 та 4 груп та окремих об'єктів основних фондів групи 1. При цьому збільшується балансова вартість тих основних фондів 2, 3 та 4 груп та окремих об'єктів основних фондів групи 1, безпосередньо по яких здійснювалося поліпшення.

2. Віднести такі витрати до валових витрат. У цьому випадку платник податку на суму витрат, які пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, не збільшує балансову вартість 2, 3 та 4 груп та окремих об'єктів основних фондів групи 1, та відповідно не збільшиться їх сукупна вартість".

Таким чином, до валових витрат витрати на придбання ТМЦ, які в подальшому були використані не ремонт основних фондів, будуть віднесені у вигляді витрат у розмірі 10 відсотків балансової вартості основних фондів та у вигляді амортизаційних відрахувань на суму витрат на ремонт яка перевищує 10% ліміт. При цьому на суму витрат на ремонт яка перевищує 10% ліміту передбаченого пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про І оподаткування прибутку підприємств", збільшують вартість основних фондів і, відповідно, на дану суму збільшують вартість групи, що впливає на суму 10% ліміту, яка розраховується в наступному податковому періоді (у даному випадку 2005 рік) та на суму амортизаційних відрахувань, які зменшують суму об'єкта оподаткування податком на прибуток.

В акті перевірки Богодухівської МДПІ, при розрахунку валових витрат з суми витрат на ремонт основних фондів, не проведено розподіл сум перевищення 10% ліміту пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та не збільшено балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу. Також в акті перевірки не проведено перерахунок амортизаційних відрахувань з обновлених сум основних фондів.

Що стосується не включення позивачем до валових доходів відповідного податкового періоду отримані аванси від ВАТ "Красноградський маслосирзавод" та ЗАТ "Плавлені сири" на суму 391666,67грн., то згідно наданих договорів комісій на купівлю продукції № 25/02/05 від 25.02.05р. складений між ВАТ "Богодухівський молокозавод" та ВАТ "Красноградський маслосирзавод" на загальну суму 170 тис. грн. в т.ч. ПДВ, а також № 2 від 04.01.05р. складений між ВАТ "Богодухівський молокозавод" та ЗАТ "Плавлені сири" на загальну суму 300 тис. грн. в т.ч. ПДВ, на підставі яких проведено оплату, в зазначених договорах ВАТ "Богодухівський молокозавод" виступає комісіонером та згідно умов договорів зобов'язується за дорученням комітентів здійснити в інтересах останнього від свого імені угоди по закупівлі молочної сировини.

Згідно з підпунктом 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку із залученням платником податку майна на підставі договору комісії, а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передання права власності на таке майно.

Тобто, при укладанні платником податку договорів комісії, доручення та інших І цивільно-правових договорів, зазначених у пункті 7.9 статті 7 Закону України "Про І оподаткування прибутку підприємств", що не передбачають передання права власності на відповідне майно, до складу валового доходу не будуть включатися суми отриманих авансом коштів на оплату продукції. До складу валового доходу підприємства підлягатимуть включенню лише суми винагороди, передбачені такими договорами.

Із наданих додаткових угод № 1 від 01.07.05р. до договорів № 25/02/05 від 25.02.05р. складеного між ВАТ "Богодухівський молокозавод" та ВАТ "Красноградський маслосирзавод" та №2 від 04.01.05р. складеного між ВАТ "Богодухівський молокозавод" та ЗАТ "Плавлені сири", вбачається що у зв'язку з недоцільністю виконання зазначених договорів комісії викласти їх в новій редакції як договір купівлі-продажу молочної продукції. Оплати по договорам комісії вважається оплатами по договору купівлі-продажу.

Матеріали справи містять договори поставки продукції №2 від 04.01.05р. складеного між ВАТ "Богодухівський молокозавод" та ЗАТ "Плавлені сири", а також № 25/02/05 від 25.02.05р. складеного між ВАТ "Богодухівський молокозавод" та ВАТ "Красноградського маслосирзавода". В зазначених договорах ВАТ "Богодухівський молокозавод" виступає в якості постачальника.

У відповідності до статті 5 п.5.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

У відповідності до пунктів 2.1-2.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України N 143 від 29.03.2003 р. у разі самостійного виправлення виявлених помилок платником податку він має право або подати уточнюючий розрахунок або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Відповідно до ст.11 п.11.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, відповідно до вимог діючого законодавства, ВАТ "Богодухівський молокозавод" після укладення додаткових угод № 1 від 01.07.05р. до договорів комісій повинно було відкоригувати в податковому обліку валовий дохід на суму 391,7тис.грн.

В матеріалах справи є заперечення ВАТ "Богодухівський молокозавод" до акту № 315/50/231-00447404 від 22.12.2005р. в якому зазначено, що суми грошових коштів, отримані підприємством в якості передплати у розмірі 391,7 тис. грн. відображено у складі валових доходів в декларації за 9 місяців 2005 року, яку 09.11.2005р. було надано в МДПІ.

Згідно акту № 315/50/231-00447404 від 22.12.2005р. перевірка проводилась за період з 01.07.04р. по 01.07.05р. Період в якому ВАТ "Богодухівський молокозавод" повинно було відкоригувати валовий дохід та на який йдеться посилання у запереченнях підприємства - це третій квартал 2005р., який не входив до періоду перевірки МДПІ. Відповідач не мав права попередньо застосовувати фінансові санкції без перевірки відповідного податкового періоду.

