Постановление суда № 56293578, 29.02.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

29.02.2016

Провадження № 2-п/331/24/2016

№ 331/9119/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Антоненко М.В., при секретарі Сніжко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2016 р. по справі № 2/331/342/2016 позов задоволено. Надано дозвіл на виїзд неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі батька ОСОБА_3 за межі державного кордону України до Обєднаних Арабських Еміратів в період з 01.02.2016 року по 25.02.2016 року та в період з 01.05.2016 року по 01.06.2016 року та 01.10.2016 року по 20.10.2016 року до Італії, та в період з 15.08.2016 року по 25.08.2016 року до Туреччини, з 10.06.2016 року по 25.06.2016 року до Автономної Республіки Крим без згоди на такий виїзд її матері ОСОБА_4. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду, відповідач по справі ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Просить суд скасувати заочне рішення від 25 січня 2016 року, ухвалене по справі №2/331/342/2016 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району, Жовтневого відділу у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області про надання дозволу на виїзд дитини за кордон.

В судове засідання заявник або її повноважний представник, позивач або його представник, представник Жовтневого відділу у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області не зявилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомили.

Представник органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району в судовому засіданні при розгляді заяви покладався на розсуд суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 231 ЦПК України, суд розглядає заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення суду за відсутності сторін по справі.

Суд, вислухавши доводи представників заявника, позивача, перевіривши доводи сторін матеріалами цивільної справи № 2/331/342/2016, прийшов до наступного.

Із змісту ст. 228 ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача; заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У відповідності до ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення, або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Зі змісту ст. 232 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не зявився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи № 2/331/342/2016 вбачається, що 22 грудня 2015 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району, Жовтневого відділу у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області про надання дозволу на виїзд дитини за кордон.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2015 року по справі провадження відкрито та призначено до розгляду у відкрите судове засідання.

Супровідним листом суду від 24 грудня 2015р., в тому числі відповідачу ОСОБА_4 для відома були надіслані копія ухвали судді від 24.12.2015 р. про відкриття провадження у справі, копії позову з доданими до нього документами.

В судове засідання, призначене на 12 січня 2016 року відповідач ОСОБА_4 або її повноважний представник не зявилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 69063 1205173 8, з якого вбачається, що ОСОБА_4 особисто 06 січня 2016 року отримала з суду вищезазначений пакет документів.Про причину неявки відповідач суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань, заперечень проти позову від відповідача до суду не надходило.

Проте надіслала на адресу суду лист, в якому вона посилається на рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2014 року по справі 22-ц/190/61/14, згідно якого місце мешкання її дитини ОСОБА_2, визначено з матірю, посилається на порушення суддями апеляційного суду Запорізької області, а також суддями Жовтневого районного суду м. Запоріжжя кримінального законодавства при ухваленні рішень по справі 331/4050/14-ц щодо передачі батькові на виховання їх спільної дитини ОСОБА_2 та відмові у позові матері щодо відібрання її у батька.

У звязку з неявкою відповідача ОСОБА_4 та її повноважного представника в судове засідання ухвалою суду розгляд справи відкладено на 25 січня 2016 року.

В судове засідання, призначене на 25 січня 2016 року 16 годин 45 хвилин, відповідач ОСОБА_4 та її повноважний представник повторно не зявилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.

Станом на день ухвалення заочного рішення по цій справі існували певні умови, сукупність яких була підставою для проведення заочного розгляду справи, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у звязку з чим судом була прийнята відповідна ухвала.

При вирішенні питання щодо можливості проведення заочного розгляду справи судом враховувались ті обставини, що відповідач ОСОБА_4 та її представник взагалі не повідомляли суд про причини своїх неявок в судові засідання; стороною відповідача не було надано суду заперечень проти позову, будь-яких заяв, клопотань, які б мали бути прийняті судом до уваги на стадіях підготовчої частини та судового розгляду справи, які б мали бути прийняті судом до уваги при ухваленні рішення по справі; не було подано і апеляційної скарги на ухвалу судді про відкриття провадження у справі щодо недотримання правил підсудності.

При цьому слід зазначити, що в матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника.

Таким чином, в суді встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судові засідання не зявлявся без поважних на те причин і не повідомляв суд про причини своїх неявок.

Тому, як на думку суду, процесуальних порушень щодо проведення заочного розгляду по цій справі, судом не встановлено.

Відповідно до розяснень Верховного Суду України (лист від 01.05.2007 р. "Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах") зі змісту ст. 232 ЦПК випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин, а також докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК України.

ОСОБА_4 будь-які нові докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи і не були судом враховані при розгляді справи, не посилається.

Заочне рішення по цій справі, як на думку суду, базується на сукупності наданих суду належних та допустимих доказів, норм матеріального права та правових позиціях Верховного Суду України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність тієї сукупності обставин, передбачених ст. 232 ЦПК України, які надають можливості суду скасувати заочне рішення, у звязку з чим заява про перегляд заочного рішення суду підлягає залишенню без задоволення.

Крім того, посилання ОСОБА_4 по тексту заяви про скасування заочного рішення щодо не розгляду суддею відводу, який міститься у телеграмі не є спроможними та до уваги не приймаються, оскільки з тексту телеграми не вбачається, що ОСОБА_4 просила суд вирішити питання щодо відводу судді Антоненка М.В. з посиланням на відповідні обставини та норми ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення суду від 25 січня 2016 р. по справі № 2/331/342/2016 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району, Жовтневого відділу у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області про надання дозволу на виїзд дитини за кордон, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Згідно до ч.4 ст. 231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення ухвали суду для осіб, які брали участь в судовому засіданні , та в той же строк з дня отримання ухвали суду для осіб, які не брали участь в судовому засіданні, апеляційної скарги.

Суддя: М.В.Антоненко