Постановление суда № 56202897, 02.03.2016, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/1201/16-ц

УХВАЛА

02 березня 2016 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах якого діє відділ у справах дітей Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання обєктом права спільної сумісної власності та визнання права власності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати обєктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки AUDI S6.2.2, 1996 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, квартиру №3 на вул..Патона, 33 у м.Львові та визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину автомобіля AUDI S6.2.2, 1996 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, та ? частину квартири №3 на вул..Патона, 33 у м.Львові.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Згідно п.9ч.1 ст.80 ЦК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістюнерухомого майна.

Згідно ч.2 ст.79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Згідноч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позову щодо вимог майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а щодо вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідноч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подала позов про визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділ квартири та автомобіля, відтак нею заявлено вимоги, що мають одночасно майновий і немайновий характер, не зазначивши ціни позову, та сплативши судовий збір в мінімальному розмірі, лише за подання вимоги немайнового характеру 551,20 грн., при цьому просила, з огляду на її скрутне матеріальне становище, зменшити розмір судового збору.

У відповідності до ст.82 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Отже, єдиною підставою для вчиненнясудом зазначених у ст.8 вказаного Закону дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону.

Суд не вбачає обґрунтованих та переконливих підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки позивачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження його тяжкого майнового стану.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, вважаю, що позивач, як сторона у справі, має виконувати встановлений законодавством обов'язок сплати судового збору.

У відповідності до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ним ухвали, для усунення вказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах якого діє відділ у справах дітей Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання обєктом права спільної сумісної власності та визнання права власності залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, який не перевищує пяти днів з дня отримання ним ухвали, усунути недоліки позовної заяви. Якщо позивач усуне зазначені недоліки позовної заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.