Постановление суда № 56305173, 04.03.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2110/3563/12-ц Головуючий в І інстанції: Стамбула М.І. Номер провадження: 22-ц/791/821/16 Доповідач: Вейтас І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1,суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3секретарОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 січня 2016 року про відмову в розясненні рішення суду від 29 березня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Херсона від 11 січня 2016 року відмовлено ОСОБА_5 в задоволенні заяви про розяснення рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 29 березня 2013 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_5 в апеляційній скарзі вказує, що рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 29 березня 2013 року є незаконним в частині стягнення з неї коштів на користь ОСОБА_7 за кредитними договорами ПАТ «Укрсиббанк» і тому просить усунути недоліки вказаного рішення шляхом його розяснення. Просить ухвалу суду скасувати, постановити нову про задоволення її заяви.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін по справі, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам цивільно-процесуального закону, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заява про розяснення рішення не підлягає задоволенню, оскільки заявником фактично ставиться питання щодо розяснення мотивів ухваленого рішення та розподілу судових витрат, що вимагає від суду відповіді на додаткові питання та дачі пояснень з приводу того, чому суд ухвалив саме таке рішення.

Колегія суддів вважає такий висновок суду правильним, виходячи з наступного.

З матеріалів даної справи слідує, що рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона у справі № 2110/3563/12 від 29 березня 2013 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя задоволені частково.

Поділено спільне майно подружжя та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 ? частину грошових коштів, сплачених ним після розірвання шлюбу в рахунок погашення кредитних зобовязань, а саме 47170,55 гривень та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 ? частину грошових коштів, стягнутих з нього на користь поручителя ОСОБА_8, а саме 240321,68 гривень.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_6 та зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 1593,80 гривень - половину вартості проведеної експертизи.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в сумі 1733,92 гривень. (а.с.86-90 т.2).

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 14 жовтня 2013 року зазначене рішення залишено без змін (а.с.183,184 т.2).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 січня 2014 року рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 29 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 14 жовтня 2013 року в частині стягнення зі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 1/2 частини грошових коштів, стягнутих з нього на користь поручителя ОСОБА_8 скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.217-219 т.2).

В даній ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що в іншій частині судові рішення першої та апеляційної інстанції в касаційному порядку не були оскаржені.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 10 липня 2015 року позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа АКІБ «УкрСиббанк» про стягненняіз ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 1/2 частини грошових коштів, стягнутих з нього на користь поручителя ОСОБА_8задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 5000 доларів США, що еквівалентно 109240,90 гривень, за курсом НБУ станом на 10.07.2015 в рахунок ? частини грошових коштів стягнутих з нього на користь поручителя ОСОБА_8. В іншій частині позову відмовлено (а.с.246-248 т.3).

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 22 жовтня 2015 року рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 10 липня 2015 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя відмовлено (а.с.314-315 т.3).

Звертаючись до суду з заявою про розяснення рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 29 березня 2013 року в частині стягнення грошових коштів 47170,55 гривень з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 заявник просила дати розяснення за якими саме кредитами вона повинна сплачувати вказані кошти та чому з неї стягнуто судові витрати.

Відповідно до вимог ч.1,2ст. 221 ЦПК Україниякщо рішення є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про розяснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути предявлене до примусового виконання.

Згідно п.21Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", відповідно достатті 221 ЦПК Українироз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що питання поставлені ОСОБА_5 в заяві про розяснення рішення суду зводяться до незгоди заявника з рішенням суду та наводяться докази на спростування висновків суду, чим фактично порушується питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення.

Доводи апеляційної скарги такі висновки суду першої інстанції не спростовують, посилання заявника на незаконність рішення суду від 29 березня 2013 року не є підставою для постановлення ухвали про розяснення даного рішення.

При вказаних обставинах колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог процесуального закону і підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 січня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.В.Вейтас

Судді: І.В.Склярська

ОСОБА_3