Постановление суда № 56454043, 15.03.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

______________ УХВАЛА

15.03.16 Справа № 923/605/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши матеріали скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" на постанови відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції, поданих у справ

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до:

відповідача-1 - Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна"

відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара"

про стягнення 12 983 233,25 грн,

за участі представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (представника за дорученням),

від відповідача-1 ОСОБА_2 (виконавчого директора),

від відповідача-2 ОСОБА_2 (директора),

від ВДВС Новокаховського МУЮ ОСОБА_3 (в.о. начальника відділу),

в с т а н о в и в:

19.02.2016 ТОВ «Югтара» звернулося до суду зі скаргою на постанову відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 09.02.2016 ВП № 49956656.

Поряд з цим, 25.02.2016 ТОВ «Югтара» звернулося до суду зі скаргою на постанови відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.02.2016 ВП № 49956656 та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 09.02.2016 ВП № 49956656.

Ухвалою суду від 29.02.2016 вказані скарги обєднано в одне провадження та їх розгляд проведено в судових засіданнях, які відбулися 29 лютого, 9 та 15 березня 2016 року. В судові засідання, які відбулися 9 та 15 березня представник позивача не зявився, а тому розгляд скарг завершено без його участі.

Безпосередньо скарги ґрунтуються на тому, що 27.01.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49956656 по стягненню з ТОВ "Югтара" на користь ПАТ "Дельта Банк" за наказом Господарського суду Херсонської області № 923/605/13 від 02.03.2015 34410 грн та боржникові встановлено строк для його добровільного виконання до 02.02.2016.

Скаржник зазначає, що вказана постанова отримана ним 02.02.2016, а тому саме з цієї дати необхідно відраховувати семиденний строк для добровільного виконання, у звязку з чим кінцевим строком такого виконання є 09.02.2016, а тому початком можливих дій державного виконавця з примусового стягнення коштів є 10.02.2016. Не дивлячись на це державним виконавцем 04.02.2016 та 09.02.2016 винесені оскаржувані постанови про арешт коштів боржника ВП № 49956656, про стягнення виконавчого збору ВП № 49956656 та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій ВП № 49956656.

Відділом державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції вказані скарги не визнаються з посиланням на правомірність їх винесення у звязку з невиконанням боржником вимог щодо добровільного виконання рішення суду у встановлений строк до 02.02.2016.

З аналогічних підстав не визнає скаргу на постанову про арешт коштів боржника від 09.02.2016 ВП № 49956715 і позивач. Поряд з цим, відносно скарги на постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.02.2016 ВП № 49956656 та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 09.02.2016 ВП № 49956656 відзиву ним не надано.

Крім викладеного судом встановлено, що 27.01.2016 відділом державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції відповідно до постанови відкрите виконавче провадження № 49956656 по стягненню з ТОВ "Югтара" на користь ПАТ "Дельта Банк" за наказом Господарського суду Херсонської області № 923/605/13 від 02.03.2015 34410 грн та боржникові встановлено строк для його добровільного виконання до 02.02.2016.

Як слідує із супровідного листа № 07-37/1113 від 27.01.2016 та квитанції ХД УДППЗ «Укрпошта» від 27.01.2016 вказана постанова направлена на адресу боржника в той же день 27.01.2016.

В подальшому в межах названого виконавчого провадження державним виконавцем винесені постанови: 1) про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.02.2016 ВП № 49956656; 2) про арешт коштів боржника від 09.02.2016 ВП № 49956656; 3) про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 09.02.2016 ВП № 49956656.

Вирішуючи скаргу по суті, суд зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Зокрема, за частиною 1 статті 6 цього Закону державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Приписами частини 2 статті 25 Закону встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 31 того ж Закону копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Поряд з цим, у відповідності до частини 1 статті 35 Закону у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Частиною 1 ст. 27 Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Одним із засобів примусового виконання у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 32 Закону є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, яке полягає за частинами 1 та 2 статті 52 закону в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. При цьому стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Водночас, статтею 41 Закону урегульовано правовідносини щодо компенсації витрат на проведення виконавчих дій. Так, за цією статтею кошти виконавчого провадження складаються з: 1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 28 цього Закону; 2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; 4) інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Згідно з частиною 5 цієї статті 41 Закону постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону.

На виконання положень Закону України «Про виконавче провадження» наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 затверджено «Інструкцію про проведення виконавчих дій», п. 4.1. якої передбачено, що постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

З аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що примусове виконання судового рішення можливе лише після спливу встановленого семиденного строку для його добровільного виконання, у звязку з чим постанови про арешт коштів боржника та про стягнення з боржника виконавчого збору мають виноситися лише після закінчення такого строку.

Поряд з цим, у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

В даному випадку скаржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана 02.02.2016, що унеможливило її виконання у строк до 02.02.2016.

Проте, державний виконавець, не пересвідчившись у факті отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, та, фактично, забезпеченні права на добровільне виконання, не відкладаючи проведення виконавчих дій з цих підстав (хоча б на той же семиденний строк, який би спливав 09.02.2016 включно), 04.02.2016 виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та 09.02.2016 постанову про арешт коштів боржника, чим допустив порушення прав скаржника на добровільне виконання судового рішення, яке унеможливлене самим фактом накладення арешту на грошові кошти.

Аналогічної позиції по застосуванню вказаних правових норм, а саме забезпечення державним виконавцем права боржника на добровільне виконання судового рішення, дотримується Вищий господарський суд України, що слідує з постанов від 25.02.2016 у справі № 910/1611/13 та від 01.03.2016 у справі № 908/1749/15-г.

Суд також зазначає, що державним виконавцем неправомірно винесена постанова від 09.02.2016 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, оскільки, як зазначено вище, така постанова може виноситися тільки на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, якої в даному випадку ще не існує.

За таких обставин, скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 121-2 ГПК України,

у х в а л и в:

1. Скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" на постанови відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 09.02.2016 ВП № 49956656, про стягнення виконавчого збору від 04.02.2016 ВП № 49956656 та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 09.02.2016 ВП № 49956656 задовольнити.

2. Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 09.02.2016 ВП № 49956656.

3. Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції про стягнення виконавчого збору від 04.02.2016 ВП № 49956656.

4. Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 09.02.2016 ВП № 49956656.

Суддя М.К. Закурін