Постановление суда № 56340360, 10.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/5338/14-к Головуючий у 1 інстанції: Колодяжний С.Ю.

Провадження № 11-кп/783/201/16 Доповідач: Каблак П. І.

У Х В А Л А

судового засідання

10 березня 2016 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Каблака П.І.

суддів Волинця М.М., Тенюха В.П.

при секретарі Мазур-Іванько Ж.В.

з участю прокурора Сороківського М.П.

обвинуваченої ОСОБА_1

адвоката Яцишина Я.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4., уродженки с. Новоселище Золочівського району Львівської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 1999 і 2004 рр. народження, працюючої викладачем спецдисципліни Львівського технікуму м'ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій, зареєстрованої і проживаючої на АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,

за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_1, адвоката Яцишина Ярослава Ярославовича в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1, прокурора у кримінальному провадженні - Нанівського Віталія Івановича на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 17 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

вироком Залізничного районного суду м. Львова від 17 грудня 2015 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1300 ( однієї тисячі трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 22100 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із організаційно-розпорядчими чи адміністративно - господарськими функціями, строком на 2 роки, без спеціальної конфіскації.

Вирішено питання з речовими доказами.

Запобіжний захід не обирався.

На вирок суду обвинувачена ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, і закрити кримінальне провадження відносно неї на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України.

В обґрунтуванні апеляційної скарги покликається на те, що вирок суду є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, ухвалений за невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, ґрунтується на припущеннях і ухвалений без доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Також адвокат Яцишин Я.Я. в інтересах обвинуваченої подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що вирок суду підлягає скасуванню в зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Прокурором у кримінальному провадженні - Нанівським В.І. також подано апеляційну скаргу на вирок суду. В апеляції прокурор, не оспорюючи вірність кваліфікації дій ОСОБА_1, просить скасувати вирок у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 368 КК України у виді трьох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із організаційно-розпорядчими чи адміністративно- господарськими функціями строком на 2 роки, без спеціальної конфіскації. В обґрунтування покликається на те, що судом при обранні ОСОБА_1 міри покарання не достатньо враховано тяжкість та суспільну небезпеку вчиненого нею злочину. Зазначає, що ОСОБА_1 своєї вини не визнала та не розкаялась у скоєному.

У ході апеляційного розгляду адвокат Яцишин Я.Я. в інтересах обвинуваченої заявив клопотання про призначення судово- психологічної експертизи на вирішення якої поставити наступні запитання: чи використовувались при розмові між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 будь які методи психологічного впливу на свідомість та поведінку ОСОБА_1, якщо так, то які саме та в якій формі, чи формувався в ОСОБА_1 стан психологічної омани щодо мети ОСОБА_4, чи спонукалась ОСОБА_1 до певної поведінки, а саме отримання грошей, чи міг психологічний вплив, якщо такий мав місце, суттєво змінити вільне волевиявлення ОСОБА_1, чи є у відеозаписі від 04.07.2015 року за участю ОСОБА_1 ознаки здійснення на неї психологічного впливу з боку ОСОБА_4

Зазначене клопотання обґрунтовує тим, що в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 про провокацію отримання неправомірної вигоди свідчить, як поведінка ОСОБА_4 так і її покази. Також вважає, що з оглянутого судом відеозапису вбачається активна й ініціативна роль ОСОБА_4 в передачі ОСОБА_1 грошей, ОСОБА_1 ж навпаки пропонує ОСОБА_4 самостійно поступати в технікум, наголошуючи, що діти поступають без грошей, а також те, що допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 зазначила, що на її думку ОСОБА_1 боялася брати гроші, однак вона наполягала пояснюючи, що їй потрібна гарантія, що вона поступить. В ході додаткового допиту ОСОБА_4 вказала, що вона хотіла дати гроші, але ОСОБА_1 не брала.

Заслухавши доповідача, позицію учасників судового розгляду з приводу заявленого клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що таке підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а відповідно до ч.3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Як вбачається з матеріалів провадження клопотання про проведення судово- психологічної експертизи в суді першої інстанції заявлялося, але судом в задоволенні такого відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні такого клопотання суд не врахував практики ЄСПЛ щодо наявності чи відсутності факту підбурювання, як за допомогою заперечення, так і іншим способом.

Обвинувачена ОСОБА_1 заперечувала вимагання будь-яких коштів, однак, такі спростовані судом іншими доказами - відеозаписом, поясненнями свідка. Проте, в порядку принципу змагальності сторін можливий інший спосіб встановлення фактів, яким є відповідно до ст. 101 КПК України висновок експерта, який може бути наслідком призначення такого судом.

Таким чином, з метою дотримання принципу змагальності сторін, доведення перед судом своїх доказів (ст. 22 КПК України), колегія судді вважає , що клопотання слід задоволити.

Керуючись ст. 22, 101, 322, 404 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

клопотання адвоката Яцишина Я.Я.- задоволити.

Призначити судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити експерту - психологу 5-го судово-психіатричного відділення Комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», попередивши експерта про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок.

На вирішення експерта поставити наступні питання:

1.Чи використовувались при розмові між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 будь які методи психологічного впливу на свідомість та поведінку ОСОБА_1, якщо так, то які саме та в якій формі?

2.Чи формувався в ОСОБА_1 стан психологічної омани щодо мети ОСОБА_4?

3.Чи спонукалась ОСОБА_1 до певної поведінки, а саме отримання грошей ?

4.Чи міг психологічний вплив, якщо такий мав місце, суттєво змінити вільне волевиявлення ОСОБА_1?

5.Чи є у відеозаписі від 04.07.2015 року за участю ОСОБА_1 ознаки здійснення на неї психологічного впливу з боку ОСОБА_4?

В розпорядження експерта направити кримінальне провадження.

На час проведення експертизи провадження зупинити.

Головуючий:

Судді: