Постановление суда № 56355173, 11.03.2016, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/111/16-а 2-а/458/14/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2016 року Турківський районний суд Львівської області в складі: головуючої, судді Строни Т.Г., за участю секретаря Сербін Г.Б., розглянувши в м.Турці позовну заяву ОСОБА_1 до Турківської міської ради Львівської області провизнання незаконною бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо незатвердження технічної документації та зобовязання розглянути заяву на пленарному засіданні сесії Турківської міської ради Львівської області в строки та в порядку, передбаченому Законом з прийняттям належного рішення,

встановив:

05.02.2016 року до суду із даним позовом звернулася ОСОБА_1.

Просить суд:

- визнати бездіяльність Турківської міської ради Львівської області, в особі землевпорядника ОСОБА_2, з розгляду її заяви від 27.05.2015 року про підписання (затвердження) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства неправомірною;

- зобовязати Турківську міську раду Львівської області, в особі землевпорядника ОСОБА_2 підписати документацію про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована в урочищі ,,Буровщина , орієнтовною площею 0, 11 га.

В судовому засіданні представниця позивачки, ОСОБА_3, окрім наведеного в позовній заяві, також пояснила, що у позивачки існує із 2014 року спір про право на землю із ОСОБА_4 Вона вважає, що міська рада неправомірно виділяє йому земельну ділянку на земельній ділянці, якою по праву користується позивачка.

В судовому засіданні представниця відповідача, ОСОБА_5, позов не визнала і пояснила, що позивачка не зверталася у міську раду із заявою про затвердження проекту землеустрою, а тому її вимоги є незаконними.

Вислухавши сторони, дослідивши обставини справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що із 2000 року позивачка користується земельною ділянкою в урочищі "Буровщина" в м.Турці, яку їй надала у користування Турківська міська рада.

На даний час позивачкою на підставі рішення Турківської міської ради № 2668 від 26.03.2015 року виготовлено проект землеустрою, який вона на затвердження у міську раду не подавала.

На даний час у позивачки існує спір про право земельне із відповідачем та суміжним землекористувачем, ОСОБА_4, що не заперечила в судовому засіданні представниця позивачки, ОСОБА_3, а також вбачається із фотокопії акту від 22.05.2015 року, доданої позивачкою до позовної заяви.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною 2 статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Спір у справі, що заявлений позивачкою, не є адміністративним, оскільки вимоги позивачки не стосуються захисту її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Позивачка подала позов з метою захистити своє право користування земельною ділянкою, яке, на її думку, порушено власником земель - Турківською міською радою. Даний спір стосується користування землі і, виходячи з положень Земельного кодексу України, міська рада виступає як власник землі.

Так, статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що міська рада має право розпоряджатися землями територіальних громад, яке вона здійснює серед іншого шляхом надання земельних ділянок у користування. Згідно зі ст. 80 ЗК України територіальна громада реалізує своє право на землю безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. При цьому, як убачається зі змісту зазначених статей, міська рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Таким чином, при здійсненні повноважень власника землі сільська рада є не субєктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у пункті 1 частини першої статті 17 КАС України, а рівноправним субєктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.

Предметом спору, що може бути на розгляді адміністративних судів, є законність прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акту, що застосовується одноразово, щодо порядку та умов використання земельної ділянки, тобто перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Оскільки позивачка ставить за мету оформити право власності на земельну ділянку, якою постійно користувалася, причому на частину цієї земельної ділянки претендує інша особа, із якою у неї існує спір, виникає спір про право цивільне, що підлягає захисту у способи, визначені у ст.152 ЗК України та ст. 16 ЦК України.

Враховуючи наведені вище обставини справи та вимоги Закону, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає до закриття, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючиь ст.ст. 17, 157-159, 165 КАС України, постановами Верховного Суду України від 29.09.2015 року у справі № 21-345а15 та від 10.11.2015 року у справі № 21-2319а15, суд

ухвалив:

провадження у справі закрити.

Розяснити позивачці право звернення до місцевого загального суду із позовною заявою, оформленою відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом 5 днів із дня її проголошення.

Головуюча -