№ 5643412, 17.02.2009, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №2-а-188-2009

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.02.2009 року м.Селидове

Селидівський міський суд Донецької області , діючий як адміністративний суд, у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Селидівського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених сум щорічної грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених сум щорічних виплат разової грошової допомоги як інваліду війни за 2007-2008 рр. у розмірі 5559 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, вказав, що за 2007 рік відповідач сплатив йому 300 грн., 2008 р. - 350 грн., а повинен був сплатити 6209 грн. ( 406грн. *7+481 грн.*7), різниця складає 5559 грн.

Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради позовні вимоги не визнало, пославшись на їх безпідставність. У судовому засіданні представник відповідача , не погоджуючись з позовними вимогами, стверджував, що соціальні виплати у вигляді щорічної разової грошової допомоги до 5 травня Управлінням проводились щорічно у порядку і розмірах, передбачених для вказаної категорії осіб положеннями Законів „Про Державний бюджет України" на відповідні роки та постановою Кабінету Міністрів від 12 березня 2008 р. № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань». Крім того, зазначеними нормативними актами на 2008 рік не передбачені витрати на спірні соціальні виплати у розмірі, на якому наполягає позивач. Вважає, що службові особи відповідача діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивача при цьому порушені не були, тому просить у задоволені позову відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд установив наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії. Згідно посвідчення серії А №115382 ОСОБА_1 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно посвідчення серії Б №343816 ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Управлінням праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 як інваліду війни 3 групи виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі: у 2007 році - 300 грн., в 2008 році - 350 грн.

Приписами частини 5 статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 р. № 3551-Х11 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначені пільги інвалідам війни: щорічно до 5 травня інвалідам війни третьої групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Позивачу з боку УПСЗН у 2007 році було виплачено грошову допомогу в сумі 300 грн. відповідно ст. 29 ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік " №489 -XVI від 19.12.2006 р. ; у 2008 році було виплачено грошову допомогу в сумі 350 грн.

Разом з тим пунктом 2 рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) серед інших і положення пунктів 20-22 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», унаслідок чого положення частини 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" підлягають застосуванню при встановленні розміру соціальних пільг у 2008 році.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відмова управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є протиправною, тому з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача підлягає стягненню недоплачена сума щорічної разової грошової допомоги за зазначені роки у загальному розмірі 5559 грн.

Посилання представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом, та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2008 рік щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, визначених ч. 5 ст. 13 Закону від 22 жовтня 1993 р. № 3551-Х11, суд визнає безпідставними і не бере до уваги тому, що відсутність у бюджеті коштів на виплату зазначеного виду допомоги не може бути підставою для відмови в їх виплаті. Зазначені обставини не є підставою для звуження існуючого у позивача права на отримання соціальної пільги - грошової допомоги і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 71, 88, 100, 102, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 13 ч.5, 17, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради задовольнити повністю.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради по відмові у виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2007,2008 рр.- у розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради з р/р 35219012000632 в ГУ ДК у Донецької обл.., МФО 834016, ЕДРПОУ 25953988 на користь ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику війни 3 групи за 2007, 2008 рік - у розмірі 5559 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять)грн.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня складання постанови .

Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Селидівський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви.

Суддя