Враховуючи вищенаведене та відповідно наданим документам, в акті МДПІ не обґрунтовано збільшено валовий дохід ВАТ "Богодухівський молокозавод" за 1 півріччя 2005року на суму отриманих авансів в розмірі 391,7 тис. грн. (податок на прибуток складає 97,93 тис. грн.).

Суд зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" та Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", не вимагає відповідності між даними, відображеними в Деклараціях по податку на додану вартість даним зазначеним в Декларації по податку на прибуток.

При порівнянні показників декларації з податку на прибуток і Декларації з ПДВ та книгою продажу товарів (робіт, послуг), показники в цих документах співпадуть тільки у виняткових випадках, тому що податковий облік по ПДВ і по податку на прибуток істотно розрізняється.

Висновки про заниження валового доходу у розмірі 209,0 тис. грн., що призвело до донарахування 52300,00 грн. податку на прибуток у декларації по податку на прибуток за 2004 рік зроблені на підставі аналізу обсягів продажу за листопад та грудень 2004року який наведено в книзі продажу товарів (робіт, послуг) підприємства. При цьому в акті перевірки було встановлено порушення ВАТ "Богодухівський молокозавод" підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме того, що валовий дохід не було відображено в тому періоді, в якому він виник, без проведення з'ясування питання відображення виявлених обсягів реалізації в інших податкових періодах. В акті перевірки не зазначено, по яким саме господарським операціям та контрагентам не були відображені податкові зобов'язання і який стан розрахунків був у тому періоді з ними, що не дає можливості стверджувати по те, що податкові зобов'язання виникли саме в листопаді та грудні 2004р. В декларації по прибутку підприємств звітним періодом є квартал, півріччя, 9-ть місяців та рік, в акті МДПІ донарахування проведена за місяці листопад та грудень 2004 року. Яким чином при перевірці проведено розрахунок місячного розміру валового доходу підприємства в акті МДПІ не наведено.

Також, в акті перевірки МДПІ не встановлено розбіжностей між даними книги продажу товарів (робіт, послуг) та документами первинного обліку підприємства, між сумами валового доходу, відображеними в декларації про прибуток підприємства за 2004рік та документами первинного обліку ВАТ "Богодухівський молокозавод" за цей період.

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стосовно донарахування позивачу ПДВ у розмірі 41807,0грн. за період листопад - грудень 2004р. суд зазначає, що перевіркою було встановлено що в порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в якому визначено дату виникнення податкових зобов'язань, та пункту 3.4 Порядку заповнення та надання податкової декларації по податку на додану вартість, з якому зазначено, що наведені в декларації данні повинні відповідати податковому та бухгалтерському обліку, підприємство не відобразило у податковій декларації по податку на додану вартість за листопад та грудень 2004 року реалізацію ТМЦ у сумі 250842,00грн. з урахуванням податку на додану вартість. В наслідок зазначеного ВАТ "Богодухівський молокозавод" було донараховано податок на додану вартість у сумі 41807,00грн.

Відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість Затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від ЗО травня 1997 р. N 166 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. N250/2054:

"п.3.4. Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника та даним книг податкового обліку, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством".

Згідно копій книг продажу товарів (робіт, послуг) ВАТ "Богодухівський молокозавод", які маються в матеріалах справи, сума ПДВ з обсягів продажу за період перевірки ДПІ склали 4693993,60грн.

Згідно наданих декларацій по ПДВ:

- в липні 2004р. проведено коригування за червень 2004р. в сумі 85746грн.,

- в жовтні 2004р. проведено коригування на суму 49876грн.

- в лютому 2004р. проведено коригування на суму 4534грн.

- в травні 2005р. проведено за квітень 2005р. (дотаційна) на суму 50911грн. (бюджетна) на суму 74грн.

З наведеного слідує, що в 1 півріччі 2005року податкові зобов'язання по ПДВ, які відображено ВАТ "Богодухівський молокозавод" в декларації по ПДВ більше на 38331,15грн. ніж зобов'язання по ПДВ, які відображено підприємством в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг). Цей факт не враховано в акті перевірки МДПІ.

Відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

В податкових зобов’язаннях по ПДВ, відображених позивачем в податкових деклараціях по ПДВ за 1 півріччя 2005р., ним відповідно до положень вищенаведеної ч. 3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., вже були зазначені уточнені показники податкових зобов’язань позивача по ПДВ за листопад та грудень 2004р., у зв’язку з чим, у позивача необхідності в наданні до відповідача додаткових уточнюючих декларацій не має. Таким чином, сума невідображених позивачем у 1 півріччі 2005р. своїх податкових зобов’язань по ПДВ за листопад та грудень 2004р. складає: 41807,00 грн. –38331,15 грн. = 3475,85 грн., тому податкове повідомлення-рішення № 0000012310/0 від 12.01.2006р. підлягає визнанню недійсним, штрафні санкції в сумі 41807,00 грн. нараховані відповідачем правомірно, тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню частково, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, апеляційну скаргу відповідача –залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 04.12.2006 року по справі № АС-13/04-06 скасувати в частині відмови у визнанні недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000012310/0 від 12.01.2006р. в сумі 38331,15 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000012310/0 від 12.01.2006р. в сумі 174548,15 грн. основного платежу.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Карбань І.С.

Судді Бабакова Л.М.

Шутенко І.А.