Постановление суда № 56155607, 23.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 року м. Київ К/800/63488/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014

у справі № 804/6004/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТАЛ-К»

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними, скасування акту перевірки, скасування протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення факту не заниження податку на прибуток, скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТАЛ-К» звернулось до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача стосовно проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01 по 31.12.2010; скасування акту № 947/221/36595824 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РЕНТАЛ-К» (код 36595824) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01 по 31.12.2010»; скасування Протоколу про адміністративне правопорушення від 15.04.2013 № 28/221, яким притягнуто до адміністративної відповідальності директора позивача ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 163-3 КУпАП; встановлення, що підприємством не занижено податок на прибуток за перевіряємий період на суму 1 599 703,67 грн., в тому числі: за І квартал 2010 року в сумі 754 289,69 грн.; за півріччя 2010 року в сумі 1 110 329,68 грн.; за ІІІ квартал 2010 року в сумі 1 590 059,92 грн.; за 2010 рік в сумі 1 599 703,67 грн.; скасування податкових повідомлень-рішень № 0000422201 від 19.04.2012 та № 0000431501 від 24.04.2012.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 скасовано постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000422201 від 19.04.2012 та № 0000431501 від 24.04.2012 та прийнято в цій частині нову постанову про часткове задоволення позовних вимог; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення; в іншій частині постанову суду першої інстанції - залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РЕНТАЛ-К» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01 по 31.12.2010, складено акт № 947/221/36595824 від 28.03.2013, в якому зафіксовано порушення: п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період всього на суму 1 599 703,67 грн. в тому числі: за 1 квартал 2010 року у сумі 754 289,69 грн., за півріччя 2010 року у сумі 1 110 329,68 грн., за 3 квартал 2010 року у сумі 1 590 059,92 грн., за 2010 рік у сумі 1 599 703,67 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000422201 від 19.04.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» у розмірі 510 грн.;

- № 0000431501 від 24.04.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 1 999 629,62 грн., в т.ч.: 1 599 703,70 грн. основного платежу та 399 925,92 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення апеляційного адміністративного суду фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, визначені ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити наступне.

Відповідачем в акті перевірки зроблено висновок щодо заниження позивачем податку на прибуток за 2010 рік, у зв'язку із заниженням валового доходу на суму 5 234 769,68 грн. та завищення скоригованих валових витрат за 2010 рік у сумі 1 164 045 грн.

Щодо заниження валового доходу в акті перевірки зазначено, що підприємство не збільшило склад валового доходу за 2010 рік на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої від компанії «займодавця».

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «РЕНТАЛ-К» і LARIT ENTERPRISES LIMITED укладено договір від 01.10.2009 № 01-5-11, згідно якого надавалась позика ТОВ «РЕНТАЛ-К» в іноземній валюті на строк до 01.10.2014 під цільове призначення.

Цим договором передбачено, що кредитні кошти передані для забезпечення позичальнику можливості інвестування в придбання основних засобів та земельних ділянок для наступного використання в уставних видах діяльності позичальника з подальшим поверненням всіх отриманих коштів та всіх нарахованих процентів згідно порядку та на умовах даного договору.

В подальшому були укладені додаткові угоди № 1 від 18.01.2010, № 2 від 01.02.2011, № 3 від 28.03.2012, згідно яких були внесені зміни до вказаного Договору цільової позики.

На умовах вказаного договору у 2010 році ТОВ «РЕНТАЛ-К» отримало від LARIT ENTERPRISES LIMITED позику у сумі 5 234 769,69 грн., що підтверджено відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Податковий орган в акті перевірки дійшов висновку, що отримані позивачем кошти є поворотною фінансовою допомогою.

Згідно з пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Оскільки, відповідно до умов договору, передбачено сплату позивачем процентів, то висновок відповідача про отримання ТОВ «РЕНТАЛ-К» поворотної фінансової допомоги є безпідставним.

А кошти, отримані позивачем, відповідають ознакам фінансового кредиту, поняття якого передбачено пп. 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

З урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам, отриманням частини консолідованої іпотечної заборгованості власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки консолідованої іпотечної заборгованості на іншу (пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Враховуючи що за договором цільової позики від 01.10.2009 № 01-5-11, укладеного між ТОВ «РЕНТАЛ-К» та LARIT ENTERPRISES LIMITED, передбачено нарахування процентів за користування позикою та у розділі 2 вказаного договору зазначено цільове використання позичкових коштів, тому кошти отримані позивачем на виконання вказаного договору є фінансовим кредитом та не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню.

З огляду на викладене, висновок податкового органу щодо отримання позивачем суми поворотної фінансової допомоги та відповідно її не включення до складу валового доходу є безпідставним.

Щодо висновку відповідача про завищення ТОВ «РЕНТАЛ-К» скоригованих валових витрат за 2010 рік у сумі 1 164 045 грн., слід зазначити наступне.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Витрати на придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «РЕНТАЛ-К», що відображені у декларації по податку на прибуток ТОВ «РЕНТАЛ-К» за 2010 рік в сумі 1 164 045 грн., підтверджується видатковими та податковими накладними, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, актами здачі-приймання робіт (послуг), товарно-транспортними накладними.

Тому, враховуючи підтвердження понесених позивачем витрат відповідними первинними документами, висновок податкового органу щодо завищення коригованих валових витрат є необґрунтованим.

Посилання відповідача щодо ненадання позивачем документів та письмових пояснень є необґрунтованими, з огляду на відсутність доказів отримання на час закінчення проведення перевірки позивачем вказаного податковим органом листа, дату направлення листа 20.03.2013 року (перевірка проводилась у період з 15.03 по 21.03.2013) та відсутність у листі зазначення переліку документів, який зазначено в акті перевірки щодо ненадання даних документів.

Крім того, в судовому порядку встановлено, що наведені вище обставини щодо правомірності формування позивачем валового доходу та коригування валових витрат вставлені висновком № 1745/1746-13 судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 32013040340000039 від 07.11.2013.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2013 № 0000431501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Податкове повідомлення-рішення № 0000422201 від 19.04.2012, яким позивачу були нараховані штрафні санкції у розмірі 510 грн. також правомірно скасовано судом апеляційної інстанції, оскільки відсутні, в даному випадку, підстави для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.

Враховуючи вказані обставини, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний