Решение № 56254530, 01.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.16р. Справа № 904/688/16

За позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 04.01.16р.

від відповідача: ОСОБА_2, дор. №82/47 від 27.04.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості у розмірі 10 513,88грн., пені у розмірі 2 512,96грн., 3% річних у розмірі 283,44грн., інфляційних у розмірі 3 365,23грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №45/14 на проведення "Приймально-здавальних випробувань пневмоз"єднувачів" від 01.12.2014р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

24.02.2016р. позивач подав до суду клопотання, в якому просив припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 10 513,88грн., оскільки відповідач після порушення провадження у справі сплатив дану заборгованість.

Відповідач у судовому засіданні також просив суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 10 513,88грн. Крім того, відповідач зазначив, що cплатив основний борг, незважаючи на складну ситуацію у машинобудівній галузі, у зв"язку з чим просив суд не стягувати штрафні санкції.

25.02.2016р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2014р. між Державним підприємством "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД" (замовник) був укладений договір №45/14, за умовами якого виконавець зобов"язався виконати, а замовник - прийняти та оплатити роботу "Приймально-здавальні випробування пневмоз"єднувачів у кількості 6 одиниць".

За п.1.2. договору повний об"єм робіт та строки виконання випробувань вказані у відомості виконання, яка є невід"ємною частиною договору.

Згідно п.3.1. договору вартість робіт встановлюється у відповідності до протоколу узгодження договірної ціни у розмірі 17 523,13грн., крім того ПДВ - 3 504,63грн. Загальна сума договору складає 21 027,76грн.

Відповідно до п.3.2. договору замовник перераховує аванс у розмірі 50% від вартості робіт за договором.

Початком робіт вважається дата надходження авансу на розрахунковий рахунок виконавця із збереженням узгодженої тривалості дії за договором (п.3.3. договору).

Пунктом 3.4. договору визначено, що остаточний розрахунок здійснюється замовником після виконання робіт протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі робіт.

Згідно п.4.2. договору датою виконання зобов"язань з боку виконавця є дата підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, який є підставою для закриття робіт, передбачених договором. Датою виконання зобов"язань з боку замовника є здійснення остаточного платежу за договором.

За п.5.3. договору здача-приймання робіт оформлюється технічним актом та актом здачі-приймання робіт, підписаним виконавцем і замовником протягом 3-х робочих днів після проведення випробувань.

Згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідач на виконання умов договору перерахував позивачу аванс у розмірі 10 513,88грн. (50% від вартості робіт за договором), що підтверджується платіжним дорученням №20965_СТ01 від 29.12.2014р. (а.с.19).

Позивач виконав передбачені договором роботи на загальну суму 21 027,76грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 27.02.2015р. та технічним актом №20-77/15 від лютого 2015р., які підписані сторонами без зауважень (а.с.17-18).

Враховуючи умови договору, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи 09.03.2015р.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач здійснив остаточний розрахунок у розмірі 10 513,88грн. лише після порушення провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням №3390_2J013 від 18.02.2016р. (а.с.31).

У зв"язку з цим суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 10 513,88грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутності предмету спору.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 2 512,96грн. задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" №543/96 - ВР від 22.11.1996р. передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, у тому числі - пені, повинен вчиняться у письмовій формі.

Отже, законодавством передбачено, що сплата неустойки (пені) та її розмір встановлюються у договорі, тому вимога щодо стягнення пені повинна бути передбачена умовами договору.

Як вбачається із матеріалів справи, договором №45/14 від 01.12.2014р. не передбачено стягнення пені за порушення виконання зобов"язання з оплати, доказів укладення такого правочину позивач до суду не надав. З огляду на викладене позивачем безпідставно пред'явлена вимога щодо стягнення пені.

У зв"язку з цим не підлягає до розгляду клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 10.03.2015р. по 31.01.2016р. у розмірі 283,44грн., а також інфляційні з 10.03.2015р. по 15.01.2016р. у розмірі 3 365,23грн.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних, встановив, що вони розраховані позивачем правильно та підлягають до стягнення.

Щодо інфляційних, то їх слід нараховувати з місяця, наступного за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Отже інфляційні треба нараховувати з квітня 2015р. по грудень 2015р. За даний період інфляційні складають 2 012,39грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних суд вважає за необхідне відмовити.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до абз. 4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №904/688/16 в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 10 513,88грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД" (49052, м. Дніпропетровськ, вул. Щепкіна, 53, ЄДРПОУ 14311614) на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 3, ЄДРПОУ 14308304) 3% річних у розмірі 283,44грн. (двісті вісімдесят три грн. 44коп.), інфляційні у розмірі 2 012,39грн. (дві тисячі дванадцять грн. 39коп.) та 1 058,55грн. (одна тисяча п"ятдесят вісім грн. 55коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.03.2016р.

Суддя ОСОБА_3