Приговор № 56329421, 09.03.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/1530/16-к

н/п 1-кп/640/242/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2016 року Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого-судді Якуші Н.В., за участю секретаря судових засідань Пічугіної А.Г., прокурорів Чуб Р.М., Ільєнкова ОЄ., обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Памяті Ілліча, Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, з середньо технічною освітою, не працюючого, раніше судимого:

01.07.2015 р. Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 190 КК України до 200 годин громадських робіт;

21.01.2016 р. Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 389 КК України до 1 року обмеження волі, в силу ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на 1 (один) рік. Вирок набув законної сили.

який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

запобіжний захід - не обирався,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

17.12.2015 року у вечірній час, більш точного часу під час досудового розслідування та судового слідства по справі не було встановлено, ОСОБА_2 прийшов до будинку за адресою: АДРЕСА_2, при цьому завідомо знаючи, що у будинку знаходяться підсобні приміщення, де зберігаються велосипеди. Так, у під'їзді №4 на 8 поверсі вищезазначеного будинку біля підсобного приміщення, яке належить ОСОБА_3., у ОСОБА_2, побачивши сліди від велосипеда, виник умисел на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, останній за допомогою заздалегідь заготовленим знаряддям для вчинення злочину - кусачками, пошкодив домофон у під'їзді, внаслідок чого двері до під'їзду перестали зачинятися, що надало йому можливість безперешкодно попасти до під'їзду.

Реалізуючи злочинний умисел 18 грудня 2015 року в нічний час, більш точного часу під час досудового розслідування та судового слідства по справі не було встановлено, ОСОБА_2 повернувся до будинку за адресою: АДРЕСА_2, де безперешкодно зайшов до будинку, піднявся на восьмий поверх, де діючи з корисливих спонукань, з метою наживи і незаконного особистого збагачення, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою викрутки відігнув металеву обшивку дверей та проник до підсобного приміщення, звідки таємно викрав велосипед марки «Bergamot Revox 3.0», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №161 від 16.01.2016 року, 11340 грн. 00 коп Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши викрадене на свою користь, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у висунутому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому розкаявся, та суду пояснив, що дійсно він 17.12.2015р. знаходячись біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 він за допомогою кусачок пошкодив домофон у під'їзді, внаслідок чого двері до під'їзду перестали зачинятися. Після чого, на наступний день він повернувся до цього будинку та зайшовши до під'їзду №4 піднявся на восьмий поверх та відігнувши металеву обшивку дверей проник до підсобного приміщення, звідки вкрав велосипед. Пояснив, що про його існування дізнався на передодні, побачивши сліди від нього на полу під'їзда.

Дуже шкодує, що так сталось. Просив суд суворо не карати.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Під час судового розгляду відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорювалися. Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин,а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Таким чином, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Оцінюючи у сукупності докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає, що його протиправні дії за ч.3 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, так як обвинувачений своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану із проникненням у сховище.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винного, який раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання.

Обставинами, згідно з положеннями статті 66 КК України, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого у вчиненому.

Обставин, які згідно з положеннями статті 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, так як відсутні передбачені ст. 69 КК України умові і підстави призначення обвинуваченому більш м'якого покарання, ніж передбачене законом.

Проте, зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, тяжких наслідків від його дій не настало, сторона обвинувачення не наполягала на призначенні обвинуваченому суворої міри покарання, потерпілий будь-яких претензій до ОСОБА_2

К.В. не має, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст.ст. 75,76 КК України.

Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує, що обвинувачений був засуджений Комінтернівським районним судом м. Харкова за вироком від 21.01.2016 року до 1 року обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, покарання не відбув. Крім того, відповідно до вказаного вироку судом вбачається, що громадські роботи у кількості 200 годин, призначені ОСОБА_2 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст. 190 ч.1 КК України за вироком від 01 липня 2015 року відбуті повністю та 15 січня 2016 року він знятий з обліку у Комінтернівському РВ КВІ.

Таким чином, до ухвалення вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.01.2016 року обвинувачений скоїв злочин за якими стороною обвинувачення він обвинувачується по даному кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та відповідно до положень ст. 70 ч. 4 КК України обвинуваченому необхідно призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим: за цим вироком суду та за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 січня 2016 року. У зв'язку з тим, що судом призначається остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, правила, передбачені в статті 72 КК України не застосовуються.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Застосувати ст. ст. 75, 76 КК України та у відповідності з цими статтями кримінального закону звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного за цим вироком з випробуванням на строк 3 (три) роки, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися до органів кримінально - виконавчої інспекції для реєстрації.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів: за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 січня 2016 року та за вказаним вироком Київського районного суду м. Харкова шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі і відповідно до ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися до органів кримінально - виконавчої інспекції для реєстрації.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 не обирався.

Речові докази - велосипед марки «Bergamot Revox 3.0», який повернуто потерпілому ОСОБА_3 під розписку - після набуття вироком законної сили залишити йому за належністю.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати пов'язані з проведенням:

-судової товарознавчої експертизи № 161 від 16 січня 2016 року в сумі 245 гривні 52 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова);

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний судом м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Якуша Н.В.