Постановление суда № 56397113, 10.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

щодо забезпечення доказів

10 березня 2016 р. Справа №876/11648/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участю позивача ОСОБА_1, прокурора Бойко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1, малолітнього ОСОБА_2, від імені якого діє ОСОБА_1 про забезпечення доказів у адміністративній справі №813/5829/15,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, малолітній ОСОБА_2, від імені якого діє ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Прокуратури Львівської області, Дочірнього підприємства «Львівський автодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», Філії «Турківський райавтодор» ДП «Львівський автодор» ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», Служби автомобільних доріг у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні позивач подав заяву про забезпечення доказів шляхом витребування від ДП «Львівський автодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» та ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» оригінал свідоцтва про державну реєстрацію, оригінал довідки управління статистики з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, оригінал статуту та просив забезпечити такі докази.

Прокурор проти задоволення заяви позивача про забезпечення доказів заперечив та просив суд відмовити в задоволенні даної заяви.

Колегія суду, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи заяви про забезпечення доказів, приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.

Відповідно до ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

Згідно із ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. Заява про забезпечення доказів подається до суду, який розглядає справу, а якщо провадження у справі ще не відкрито - до місцевого адміністративного суду, на території якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.

У відповідності до ч. 4 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи зі змісту наведених норм, забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

Заявником не подано доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних в заяві заходів забезпечення доказів призведе до неможливості або ускладнення їх отримання.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для вжиття заходів забезпечення доказів.

Керуючись статтями 75, 160 ч. 3, 167, 196, 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1, малолітнього ОСОБА_2, від імені якого діє ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 13.03.2016р.